Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

Нехай Ізраїль скаже:
    «Якби ж то не Господь, Який нас не покинув,
²     якби ж то не Господь, Який лишився з нами?
³ Щоб сталося, коли на нас напали люті вороги,
    вони би проковтнули нас живцем,
    як тільки розгнівалися на нас!
⁴ Війська б ворожі змили нас,
    немов бурхливого потоку води,
⁵     ті кривдники втопили б нас у водограї.

² Збирайтесь і слухайте, сини Якова.
    Слухайте Ізраїля, батька вашого».

³ «Рувиме, ти мій первісток,
    моя сила і перший доказ моєї зрілості.
    Вершина гідності й вершина могутності.
⁴ Але ти нестримний, як потік води,
    ти більш не матимеш переваги,
    бо вдерся до батькового ложа і зганьбив його».

⁵ «Симеон і Левій—брати.
    Їхні мечі—то зло насильства.
⁶ Нехай душа моя не входить до їхньої змови,
    а слава моя не пристає до їхнього гурту.
Бо в гніві своєму вони вбивали людей
    і калічили волів заради втіхи своєї.
⁷ Прокляття гніву їхньому, бо він могутній,
    і люті їхній, бо вона несамовита.
Я розпорошу їх серед народу Якова,
    розсію по всьому Ізраїлю».

⁸ «Юдо, брати твої славитимуть тебе^[a].
    Ти переможеш своїх ворогів.
    Сини батька твого вклоняться тобі.
⁹ Юда немов те левеня.
    Сину мій, ти стоїш на здобичі своїй.
Як лев, припав він до землі, лежить.
    Хто наважиться його потурбувати?
¹⁰ Скіпетр не зникне з руки його,
    ані знак влади не зникне з-під ніг його,
    аж доки не прийде Цар,
    і народи коритимуться Йому.
¹¹ Він прив’язує свого осла до виноградної лози,
    до найкращої лози він припинає свого віслюка.
Він пере свій одяг у вині,
    вбрання своє пере він у крові виноградних грон.
¹² Очі його червоніші від вина,
    а зуби біліші від молока».

¹³ «Завулон житиме на морському березі,
    він буде гаванню для кораблів,
    а володіння його простягатимуться аж до Сидона».

¹⁴ «Іссаха́р—міцний осел,
    що розлігся між кошарами.
¹⁵ Побачивши, що те місце відпочинку гарне,
    і що земля добра,
    він згинає спину, щоб нести свій тягар,
    щоб стати рабом й виконувати підневільну працю».

¹⁶ «Дан^[b] судитиме людей своїх,
    одне з ізраїльських колін.
¹⁷ Дан буде мов та змія при дорозі,
    гадюкою при стежині,
    що кусає за ногу коня,
    і вершник падає навзнак.

¹⁹ «Розбійники на Ґада нападуть^[c],
    але п’ятами накивають».

²⁰ «Багатим буде стіл Ашерів,
    він постачатиме страви царям».

²¹ «Нафталі, мов дикий олень,
    що має прекрасних оленяток^[d]».

²² «Йосип—родючості син,
    виноградна лоза над струмком,
    галуззя якої лізе на мур.
²³ Йому багато завдавали гіркоти,
    багато хто стріляв у нього.
    І лучники ворогували з ним.
²⁴ Але тугий і досі його лук,
    і руки його вправні
    руками Якового Могутнього,
    це іменем Пастиря, Твердині Ізраїлю.
²⁵ Завдяки Богові батька твого,
    Який допоможе тобі,
завдяки Всемогутньому, Який благословить тебе
    благословенням небес, що над нами,
    благословенням безодні, що під ногами,
    благословенням грудей і утроби.
²⁶ Благословення твого батька більші
    від благословень довічних гір
    і щедрості споконвічних схилів.
Вони зійдуть на Йосипа чоло,
    на брови віддаленого від братів своїх».

²⁷ «Веніамин, мов той голодний вовк.
    Уранці пожирає здобич,
    а ввечері ділиться впольованим».