Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

Петрова промова у Корнилія

³⁴ Тоді Петро звернувся до них, сказавши: «Тепер я ясно бачу, що Бог ставиться однаково до всіх. ³⁵ В кожному народі людина, яка шанує Бога й робить те, що правильно, прийнята Богом. ³⁶ Ось Слово, яке Він послав народові ізраїльському, проголосивши Благовість миру через Ісуса Христа. Він—Господь усіх народів.

³⁷ Ви знаєте про те, що трапилось по Юдеї. Воно почалося в Ґалилеї після того, як Іоан проповідував людям про хрещення. ³⁸ Ви знаєте про Ісуса Христа з Назарета, Якого Бог помазав Духом Святим і владою. Ісус мандрував по містах, творив добро, зціляв одержимих нечистими духами, оскільки Бог був з Ним.

³⁹ Ми свідки всього, що Ісус зробив у Юдейській країні і в Єрусалимі. Та вони вбили Його, розіп’явши на дерев’яному хресті. ⁴⁰ Але на третій день Бог воскресив Його, і з Божої волі Він відкрито з’явився людям. ⁴¹ Не всім людям, а лише свідкам, яких Бог вибрав заздалегідь—нам, хто їв і пив із Ним разом після Його воскресіння з мертвих. ⁴² Він наказав нам проповідувати й свідчити людям, що це Його Бог призначив суддею над живими й мертвими.

⁴³ Всі пророки свідчать про Нього, кажучи, що кожен, хто вірить у Нього, одержує прощення гріхів в Його ім’я».

Господній бенкет

Величальна пісня

Божа Звістка про Христа

15 Зараз я хочу нагадати, брати і сестри мої, про Добру Звістку, що я проповідував вам. Ви її одержали і на ній засновуєте життя своє. ² Завдяки їй ви врятуєтеся, якщо добре пам’ятаєте те, що я вам проповідував. Якщо ж ні, то марно ви повірили.

³ Я передав вам насамперед те, що сам отримав: Христос прийняв смерть за наші гріхи, як сказано у Святому Писанні. ⁴ Його було поховано, і Він воскрес на третій день, як сказано у Святому Писанні. ⁵ Він з’явився Петрові, а потім дванадцятьом апостолам. ⁶ Після того Він з’явився більш як п’ятистам віруючим одночасно. І більшість із них досі ще живі, хоча дехто вже й помер. ⁷ Тоді з’явився Він Якову, а після цього і всім апостолам.

⁸ Нарешті, Він з’явився й мені також, наче якомусь недоноскові. ⁹ Бо я останній з апостолів. Я навіть не достойний зватися апостолом, бо переслідував Божу церкву. ¹⁰ Я—апостол милістю Божою, і Його милосердя до мене не було марним. Навпаки, я працював дуже старанно і впертіше за всіх, хоча не сам я, а милість Божа, яка зі мною, робила це. ¹¹ Тож незалежно від того, чи я проповідую вам, чи хтось із інших апостолів, ми проповідуємо одне. І це саме те, в що ви повірили.

Петрова промова у Корнилія

³⁴ Тоді Петро звернувся до них, сказавши: «Тепер я ясно бачу, що Бог ставиться однаково до всіх. ³⁵ В кожному народі людина, яка шанує Бога й робить те, що правильно, прийнята Богом. ³⁶ Ось Слово, яке Він послав народові ізраїльському, проголосивши Благовість миру через Ісуса Христа. Він—Господь усіх народів.

³⁷ Ви знаєте про те, що трапилось по Юдеї. Воно почалося в Ґалилеї після того, як Іоан проповідував людям про хрещення. ³⁸ Ви знаєте про Ісуса Христа з Назарета, Якого Бог помазав Духом Святим і владою. Ісус мандрував по містах, творив добро, зціляв одержимих нечистими духами, оскільки Бог був з Ним.

³⁹ Ми свідки всього, що Ісус зробив у Юдейській країні і в Єрусалимі. Та вони вбили Його, розіп’явши на дерев’яному хресті. ⁴⁰ Але на третій день Бог воскресив Його, і з Божої волі Він відкрито з’явився людям. ⁴¹ Не всім людям, а лише свідкам, яких Бог вибрав заздалегідь—нам, хто їв і пив із Ним разом після Його воскресіння з мертвих. ⁴² Він наказав нам проповідувати й свідчити людям, що це Його Бог призначив суддею над живими й мертвими.

⁴³ Всі пророки свідчать про Нього, кажучи, що кожен, хто вірить у Нього, одержує прощення гріхів в Його ім’я».

Звістка про Ісусове воскресіння

(Мт. 28:1-10; Мк. 16:1-8; Лк. 24:1-12)

20 Рано-вранці у перший день тижня, ще затемна Марія Маґдалена пішла до гробниці й побачила, що камінь, який затуляв вхід до печери, відсунуто. ² Прибігши до Симона-Петра й другого учня, якого любив Ісус, вона сказала: «Тіло Господа було забрано з гробниці й нам невідомо, куди Його поклали».

³ Петро з тим учнем одразу ж пішли туди. ⁴ Вони обоє бігли, але другий учень випередив Петра і прибіг до гробниці перший. ⁵ Нахилившись, він побачив шматки полотна, що лежали там, але всередину не ввійшов.

^6-7 У цей час наспів і Симон-Петро, який біг слідом, і, увійшовши до гробниці, побачив полотняну плащаницю на долівці, а також хустину, що вкривала Ісусову голову. Вона була згорнута й лежала осторонь, окремо від плащаниці. ⁸ Тоді й другий учень зайшов усередину, той, що прийшов перший, і, побачивши що сталося, повірив. ⁹ Бо вони все ще не усвідомлювали сказаного у Святому Писанні, що Він має воскреснути з мертвих.

Ісус являється Марії Маґдалені

(Мк. 16:9-11)

¹⁰ Після цього учні повернулися додому. ¹¹ Та Марія залишилася біля могили й голосила. Так, плачучи, вона нахилилася, щоб зазирнути всередину, ¹² і побачила двох Ангелів, які сиділи, один в головах, інший в ногах того місця, де лежало Ісусове тіло. І були вбрані вони в білі шати. ¹³ Ангели запитали: «Жінко, чому ти плачеш?» А вона відповіла: «Якісь люди забрали звідси тіло Господа мого, і я не знаю, куди вони поклали Його». ¹⁴ Сказавши так, вона обернулася й побачила Ісуса, Який стояв поруч, та не впізнала Його.

¹⁵ Ісус тоді й каже: «Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш?» Марія подумала, що то садівник, і звернулася до Нього: «Шановний добродію, якщо це ти виніс Його, то скажи, куди поклав тіло. Я заберу Його».

¹⁶ Ісус гукнув до неї: «Маріє!» Вона тоді, обернувшись, сказала арамійською мовою: «Раввуні!» Це означає: «Вчителю!» ¹⁷ Ісус сказав: «Не затримуй Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Свого, а йди до братів Моїх^[a] і скажи їм: „Я повертаюся до Отця Свого і Отця вашого, до Бога Свого і Бога вашого”». ¹⁸ Марія Маґдалена пішла до учнів і сказала їм: «Я бачила Господа». І вона розповіла все, що Він сказав їй.

Звістка про Ісусове воскресіння

(Мт. 28:1-8; Лк. 24:1-12; Ін. 20:1-10)

16 Коли минула субота, Марія Маґдалена, Марія, мати Якова, й Саломія придбали пахощів, аби намастити тіло Ісусове. ² Рано-вранці, тільки-но зійшло сонце, в перший день тижня^[a], вони прийшли до гробниці, де було поховано Ісуса. ³ І сказали жінки одна одній: «Хто ж нам відкотить від входу той величезний камінь?»

⁴ Коли вони наблизившись до склепу, то помітили, що той величезний камінь, який затуляв вхід до гробниці, було відкочено вбік. ⁵ Ввійшовши до склепу, жінки побачили, що праворуч сидить молодий чоловік, убраний в білу одежину. Тож вони були дуже налякані. ⁶ Тоді він мовив до них: «Не бійтеся! Ви шукаєте Ісуса з Назарета, Який був розіп’ятий на хресті. Однак Його тут зараз немає, бо Він воскрес із мертвих! Огляньте те місце, де Він лежав! ⁷ Тож йдіть негайно до Його учнів і Петра та й скажіть їм: „Він прийде в Ґалилею раніше за вас. Там ви знайдете Його, як Він вам і обіцяв”».

⁸ Тоді жінки вийшли звідти й побігли геть від гробниці, приголомшені й охоплені страхом. І, нажахані, вони нікому нічого не сказали. [Але згодом вони розповіли про все, що наказав Ісус Петру та усім іншим апостолам. Після того Сам Ісус відіслав їх в усі кінці світу, аби донести до людей Святе Послання, яке не згине ніколи—всі люди матимуть спасіння вічне]^[b].