Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Псалом Давида.
2 В тривожний час нехай Господь озветься,
Бог Якова хай захистить тебе.
3 Підтримку зі святого храму хай пошле Він!
Хай допоможе Він тобі з Сіону.
4 Нехай твої офіри Він згадає,
пожертви хай прийме всі твої. Села
5 Нехай Він дасть всього, чого ти забажаєш,
і все, що ти плануєш, хай здійснить.
6 Радіймо із твоєї перемоги, Боже ім’я![a]
Господь хай виконає всі твої прохання.
7 Тепер я певен, що Господь
дасть перемогу Своєму обранцю-царю[b].
Чому? Бо Він з святих небес озветься
й правицею потужною Своєю
могутню перемогу принесе.
8 У когось колісниці, в когось коні главна сила,
у нас—ім’я Господнє, Бога нашого ім’я!
9 Людці оті впадуть, вони здадуться,
та ми піднімемось і будемо незламні.
10 О Господи, пошли цареві перемогу,
дай відповідь, коли благаємо про поміч!
Хмара і полум’я
15 Того дня, коли поставили намет зібрання, хмара вкрила святий намет, намет Свідчення. Ввечері вона висіла над святим наметом і була вогняною до ранку. 16 Так було завжди: хмара вкривала його вдень, а вночі ставала вогняною. 17 Як тільки хмара з’являлася над наметом, то народ Ізраїлю мав рушати. І щоразу, як хмара зупинялася, народ Ізраїлю ставав табором. 18 За знаком Господа народ Ізраїлю рушав і за знаком Господа ставав табором. Вони стояли табором весь час, доки хмара перебувала над святим наметом. 19 Навіть коли хмара перебувала над святим наметом багато днів, народ Ізраїлю дотримувався наказів Господа і не рушав. 20 І коли хмара була над святим наметом лише кілька днів, за знаком Господа вони ставали табором і за знаком Господа вони рушали. 21 Коли хмара була з вечора до ранку, а вранці піднімалася, вони рушали. Чи день, чи ніч, та коли хмара здіймалася, вони рушали. 22 Чи два дні, чи місяць, чи рік, увесь час доки хмара перебувала над святим наметом, спочиваючи на ньому, народ Ізраїлю стояв табором і не рушав. Та коли вона піднімалася, вони рушали. 23 За знаком Господа вони ставали табором, і за знаком Господа вони рушали. Вони дотримувалися наказів Господа за Господніми знаками, що отримували від Мойсея.
Іоан бачить Небеса
4 Після того я дивлюсь, а переді мною відчинені двері в Небеса. І голос, який я вже чув перед тим і який звучав як сурма, сказав: «Підійди сюди, Я покажу тобі, що має статися після цього». 2 Тоді вмить я опинився під владою Духа. Переді мною на небесах стояв престол, і на ньому Хтось сидів. 3 Той, Хто там сидів, подібний був до коштовного каміння ясписа і сардиса, а навколо престолу сяяла веселка, подібна до смарагду.
4 Навколо престолу було ще двадцять чотири трони, та двадцять чотири старійшини сиділи на них. Вони були вбрані у білий одяг, а на головах мали золоті вінці. 5 Блискавки, гуркіт, і звуки грому чулися з престолу. Перед ним горіло сім світильників—сім Духів Божих.
6 Перед престолом було щось подібне до скляного моря, прозорого, немов кришталь. З чотирьох боків престолу були живі істоти з безліччю очей спереду і ззаду. 7 Перша істота була схожа на лева, друга—на бика, у третьої обличчя було, як у людини, а четверта була схожа на орла, що летить. 8 І кожна з цих шести істот мала шість крил і була вкрита очима: спереду і ззаду. День і ніч безупинно вони повторювали:
«Святий, святий, святий Господь Бог Всемогутній,
Який був, є і має прийти».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International