Revised Common Lectionary (Complementary)
139 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,
2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.
3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,
4 бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!
5 Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.
6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!
7 Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?
8 Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!
9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,
10 то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!
11 Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,
12 то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,
14 Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!
15 і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!
16 Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...
17 Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,
18 перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.
5 А Нааман, начальник війська сирійського царя, був муж великий перед своїм паном, вельмиповажаний, бо через нього Господь дав перемогу Сирії. І був це муж дуже хоробрий, але прокажений.
2 А сирійці вийшли були ордами, і взяли до неволі з Ізраїлевого краю малу дівчину, і вона услуговувала жінці Наамана.
3 І сказала вона до своєї пані: Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прокази його!
4 А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: Отак і отак говорила та дівчина, що з Ізраїлевого краю.
5 І сказав сирійський цар: Тож піди, а я пошлю свого листа до Ізраїлевого царя. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін одежі.
6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: Ось тепер, як прийде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти вилікуєш його від прокази його.
7 І сталося, як Ізраїлів цар перечитав цього листа, то роздер свої шати й сказав: Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я вилікував чоловіка від прокази його? Тож знайте й дивіться це він шукає проти мене зачіпки.
8 І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: Нащо роздер ти шати свої? Нехай той прийде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!
9 І прибув Нааман зо своїми кіньми та з колесницею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому.
10 І послав Єлисей до нього посла, говорячи: Іди, і вимиєшся сім раз у Йордані, і вигоїться тіло твоє тобі, й очистишся.
11 І розгнівався Нааман, і пішов і сказав: Ось я подумав був: він вийде до мене, і стане, і закличе Ім'я Господа, Бога свого, і покладе свою руку на те місце, і вилікує прокаженого...
12 Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дамаські річки, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я вимитися в них, і стати чистим? І повернувся він, і пішов у гніві.
13 І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся і будеш чистий!
14 І зійшов він, і занурився в Йордані сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло малого хлопця, і став він чистий!
8 Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
9 Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!
10 Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!
11 Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.
12 Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?
13 А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,
14 ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...
15 Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.
16 А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!
17 Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!