Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
115 (114-9) Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!
2 (114-10) Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?
3 (114-11) А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив.
4 (114-12) Їхні божки срібло й золото, діло рук людських:
5 (114-13) вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
6 (114-14) мають уші й не чують, мають носа й без нюху,
7 (114-15) мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!
8 (114-16) Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
9 (114-17) ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
10 (114-18) Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
11 (114-19) Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
12 (114-20) Господь пам'ятає про нас, нехай поблагословить! Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів!
13 (114-21) Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!
14 (114-22) Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!
15 (114-23) Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
16 (114-24) Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!
17 (114-25) Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,
18 (114-26) а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя!
15 А Господь, за день перед Сауловим приходом, виявив був Самуїлові, говорячи:
16 Цього часу взавтра пошлю до тебе чоловіка з Веніяминового краю, і ти помажеш його на володаря над Моїм Ізраїлевим народом, і він спасе народ Мій від руки филистимлян. Я бо зглянувся на народ Мій, бо голосіння його дійшло до Мене!
17 А коли Самуїл побачив Саула, то Господь сказав йому: Оце той чоловік, що Я казав тобі, він володітиме народом Моїм.
18 І підійшов Саул до Самуїла в середині брами та й сказав: Скажи мені, де тут дім провидця?
19 І відповів Самуїл Саулові та й сказав: Я той провидець. Вийди перед мене на пагірок, і ви будете їсти зо мною сьогодні. А рано я відпущу тебе, і про все, що в серці твоїм, я розповім тобі.
20 А щодо ослиць, що пропали тобі, сьогодні вже три дні, не журися за них, бо знайшлися вони. Та для кого все пожадане в Ізраїлі? Хіба ж не для тебе та для всього дому батька твого?
21 І відповів Саул та й сказав: Чи ж я не веніяминівець, із найменших Ізраїлевих племен? А рід мій найменший з усіх родів Веніяминового племени. І чого ти говориш мені отаке слово?
22 І взяв Самуїл Саула та слугу його, і ввів їх до кімнати, і дав їм місце на чолі покликаних, а тих було близько тридцяти чоловіка.
23 І сказав Самуїл до кухаря: Дай же ту частку, що дав я тобі, що про неї я сказав тобі: Відклади її в себе!
24 І подав кухар стегно та те, що на ньому, і поклав перед Саулом. А Самуїл сказав: Оце позоставлене! Поклади перед собою та їж, бо воно сховане для тебе на умовлений час, коли я сказав: Покликав я народ. І Саул їв із Самуїлом того дня.
25 І зійшли вони з пагірка до міста, і він розмовляв із Саулом на даху свого дому.
26 І повставали вони рано вранці. І сталося, як зійшла рання зоря, то Самуїл кликнув до Саула на дах, говорячи: Уставай же, і я відпушу тебе! І встав Саул, і вони вийшли обоє, він та Саул, на вулицю.
27 Коли вони підходили на край міста, то Самуїл сказав до Саула: Скажи тому слузі, і нехай він іде перед нами. І той пішов. А ти зараз спинися, я оголошу тобі Боже слово!
10 І взяв Самуїл посудинку оливи, та й вилляв на його голову, і поцілував його та й сказав: Чи це не помазав тебе Господь над спадком Своїм на володаря? (І будеш ти царювати над народом Господнім, і ти визволиш його від руки ворогів його навколо. І ось тобі ознака, що Господь помазав тебе над спадком Своїм на володаря.)
3 Вірне це слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла він прагне.
2 А єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини, тверезий, невинний, чесний, гостинний до приходнів, здібний навчати,
3 не п'яниця, не заводіяка, але тихий, несварливий, не сріблолюбець,
4 щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю,
5 бо хто власним домом рядити не вміє, як він зможе пильнувати про Божу Церкву?
6 не новонавернений, щоб він не запишався, і не впав у ворожий осуд.
7 Треба, щоб мав він і добре засвідчення від чужинців, щоб не впасти в догану та в сітку диявольську.
8 Так само диякони мають бути поважні, не двомовці, не багато віддані вину, не соромнозахланні,
9 такі, що мають таємницю віри при чистім сумлінні.