Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
12 Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!
13 Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,
14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!
16 Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,
17 для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,
18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,
19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
20 Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,
21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!
22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!
4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю.
5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.
7 І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.
42 Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає,
43 сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає,
44 сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
45 Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
47 Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
48 Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
49 І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.