New Testament in a Year
Диявол спокушає Ісуса
(Мт. 4:1-11; Мк. 1:12-13)
4 Сповнений Духа Святого, Ісус залишив береги ріки Йордан, і Дух повів Його до пустелі. 2 І там протягом сорока днів диявол спокушав Його. Ісус нічого не їв увесь цей час, і коли сорок днів минуло, Він був дуже голодним. 3 Диявол сказав Йому: «Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому каменю перетворитися на хліб». 4 На те Ісус відповів: «У Святому Писанні сказано: „Не хлібом одним живе людина”».(A)
5 Тоді диявол підхопив Його й за одну мить показав усі царства світу. 6 І мовив він: «Я віддам Тобі всю владу й славу цих царств, тому що це було дано мені, і я можу віддати їх тому, кому побажаю. 7 Тож якщо поклонишся мені, все це буде Твоїм». 8 У відповідь Ісус промовив: «У Святому Писанні сказано: „Поклоняйся Господу Богу своєму і служи лише Йому”».(B)
9 Після того диявол переніс Його до Єрусалиму, поставив на найвище місце храму й сказав: «Якщо Ти Син Божий, кинься додолу, 10 адже у Святому Писанні сказано:
„Він накаже Ангелам Своїм
берегти Тебе”.(C)
11 „Вони понесуть Тебе на руках,
щоб не пошкодив Ти ноги Своєї об камінь”».(D)
12 Ісус відповів йому: «Але у Святому Писанні також говориться й інше: „Не спокушай Господа Бога свого”»(E).
13 Коли диявол закінчив спокушати Ісуса, він залишив Його до більш сприятливих часів.
Ісус проповідує в Ґалилеї
(Мт. 4:12-17; Мк. 1:14-15)
14 Ісус повернувся до Ґалилеї могутній Духом Святим, і чутки про Нього пішли по всіх околицях. 15 Він навчав по синагогах, і всі люди хвалили Його.
Ісус повертається до Свого рідного міста
(Мт. 13:53-58; Мк. 6:1-6)
16-17 Потім Ісус подався до Свого рідного міста—Назарета. І в суботу, за Своїм звичаєм, Ісус пішов до синагоги. Коли Він підвівся, щоб читати, Йому подали книгу пророка Ісаї. Ісус розкрив книгу і знайшов місце, де було написано:
18-19 «Дух Господа зі Мною, бо Він обрав Мене,
аби Я бідному люду приніс Благовість.
Він послав Мене проголосити звільнення
в’язням й прозріння сліпим, дати волю пригніченим,
та проголосити час Милості Господньої».(F)
20 Згорнувши книгу, Він віддав її служці й сів. Очі всіх присутніх у синагозі були звернені на Нього. 21 Тож Він почав говорити: «Сьогодні збулися ці слова зі Святого Писання, поки ви слухали Мене». 22 І всі добре говорили про Христа, і були вражені чудовими словами, що мовив Він. Вони казали: «Чи ж Він не син Йосипа?»
23 Ісус сказав їм: «Зрозуміло, ви повторите Мені відомий вислів: „Лікарю, зцілися сам”. Ми чули, що Ти робив у Капернаумі, зроби те саме тут, у Своєму рідному місті». 24 І Він додав: «Правду кажу вам: пророка не приймають тільки в його рідному місті. 25 Правду кажу вам: багато вдів було в Ізраїлі в часи Іллі, коли небо зімкнулося на три роки й шість місяців, і великий голод напав на всю землю. 26 Та Бог не послав Іллю до жодної з них, окрім тієї, яка мешкала в Сарепті Сидонській.
27 Багато було прокажених в Ізраїлі в часи пророка Єлисея, та жоден з них не був очищений, крім Наамана сиріянина»[a].
28 І всі присутні в синагозі були розгнівані, почувши ті слова. 29 Вони підхопилися й вигнали Ісуса з міста, й відвели Його аж на край гори, на якій стояло їхнє місто, щоби скинути зі скелі. 30 Але Він пройшов крізь натовп і подався геть.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International