Revised Common Lectionary (Complementary)

66 Для диригента. Хвальна пісня.

Допомагаймо одне одному

6 Браття і сестри, якщо хтось впаде в гріх, то ви, слідуючи Духові, маєте повернути його на шлях праведний. Але робіть це лагідно і пильнуйте себе, бо також можете бути спокушені. ² Допомагайте одне одному долати життєві перешкоди, і так ви виконуватиме Закон Христовий. ³ Якщо дехто сповнений відчуттям своєї важливості, і через те не бажає так робити, той тільки обманює себе. ⁴ Кожен має сам бути суддею своїх вчинків, і тоді він зможе пишатися своїми досягненнями, не порівнюючи себе ні з ким. ⁵ Бо кожен має нести відповідальність за виконання своїх власних обов’язків.

Творімо добро всім людям

⁶ Той, кого навчають Послання Божого, мусить ділитись усіляким добром з учителем своїм.

⁷ Не обманюйте себе. Бога перехитрувати не можна, бо що посієш, те й пожнеш. ⁸ Хто сіє на полі своєї гріховної натури, той пожне руїну. А хто сіє на полі Духа, той пожне від Духа вічне життя.

⁹ Творімо ж добро невтомно, і пожнемо тоді вчасно, якщо не знесилимося й не відступимо. ¹⁰ Тож, маючи таку нагоду, творімо добро всім людям, а особливо, нашим братам по вірі.

Павло закінчує своє послання

¹¹ Погляньте, якими великими літерами я власноручно пишу вам це послання. ¹² Всі ті, хто прагнуть справити добре враження на свій народ, намагаються примусити вас зробити обрізання. Та роблять вони це лише для того, щоб уникнути переслідувань за хрест^[a] Христовий. ¹³ Адже навіть ті, хто робить обрізання, самі не дотримуються Закону, а лише від вас цього вимагають. І все це для того, щоб похвалитися, що ви підкорилися їм.

¹⁴ Я ж не буду вихвалятися ніколи й нічим, окрім хреста Господа нашого Ісуса Христа! Через той Хрест весь світ був розіп’ятий^[b] для мене, а я був розіп’ятий для світу. ¹⁵ Бо ні обрізання, ні необрізання не мають ніякого значення. Що справді важливе—це нове створіння^[c] Боже. ¹⁶ Отже, нехай буде мир і милість, всім тим, хто дотримується цього правила, тобто Божому Ізраїлю^[d].

Ісус посилає учнів Своїх на проповідь

10 Невдовзі Господь призначив сімдесят двох^[a] учнів і вирядив їх перед Собою—по два в кожне місто й поселення, куди Сам Він збирався незабаром прийти. ² Ісус сказав їм: «Жнива великі, та мало робітників. Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива. ³ Ідіть! І знайте, що Я посилаю вас, як отих ягнят до вовчої зграї. ⁴ Не беріть із собою ні гаманця, ні торби, ні сандалів. І не вітайте нікого по дорозі. ⁵ А ввійшовши до чиєїсь оселі, спершу мовте: „Мир дому цьому!” ⁶ Якщо там миролюбива людина, то ваше благословення зостанеться з нею. Коли ж ні—воно до вас повернеться.

⁷ Залишайтеся в тому домі, їжте й пийте те, що запропонують господарі, бо робітник вартий того, що йому платять. Не переходьте із дому в дім.

⁸ Коли ввійдете до міста й вам виявлять гостинність, їжте те, що вам подадуть. ⁹ Зцілюйте хворих у тому місті й кажіть людям: „Царство Боже наближається^[b] до вас!” ¹⁰ Якщо ж прийдете до міста, де гостинності вам не виявлять, то вийдіть на вулиці й промовте: ¹¹ „Навіть порох вашого міста ми обтрушуємо перед вами з ніг своїх. Та пам’ятайте: Царство Боже наближається до вас!”

¹⁶ Хто слухає вас, учнів Моїх, той слухає Мене, а хто зрікається вас, той зрікається і Мене. Хто ж зрікається Мене, той зрікається й Того, Хто послав Мене».

Повернення Ісусових учнів

¹⁷ Сімдесят два учнів з радістю повернулися до Ісуса й розповіли: «Господи, навіть нечисті духи підкорялися нам, коли ми наказували їм Твоїм ім’ям!» ¹⁸ Ісус відповів їм: «Я бачив, як сатана падав з небес, мов блискавка! ¹⁹ Але послухайте! Я дав вам владу, щоб ви могли наступати на змій та скорпіонів. Я дав вам владу над усією силою ворога нашого. ²⁰ Та не треба радіти з того, що вам підкоряються духи. Радійте з того, що імена ваші написані на небесах».