Revised Common Lectionary (Complementary)
89 Маскіль Етана, езрагіта.
2 Оспівуватиму я вічно Божу милість,
із покоління в покоління прославлятиму я Його вірність!
3 Бо я сказав, що милість—то навіки.
Ти Свою вірність збудував на небесах!
4 Промовив Бог: «Я склав Угоду з обранцем Своїм,
обіцянку слузі Давиду дав Своєму:
19 Щит наш Господу належить,
наш цар—святому Ізраїлю.
20 Сказав Ти в з’яві якось вірному Своєму:
«Я радше оберу помічника, ніж воїна,
Я юнака обрав з-поміж людей.
21 Знайшов Свого раба Давида Я,
помазавши його святим єлеєм.
22 Моя рука підтримає його,
Моя правиця дужим його зробить.
23 Його не обдурити ворогам
і кривдники безсилі проти нього.
24 Я ворогам його завдам поразки,
всіх, хто ненавидить його, здолаю.
25 Мої любов і вірність лишаться із ним,
і буде ріг його піднесений в Моє ім’я[a].
26 Під його владу Я віддам і море, і річки.
2 Був собі чоловік на ім’я Маноа у місті Зорі й належав він до коліна Данового. Дружина його була неплідна. 3 Ангел Господній явився їй і мовив: «Хоч ти й неплідна, але завагітнієш і народиш сина. 4 Та будь обережна. Не пий ні вина, ані пива. І не їж нічого нечистого. 5 А як завагітнієш і народиш сина, то нехай лезо не торкається його голови, бо хлопчик від народження буде назореєм[a]. Саме він розпочне звільняти Ізраїль від влади филистимлян».
6 Тоді жінка пішла й сказала своєму чоловікові: «Посланець Божий до мене приходив! На вигляд він був схожий на Божого Ангела, дуже величний! 7 Він сказав мені: „Ти завагітнієш і виносиш сина. Не пий вина, ані пива і не їж нечистої їжі, бо дитина буде назореєм Божим від народження до дня смерті”». 8 Тоді Маноа помолився Господу й сказав: «Пробач, Господи, але хай чоловік Божий, якого ти прислав, прийде до нас знову. Хай навчить нас, як поводитися з хлопчиком, котрий народиться».
9 Господь зробив так, як просив Маноа. Ангел Божий явився жінці, коли вона була в полі, але чоловіка з нею не було. 10 Отож жінка побігла швидко за чоловіком і погукала його. Вона сказала йому: «Поглянь! Той, хто раніше приходив до мене, знову явився».
11 Маноа підвівся й пішов за своєю дружиною. Він підійшов до того чоловіка й запитав: «Це ти той, хто говорив з моєю дружиною?» Той відповів: «Так, це я». 12 Тоді Маноа спитав: «Отож якщо справдяться слова твої, то яким має бути життя його й рід занять?»
13 Ангел Божого сказав Маноа: «Жінка має берегтися всього, про що я казав їй. Нехай не їсть нічого, що робиться з п’яного винограду. І не повинна вона пити ні вина, ані пива. 14 І не повинна їсти нічого нечистого. Вона мусить дбати про все те, що я наказав їй».
15 Тоді Маноа сказав Ангелу Божого: «Дозволь нам затримати тебе й дозволь нам почастувати тебе молодою кізочкою». 16 Але Ангел Божий відповів Маноа: «Якщо я й залишуся, то не їстиму вашої їжі. Але якщо ти хочеш зробити офіру всеспалення, то присвяти її Господу». (Бо ж не знав Маноа, що то був Ангел Божий).
17 Тоді Маноа спитав Ангела Божого: «Як тебе звуть? Бо коли справдяться слова твої, ми хочемо вшанувати тебе». 18 Ангел Божий відповів йому: «Навіщо тобі ім’я моє? Воно занадто велике, та тобі не збагнуть[b]». 19 Отож узяв Маноа молоденьке козля й зерно для офіри і вчинив на скелі пожертву всеспалення Господу, Тому, Хто чудеса творить. Маноа та його дружина спостерігали.
20 Коли від вівтаря здійнялося полум’я аж до небес, Ангел Божий піднявся разом із тим полум’ям, а Маноа й дружина його все те бачили на власні очі. Тоді вони впали долілиць.
21 Ангел Божий більше не являвся Маноа та його дружині. Тоді зрозумів Маноа, що то був Ангел Божий. 22 Маноа сказав дружині своїй: «Ми напевно помремо, бо Бога бачили». 23 Жінка відказала: «Якщо б Господь хотів убити нас, то не прийняв би жертву всеспалення від нас, і не показав би всього того, що ми бачили й чули».
24 Вона народила сина й назвала його Самсоном. Хлопчик зростав, і Господь благословив його.
Люди сперечаються Хто є Ісус
40 Деякі люди з натовпу, почувши ці слова, почали казати: «Цей Чоловік і справді Пророк»[a]. 41 Інші говорили: «Цей Чоловік—Христос». А треті промовляли: «Хіба Христос прийде з Ґалилеї? 42 Хіба не сказано у Святому Писанні, що Христос—один із Давидових нащадків і прийде Він із Віфлеєма, міста, де Давид жив?» 43 Так усі люди розділилися, бо мали різні думки про Ісуса. 44 Дехто хотів заарештувати Його, але жоден не наважився навіть пальцем торкнутися Його.
Юдейські правителі відмовляються повірити в Ісуса
45 Тож храмова варта пішла назад до головних священиків і фарисеїв. Ті запитали воїнів: «Чому ж ви не привели Ісуса сюди?» 46 І воїни відповіли: «Ніхто досі не говорив так, як цей Чоловік!» 47 Тоді фарисеї сказали їм: «Невже й вас Він зміг обдурити? 48 Чи вірить у Нього хтось із правителів та фарисеїв? Ні. 49 А ці люди, які повірили, не знають Закону, вони прокляті Богом!» 50 Серед них був чоловік на ймення Никодим, який і раніше приходив до Ісуса[b]. То він сказав: 51 «Наш Закон забороняє засуджувати людину, спершу не вислухавши її і не взнавши, що вона вчинила».
52 А юдейські лідери відповіли Никодимові: «Чи не із Ґалилеї часом і ти? Вчи Святе Писання, то й побачиш, що не ведеться там про пророка[c], який приходить з Ґалилеї».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International