Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
68 «Хай буде благословен Господь, Бог Ізраїлю,
бо прийшов Він, щоб допомогти
народові Своєму і дати йому волю.
69 І Він прислав нам могутнього Спасителя
з дому слуги Свого Давида,
70 як і обіцяв устами святих пророків,
які жили в давнину.
71 Він обіцяв порятувати нас від ворогів наших
і від влади всіх, хто нас ненавидить,
72 аби виявити милість нашим предкам
і пам’ять про Свій святий Заповіт[a],
73 про клятву, яку Він приніс нашому
предкові Аврааму:
74 визволити нас з-під влади ворогів наших
і дозволити нам служити Йому без страху,
75 а лише зі святістю й праведністю перед Ним
у всі дні життя нашого.
76 Ти, дитино, будеш названий „пророком Всевишнього”,
оскільки прийдеш перед Господом,
аби приготувати шлях Йому
77 і сказати людям Його,
що вони будуть спасенні
через відпущення гріхів їхніх.
78 Через велике милосердя нашого Бога
новий день[b] засяє на нас з висоти,
79 щоб освітити тих,
хто живе під чорною тінню смерті,
і щоб направити стопи наші на шлях миру».
18 Тож ось що Господь Бог каже
про Єгоякима, сина Йосії, царя Юдеї:
«Люди Юдеї не тужитимуть за ним:
„В печалі я, о брате мій!”
Чи „О горе, сестро моя!”
І не тужитимуть: „О горе, володарю!”
Чи „Горе, ваша величність!”
19 Немов осла іздохлого його поховають,
витягнуть за браму єрусалимську і кинуть.
20 Ти піднімись, Юдеє, на Ливанські гори
і так гукни, щоб голос твій почули у Башані.
Кричи на кручах Авариму[a],
бо всіх, кого любила ти, розбито.
21 Юдеє, Я попереджав тебе про небезпеку,
та ти відказала: „Слухати не буду!”
Така ж у тебе звичка з юних літ,
ти голосу Мого не слухалась ніколи.
22 Вітер віднесе всіх пастухів твоїх,
всі, хто тебе любили, підуть у полон,
тоді ти будеш зганьблена й принижена
за нечестивість свою.
23 О царю Єгоякиме,
ти мешкаєш в палаці з кедра дебелого,
немов в землі Ливанській.
Гадаєш марно, що в небезпеці життя твоє,
але стогнатимеш ти, коли настане біль,
немов той біль, що в жінки при пологах».
Суд над Єгояхином
24 «Так само правда, як і те, що Я живу,—каже Господь,—навіть якби подоба Єгояхина[b], сина Єгоякима, царя Юдеї, був перснем на Моїй правиці, навіть тоді б Я його зірвав з пальця. 25 Я віддам тебе у руки тих, хто смерті твоєї хоче, тим, кого боїшся ти: Навуходоносору, царю вавилонському та халдеям. 26 Я викину тебе і матір твою в чужу землю, де ви не народились, там й помрете. 27 Єгояхине, не бачити тобі одвіку землі рідної, хоч як не прагнула б душа повернення.
28 Єгояхин—нікчемний битий глечик!
Він нікому не потрібний посуд!
Чому ж тоді буде відкинуто його
й нащадків його в землю, якої вони не знають?
29 О земле, земле, земле!
Слухай слово Господа!»
30 Ось що Всевишній каже:
«Запам’ятайте чоловіка цього як бездітного,
як такого, що успіхів не мав усе своє життя,
бо жоден з його роду
не сидітиме на престолі Давидовім
і не царюватиме в Юдеї».
Ісус благословляє дітей
(Мт. 19:13-15; Мк. 10:13-16)
15 Деякі люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Коли Його учні побачили це, вони почали дорікати їм. 16 Але Ісус сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони. 17 Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International