Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
29 Псалом Давидів. Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу!
2 Дайте Господу славу імення Його, у препишній святині впадіть перед Господом!
3 Голос Господній над водами, Бог слави гримить, Господь над великими водами!
4 Голос Господній із силою, голос Господній з величністю.
5 Голос Господній ламає кедрини, голос Господній торощить кедрини ливанські.
6 Він примусить скакати Ливан як теля, та Сиріон, мов молоду антилопу.
7 Голос Господній викрешує полум'я огняне,
8 голос Господній пустиню тремтіти примушує, Господь чинить пустелю Кадеша тремтячою.
9 Голос Господній примушує лані тремтіти, й ліси обнажає, а в храмі Його все належне Йому виголошує: Слава!
10 Господь пробував в час потопу, і буде Господь пробувати повік віку Царем!
11 Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій!
2 Сказав був я в серці своєму: Іди но, хай випробую тебе радістю, і придивись до добра, та й воно ось марнота...
2 На сміх я сказав: Нерозумний, а на радість: Що робить вона?
3 Задумав я в серці своєму вином оживляти своє тіло, і провадити мудрістю серце своє, і що буду держатись глупоти, аж поки побачу, що ж добре для людських синів, що робили б під небом за короткого часу свого життя.
4 Поробив я великі діла: поставив для себе доми, задля себе садив виноградники,
5 запровадив для себе садки та гаї, і понасаджував в них усіляких дерев овочевих.
6 Наробив я для себе ставів, щоб поливати із них ліс дерев, що виростали.
7 Набував я для себе рабів та невільниць, були в мене й домівники. А худоби великої та худоби дрібної було в мене більше, ніж у всіх, що в Єрусалимі до мене були!
8 Назбирав я собі також срібла та золота, і скарбів царів та провінцій, завів я собі співаків та співачок, і всякі приємнощі людських синів, жінок наложниць.
9 І звеличувавсь я усе більше та більше, над усіх, що в Єрусалимі до мене були, моя мудрість стояла також при мені.
10 І всього, чого очі мої пожадали, я їм не відмовлював: я не стримував серця свого від жодної втіхи, бо тішилось серце моє від усякого труду мого, і це була частка моя від усякого труду свого!
11 Та коли я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи, й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!...
2 А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю,
2 бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого...
3 І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні.
4 І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили,
5 щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!
6 А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,
7 але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу,
8 яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!
9 Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!
10 А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.