Beginning
21 Для диригента. Псалом Давида.
2 О Господи, щасливий цар з Твоєї сили,
який він радий, що з Тобою переміг!
3 Ти дав йому, чого душа його бажала,
і не відмовив Ти проханням уст його. Села
4 Ти шлеш йому благословення добросердні
і золотий вінець на голову кладеш.
5 Тебе просив він, щоб життя подарував Ти,
йому Ти вічне довголіття дав.
6 Він возвеличився звитягою тією,
яку Ти дав йому. На нього Ти пролив
велику славу й велич.
7 Благословляючи його повік,
Ти дав йому безмежне щастя,
оскільки він з Тобою.
8 Чому? Бо вірить Господу наш цар
й стоятиме завжди на цій любові,
і милості Всевишнього.
9 Всю міць Свою спрямуй на ворогів своїх,
зловмисникам правицею дай відсіч.
10 Коли Ти явишся, о Господи, спали їх у печі вогненній.
Господь поглине їх в Своїм вогненнім гніві.
11 Дітей Ти їхніх вигубиш з землі,
нащадків їхніх з-поміж люду.
12 Вони на тебе[a] замишляють зле,
вигадують плітки, але то марно.
13 Чому? Тому, що стріли пустиш ти,
й вони повернуться і в страху повтікають.
14 Встань, Господи, в Своїм могутті,
Твою оспівуємо велич, Твою силу!
22 Для диригента. На мелодію[b] «Світанкова лань». Псалом Давида.
2 Мій Боже, Боже мій! Навіщо Ти мене покинув?
Ти надто вже далеко, щоб мене спасти
і щоб почуть слова мого благання!
3 Мій Боже, день-у-день гукаю,
та не відповідаєш Ти.
Не замовкаю ні на мить вночі.
4 Боже, Ти—святий[c],
Ти справжній цар Ізраїлю,
Тебе народ ізраїльський невтомно прославляє!
5 На Тебе покладались Наші предки,
і Ти їм порятунок дав!
6 Волання їх були про допомогу до Тебе,
й Ти їх врятував.
Вони довірились Тобі і не зганьбились.
7 А я—черв’як, ніщо, не чоловік!
Мене ганьбить народ і зневажає.
8 При зустрічі усі глузують з мене,
показують язик, хитають головою.
9 Вони глузують:
«Хай у Господа попросить допомоги.
Нехай Бог його врятує, визволить його,
адже Він так опікується ним!»
10 Ти той, Хто вивів з черева мене,
той, Хто втішав мене при материнських грудях.
11 Ти Бог мій від народження мого,
до рук Твоїх дбайливих я потрапив з лона.
12 І через те не полишай мене
у мить, коли турботи близько.
Хто ж може ще мені допомогти!
13 У наступ рвуться дужі вороги,
з усіх боків мене вже оточили.
14 Змикають вже щелепи,
вони, неначе леви розривають свою здобич.
15 Відвагу і надію втратив я,
немовби стік водою, як розійшлись кістки.
І розтопилось серце, наче віск в мені.
16 І сила, витекла, неначе та вода
із глечика розбитого на землю.
До піднебіння мій язик прилип,
підвів мене Ти до порога смерті.
17 Мов зграя псів скажених, оточили
мене погани.
Неначе леви, вгризлись в руки й ноги.
18 Я можу всі свої кістки порахувати.
Вони в’їдаються очима в мене.
19 Вони мій одяг ділять між собою,
моє вбрання за жеребом розподіляють.
20 Не віддаляйся, Господи, від мене.
Ти, моя сило, поспіши мені допомогти.
21 І від меча врятуй Ти мою душу,
дорогоцінне вбережи моє життя!
22 І порятуй мене від пащі лева.
Від буйволиних рогів захисти.
23 Бог врятував мене. Я сповіщу моїм братам
і моїм сестрам розповім про тебе,
про ті чудеса, що Ти зробив.
Перед народом всім співатиму про Тебе.
24 Восславте Бога, Боголюби!
Нащадки Якова, звеличуйте Його!
Його шануйте, всі нащадки Ізраїля[d]!
25 Адже Господь опікується й досі
народом бідним у часи страждань!
Він не ховається, коли Його покличуть.
Він відгукнеться, Він прийде на допомогу.
26 Я прославлятиму Тебе серед людей
за всі діла Твої великі.
Перед лицем прибічників Твоїх,
я принесу обіцяні офіри.
27 Прийдуть смиренні, поїдять і наїдяться[e]!
Ті, хто шукає Господа, хваліть Його завжди,
і ваше серце буде щасливе на віки!
28 Всі люди у далеких землях, пам’ятайте
про Господа й до Нього поверніться!
Нехай усі народи на землі
в пошані схиляться перед Тобою!
29 Чому? Бо Господу належить царство,
правитель над всіма народами—Господь!
30 Трапезуватимуть усі здорові,
схилятимуться перед Ним!
І на порозі смерті й мертві:
всі схилятимуться перед Ним!
31 Нащадки їх служитимуть Йому.
Прийдешнім поколінням говоритимуть вони
про славу нашого Володаря.
32 А ті, коли прийдуть,
ще ненародженим розповідати будуть
про те добро, яке зробив Господь.
23 Псалом Давида.
Господь—мій пастир, через те я маю все.
2 В зелених луках Він дає мені спочити,
веде мене повз тихі води озерні.
3 Він оживляє мою душу,
шляхами добрими[f] ведучи мене,
являючи всю доброту Свою.
4 І навіть у долині смерті чорній[g]
нещастя не злякаюсь я, бо Ти завжди зі мною.
Твій жезл і палиця мене втішають[h].
5 Накрив Ти стіл мені перед очима ворогів моїх.
Моє волосся Ти оливою змастив,
наповнив келих мій, аж через вінця ллється.
6 І справді, щедрість і любов Твої
до скону днів моїх мене не лишать.
І довго-довго ще лишатимуся я в Оселі[i] Господа[j].
24 Псалом Давида.
Земля належить Господу і світ,
і все живе, що є у цьому світі,
2 оскільки Бог є Тим, хто суходіл створив
і укріпив над морем і річками.
3 Кому дано піднятись на Господню гору[k]?
Хто зійде до Його святого місця?
4 Лиш той, у кого думка чиста і праведне життя,
хто ім’ям[l] моїм не присягав лукаво
і обіцянок лживих не давав,
5 лиш той у Господа знайде благословення,
дістане милість Божу лише той,
хто служить їм і принесе звитягу.
6 Це тих стосовно,
які шукають Якового Бога. Села
7 О Брами, свої голови зведіть!
Правічні двері, ширше відчиніться,
щоб увійшов крізь вас преславний Цар!
8 Хто цей славетний Цар?
То всемогутній Господь всесильний,
Господь, непереможний воїн.
9 О брами, свої голови зведіть!
Правічні двері, ширше відчиніться,
щоб увійшов крізь вас преславний Цар!
10 Хто той славетний Цар?
Господь Усемогутній,
це Він отой преславний Цар!
25 [m] Псалом Давида.
До Тебе, Господи, підношу свою душу[n].
2 Мій Боже, в Тебе моя віра.
Тож не зганьбить мене ніхто,
і ворог мій не візьме верху наді мною.
3 Це правда: з тих, хто сподівається на Тебе,
принижений не буде жоден.
Але всім тім безбожникам, що проти Тебе,
окрім приниження, нічого не здобуть.
4 О Господи, відкрий Свої шляхи.
Навчи мене Твої шляхи долати.
5 Веди мене,
навчи мене буть вірним і правдивим.
Бо Ти є Бог мого спасіння,
на Тебе сподіваюсь я щодня.
6 Мій Господи, Ти доброту і милосердя пам’ятай,
адже вони були завжди.
7 Забудь мої гріхи й провини юності моєї.
О Господи, щоб Свою ласку показати,
згадай мене у доброті Своїй.
8 Господь наш—добрий, чесний,
тож грішникам указує Він шлях.
9 Веде смиренних Він стежками доброчестя,
смиренних праведності вчить.
10 А шлях Господній означає,
в любові жити, вірним бути тим,
хто вірний Заповіту Божому й Обітниці Його[o].
11 Заради імені Свого
прости мені великий гріх!
12 Всім, хто Його боїться і шанує,
Господь указуватиме Свій шлях.
13 Їм випаде в житті заможність,
нащадкам їхнім—Господом обіцяна земля.
14 Господь довірчий з тими, хто Його шанує.
Він їм роз’яснює Свій Заповіт.
15 І я завжди до Господа звертаюсь,
завжди мене Він визволяє з біди[p].
16 Поглянь на мене, будь же милосердний,
самотній і беззахисний бо я.
17 Звільни від клопотів обридлих,
від неприємностей мене врятуй.
18 Поглянь на мої біди й негаразди,
що їх переживаю тяжко я,
прости мені усі мої гріхи!
19 Поглянь, як ворогів багато лютих,
заклято як ненавидять мене.
20 О захисти й убережи мене!
Я покладаюся на Тебе, тож не розчаруй!
21 Лиш чистота і праведність спасуть мене,
бо я залежу від Твоєї допомоги.
22 О Боже, порятуй ізраїльтян від ворогів!
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International