Book of Common Prayer
103 Давидів. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!
3 Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.
4 Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.
5 Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність!
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних.
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсеєві, діла Свої дітям ізраїлевим.
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий.
9 Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів.
10 Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.
11 Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його,
12 як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини!
13 Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його,
14 бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох:
15 чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,
16 та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його...
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів,
18 що Його заповіта додержують, і що пам'ятають накази Його, щоб виконувати їх!
19 Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє.
20 Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його!
22 Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!
111 Алілуя! Буду славити Господа з повного серця, в колі праведних та на згромадженні!
2 Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить!
3 Його діло краса та величність, а правда Його пробуває навіки!
4 Він пам'ятку чудам Своїм учинив, милостивий та щедрий Господь!
5 Поживу дає Він для тих, хто боїться Його, заповіта Свого пам'ятає повік!
6 Силу чинів Своїх об'явив Він народові Своєму, щоб спадщину народів їм дати.
7 Діла рук Його правда та право, всі накази Його справедливі,
8 вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою!
9 Послав Він Своєму народові визволення, заповіта Свого поставив навіки, святе та грізне Його Ймення!
10 Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!
114 Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,
2 Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням!
3 Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад!
4 Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!
5 Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад?
6 Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?
7 Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,
8 що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!
28 І пішли й учинили сини Ізраїля, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.
29 І сталося в половині ночі, і вдарив Господь в єгипетськім краї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоненого, що у в'язничному домі, і кожного перворідного худоби.
30 І встав фараон уночі, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І знявся великий зойк в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!...
31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі, та й сказав: Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господеві, як ви казали!
32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!
33 І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх із краю, бо казали: Усі ми помремо!
34 І поніс той народ тісто своє, поки воно вкисло, діжки свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.
35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати.
36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, і вони позичили і забрали здобич від Єгипту.
37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,
38 а також багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.
39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли баритися, а поживи на дорогу не приготовили собі.
12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих?
13 Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес!
14 оли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!
15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.
16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!
17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,
18 тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!
19 Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!
20 Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.
21 Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.
22 Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,
23 кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.
24 А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу.
25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!
26 Як ворог останній смерть знищиться,
27 бо під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все.
28 А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все.
9 Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з'явився найперше Марії Магдалині, із якої був вигнав сім демонів.
10 Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали.
11 А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли тому віри.
12 По цьому з'явився Він двом із них у постаті іншій в дорозі, як ішли вони на село.
13 А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм.
14 Нарешті, Він з'явився Одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його.
15 І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!
16 Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде.
17 А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими,
18 братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!
19 Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці.
20 І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стверджував слово ознаками, що його супроводили. Амінь.