New Testament in a Year

Змова проти Ісуса

(Мт. 26:1-5; Лк. 22:1-2; Ін. 11:45-53)

14 То було якраз за два дні до Пасхи та свята Прісних Хлібів. Головні священики та книжники все шукали спосіб, як би обманом і таємно від народу, схопити та вбити Ісуса. ² Вони говорили між собою: «Тільки це не можна робити на свята, бо народ може збунтуватись».

Помазання Ісуса

(Мт. 26:6-13; Ін. 12:1-8)

³ Коли Ісус був у Віфанії та сидів за столом у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка з алебастровим глечиком, наповненим надзвичайно дорогими пахощами з нарду. Вона відкрила посудину й почала лити олію Ісусові на голову. ⁴ Побачивши це, деякі з учнів дуже розсердилися й загомоніли поміж собою: «Навіщо таке марнотратство? ⁵ Це мирро можна було б дорого продати. Це принесло б більше трьохсот динарів^[a], які можна було б роздати бідним». Учні продовжували докоряти їй, кажучи, що негідне вдіяла вона.

⁶ Та Ісус сказав: «Облиште її. Навіщо ви докоряєте цій жінці? Вона зробила добре діло для Мене. ⁷ Адже бідні завжди будуть з вами^[b], то й допомагати їм ви зможете, коли схочете, а Я—ні. ⁸ Вона зробила, що змогла. Помазавши запашною олією Моє тіло, вона приготувала Мене до похорону. ⁹ Істинно кажу вам: відтепер хоч би де проповідувалась у світі Євангелія, люди завжди будуть згадувати про те, що зробила ця жінка».

Юдина зрада

(Мт. 26:14-16; Лк. 22:3-6)

¹⁰ Один з дванадцятьох апостолів, який звався Юдою Іскаріотом, прийшов до головних священиків і почав говорити з ними про те, як він може допомогти їм заарештувати Ісуса. ¹¹ Ті дуже зраділи, почувши його, й пообіцяли добре заплатити йому за це. Тож Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса.

Пасхальна вечеря

(Мт. 26:17-25; Лк. 22:7-14, 21-23; Ін. 13:21-30)

¹² Першого дня свята Прісних Хлібів, коли за звичаєм належало приносити в жертву Пасхальне ягня, Ісусові учні запитали Його: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували Тобі Пасхальну вечерю?» ^13-14 Ісус послав двох Своїх учнів, сказавши: «Ідіть у місто, там ви зустрінете чоловіка, який нестиме глечик з водою. Ідіть за ним до тієї оселі, куди він зайде, та скажіть господареві цього дому, що Вчитель питає: „Де кімната для гостей, в котрій Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями?” ¹⁵ Та той чоловік приведе вас у велику вмебльовану кімнату нагорі. Там і приготуйте нам усе для вечері». ¹⁶ Отож учні пішли до міста, і все сталося так, як Він казав їм. Там вони і приготували Пасхальну вечерю.

¹⁷ Коли настав вечір, Ісус із дванадцятьма апостолами прийшов до тієї оселі. ¹⁸ І коли вони їли за столом, Ісус сказав: «Істинно кажу вам: один із вас, хто тут зараз їсть зі Мною, зрадить Мене».

¹⁹ Всі учні дуже засмутилися й почали питати Його: «Напевне, це не я?» ²⁰ Ісус відказав їм: «Так, це один із вас. Той, хто опустив хліб в чашу разом зі Мною і зрадить Мене. ²¹ Син Людський прийме страждання, як і було написано про Нього в Святому Писанні. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть! Краще б йому було зовсім не народжуватися».

Вечеря Господня

(Мт. 26:26-30; Лк. 22:15-20; 1 Кор. 11:23-25)

²² За вечерею Ісус узяв хлібину, та, віддавши дяку Господу, благословив її. Після того Він розломив хліб і роздав Своїм учням зі словами: «Візьміть хліб цей і їжте його. Це тіло Моє». ²³ Потім узяв Він чашу й подякувавши Богові, подав цю чашу учням Своїм, і всі пили з неї. ²⁴ І сказав Ісус: «Це кров Моя, що засновує Новий Заповіт Божий для людей Його і що проллється на користь багатьох народів. ²⁵ Істинно кажу вам, що Я не питиму більш від плоду лози виноградної аж до того дня, коли питиму молоде вино в Царстві Божому».

²⁶ І заспівавши хвальну пісню Богові, вони вирушили на Оливну гору.