Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
9 Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.
12 Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!
13 Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.
14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.
15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.
16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!
2 Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,
2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,
3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
4 якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,
5 тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,
6 бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!
7 Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
8 щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!
9 Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,
10 бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!
11 розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,
12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,
13 від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,
14 що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,
15 що стежки їхні круті, і відходять своїми путями,
19 І сталось, як Ісус закінчив ці слова, то Він вирушив із Галілеї, і прибув до країни Юдейської, на той бік Йордану.
2 А за Ним ішла безліч народу, і Він уздоровив їх тут.
3 І підійшли фарисеї до Нього, і, випробовуючи, запитали Його: Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої?
4 А Він відповів і сказав: Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою?
5 І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом,
6 тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!
7 Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати?
8 Він говорить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було.
9 А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб.
10 Учні говорять Йому: Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись.
11 А Він їм відказав: Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано.
12 Бо бувають скопці, що з утроби ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопили, і є скопці, що самі оскопили себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить.