Beginning
Книга Перша
(Псалми 1-41)
1 Блажен той чоловік,
    який не слідує зловмисників порадам.
Щасливий той, хто не звернув на шлях гріха.
    Блаженний, хто не оселився в домі богохульців,
    які глузують з Бога.
2 Натомість утішається вченням Господнім.
    Над ним міркує день і ніч.
3 Він буде життєдайним,
    мов теє древо, що зростає над потоком,
    що вчасно плодоносить і ніколи не скидає листя.
Той чоловік у всьому, чим займеться,
    успішний буде.
4 А грішні люди—не такі.
    Вони, мов та полова, що її здуває вітер[a].
5 Тому й не виправдатись їм,
    не буде місця їм між праведних людей.
6 Чому? Бо праведних Господь веде,
    а грішники загинуть!
2 Чому погани повстають?
    І марні наміри задумують навіщо?
2 Гуртуються царі чужі,
    правителі змовляються на Всевишнього
    й Його обранця[b]:
3 «Порвімо пута ці, що в’яжуть нас,
    і викиньмо їх геть!»
4 Господь воссідає на Небеснім престолі,
    глузує і кепкує з них.
5 А потім, в гніві, Він їм скаже,
    обурений, їх настрашить,
    посіє в них сум’яття.
6 Господь промовить:
    «Я на Сіоні, на Моїй Святій горі
    ось вибрав Я царя для Свого народу».
7 І ось його слова: «Дозвольте
    Господнє Слово сповістити вам.
Господь сказав мені: „Ти—Син Мій.
    Я батьком став Тобі сьогодні”[c].
8 Лиш тільки попроси Мене, і Я
    віддам Тобі народи інші в спадок,
    усі кінці землі віддам Тобі у володіння.
9 Ти правитимеш ними залізною рукою.
    Ти зможеш потрощити їх,
    мов глечик глиняний»[d].
10 Тож помудрішайте, царі.
    Володарі земні, послухайте мою пораду.
11 Служіть Господу з повагою і страхом,
    і поклоняйтесь трепетно Йому!
12 Цілуйте Сина[e], щоб Його не прогнівити!
    Бо як розлютиться—не жити вам.
Спішіть! От-от терпець Його урветься.
    Благословенні ті, хто покладається на Нього.
3 Псалом Давида, на втечу від свого сина Авесалома[f].
2 О як багато, Господи, я маю ворогів.
    О як багато їх повстало проти мене.
3 О як багато тих, хто обмовляє мене.
    Вони говорять:
    «Бог не спасе його». Села
4 Але Ти, Господи, мій щит і моя слава.
    І Ти підводиш голову мою[g].
5 Я піднесу до Господа свій голос,
    і Він озветься з храму на Святій горі. Села
6 Я спати ліг, і я заснув.
    Але я знаю, що прокинуся я, Господи,
    бо впевнений, що Ти мене підтримаєш і захистиш.
7 І не лякають вже мене
    ті юрмища, які оточують мене.
8 Встань, Господи![h]
    Боже мій, підтримай мене.
Коли Ти вдариш ворогів моїх в лице,
    всі зуби їм, лихим, повибиваєш.
9 За Господом звитяга[i].
    Твоє благословення
    нехай з Твоїм народом буде! Села
4 Для диригента. Зі струнними інструментами. Псалом Давида.
2 Мій правий Боже, відгукнись,
    коли звертаюся до Тебе!
Дай звільнення, коли обступлять лихоліття.
    Будь милостивим і почуй мою молитву.
3 Людські сини,[j]
    як довго ще ганьбитимете мою славу?
Ви любите марноту.
    Ви все брехню шукаєте про мене. Села
4 Вам, люди, знати слід:
    Господь обирає вірних Своїх послідовників.
    Господь почує і мій голос, коли волатиму до Нього.
5 Можете гніватись, та не грішіть![k]
    І перегляньте свої задуми про себе,
    перш, ніж спочити ляжете, й мовчіть! Села
6 Офіруйте пожертви з чистим серцем
    й довіртесь Господу!
7 Багато хто з людей говорить:
    «Так хочеться чиєїсь доброти!
    Яви нам, Господи, Своє лице сяйливе![l]»
8 Ти серце моє більш наповнив щастям,
    аніж воно тоді радіє,
    як я збираю щедрий урожай зерна й вина.
9 Умиротворений лягаю спочивати.
    Чому? Бо Ти лиш, Господи, лиш Ти
    безпечний сон мені даруєш!
5 Для диригента хору. Для флейти. Псалом Давида.
2 Почуй молитву мою, Господи!
    Сприйми слова, що в серці я плекав.
3 І зглянься, мій Боже й мій Царю,
    на благання мої, як молюся Тобі.
4 Щоранку, Господи, Ти чуєш голос мій,
    коли складаю я Тобі пожертву
    і терпеливо відповіді жду.
5 Ти не бовван, що любить грішний люд.
    Вони не ті, хто селиться з Тобою.
6 Дурні[m] не вклоняються Тобі!
    Ти відвертаєшся від тих, хто лихо сіє.
7 Зі світу пощезають брехуни.
    Господь ненавидить підступних, кровожерних
    людей, що замишляють іншим зло.
8 Я ж, з милості великої Твоєї,
    прийду в Твій храм,
    вклонюся я з благоговінням
    до храму святого Твого.
9 Навчи мене, о Господи, праведно жити,
    пильнують бо мій кожен крок недоброзичливці мої.
    Свій шлях зроби прямим[n].
10 Чому? Бо з уст недоброзичливців моїх
    і слова правди не злетить ніколи.
Їхні серця народжують лише нещастя.
    І пащі, мов розверзнуті могили,
    на язиці у кожного брехня!
11 Ти покарай їх, Боже!
    Нехай самі впадуть у власні пастки.
Їх розчави за їхні злочини численні.
    За що? Адже вони повстали проти Тебе!
12 Хто ж вірить в Тебе і щасливі будуть,
    навіки будуть втішені вони!
Усіх благослови, хто ймення Твоє любить,
    і щастя у Тобі вони знайдуть!
13 Коли Ти праведних, о Господи, благословляєш,
    довкола них стаєш Ти муром захисним.
6 Для диригента хору зі стрункими інструментами. На октаві[o]. Псалом Давида.
2 О Господи, не докоряй, коли Ти в гніві,
    і не карай, коли Ти розлютивсь.
3 О Господи, до мене милосердний будь.
    Я слабую, тремтять кістки. Зціли мене!
4 Душа моя тремтить у переляці.
    Чи довго, Господи, мені чекати втіхи?
5 Вернися, Господи! Спаси мене!
    Дай мені сили, Ти ж бо милосердий.
6 Навіщо? Бо мерці ім’я Твоє не славлять.
    З Шеолу шана вже до Тебе не прийде.
7 Себе я цілу ніч виснажував в молитвах,
    аж постіль мокра вже від сліз моїх.
8 Печалі і турботи виїдають очі.
9 Напасники, від мене забирайтесь геть!
    Чому? Бо вже Господь почув мій слізний голос.
10 Господь почув моє благання,
    Господь прийняв мою молитву.
11 Всі вороги мої втечуть,
    нажахані й ганьбою гнані.
7 Жалібна пісня[p] Давида, яку він співав Господу, коли Саул, сину Куша з коліна Веніаминового облудно звинуватив його.
2 Господи, мій Боже, на Тебе покладаюсь я.
    Від переслідувачів захисти мене,
    врятуй мене.
3 Щоб беззахисного мене,
    вони не розтерзали, наче леви!
    Мене ж бо більш ніхто не захистить.
4 О Господи, мій Боже,
    якщо я чинив зле,
    якщо знялися мої руки на недобре,
5 якщо я лихо заподіяв другу[q]
    чи безпричинно я на ворога напав,
    його ж добро у нього відібравши,
6 тоді хай ворог переслідує мене,
    хай мене зловить і на землю кине,
    і хай мене в могилу зажене. Села
7 Встань, Господи[r], яви Свій гнів!
    Повстань на ворогів!
Верши Свій правий суд,
    якого й від людей чекаєш.
8 Нехай згуртуються довкруж Тебе народи,
    суддею станеш їм.
9 Править народами Господь.
    О Господи, суди мене,
    мої достоїнства й чесноти Ти доведи.
10 Край поклади Ти злу,
    що чинять лихі люди,
    а праведних зміцни.
Бог добросердий, вивіряє Він
    всі наші помисли й бажання.
11 Бог—мій щит,
    спасіння людям доброчесним.
12 Бог—праведний суддя.
    Він судить безупинно.
13 А хто не кається і не повернеться до Бога,
    на того Він спрямує меч Свій.
    І лук натягне свій, щоб був напоготові.
14 Бог підготує смертоносну зброю
    на нечестивця, навіть стріли вогняні.
15 Поглянь, зло корчиться, мов породілля, в болях,
    запліднившись бідою, породжує олжу.
16 Людина іншому викопати може яму,
    але сама ж таки у неї і впаде.
17 Вона потрапить до своєї ж пастки,
    і зло задумане на власну голову впаде.
18 Я славлю Господа за доброту Його,
    в честь Господа Всевишнього псалми співаю.
8 Для диригента. В супроводі ґіттіта[s]. Псалом Давида.
2 Господи, наш Володарю!
    Твоє ім’я найчудовіше в цілому світі
    уславляє тебе в небесах!
3 Із уст дітей і немовлят хвала Тобі злітає.
    Цим співом могутнім Ти їх наділив,
    для того, щоб недоброзичливці змовкли.
4 Коли я подивлюсь на Небеса,
    які Ти виліпив, на ясні зорі з місяцем,
    які створив Ти, я думаю:
5 «Хто є той син людський,
    що Ти про Нього пам’ятаєш,
    хто є той чоловік, котрого помічаєш Ти?»
6 Мало не Богом Ти його зробив,
    коронував і славою, і честю.
7 Ти владу дав йому над всім, що Ти створив,
    до ніг його поклав усе на світі:
8     овець, худобу, диких звірів степових,
9     птахів небесних, риб з глибин морських.
10 Господи, наш Володарю,
    Твоє ім’я найчудовіше в цілому світі!
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International