Revised Common Lectionary (Complementary)

Жінки й діти Якова

30 Коли Рахиль побачила, що в неї немає дітей від Якова, вона почала заздрити своїй сестрі. Тож і звернулась вона до Якова: «Дай мені дітей, інакше мені не жити!» ² Розгнівавшись на Рахиль, Яків кинув: «Чи я Бог? Він не дав тобі мати дітей». ³ І сказала тоді Рахиль: «Поглянь, ось моя служниця Вілха. Пізнай її, щоб вона народила дитину для мене і я стала матір’ю через неї». ⁴ І віддала Рахиль свою служницю Вілху Якову як дружину, і він пізнав її.

⁵ Вілха завагітніла й народила Якову сина. ⁶ Рахиль тоді й каже: «Бог був мені суддею. Він вислухав мене й дав мені сина». Через те й назвала Рахиль свого сина Даном^[a].

⁷ Вілха знову завагітніла й народила Якову другого сина. ⁸ І сказала Рахиль: «Я відчайдушно боролась зі своєю сестрою і перемогла». І назвала вона його Нафталі^[b].

⁹ Лея, побачивши, що не матиме вже дітей, віддала Якову свою служницю Зілпу за дружину. ¹⁰ І Леїна служниця Зілпа народила Якову сина. ¹¹ Лея сказала: «Мені пощастило». І назвала вона сина Ґадом^[c].

¹² Леїна служниця Зілпа народила Якову другого сина. ¹³ Лея сказала: «Я щаслива, адже всі молоді жінки назвуть мене щасливою!» Вона назвала його Ашером^[d].

¹⁴ Якось під час зелених жнив Рувим вийшов у поле, знайшов там мандрагору^[e] й приніс своїй матері Леї. Рахиль попросила її: «Дай мені, будь ласка, трохи мандрагори, яку приніс твій син». ¹⁵ Та відповіла: «Мало тобі, що забрала в мене чоловіка, так ще й хочеш забрати мандрагору мого сина?» Рахиль на те каже: «Якщо даси мені мандрагори твого сина, тоді Яків спатиме з тобою сьогодні».

¹⁶ Коли Яків того вечора повертався з поля, Лея вийшла йому назустріч і сказала: «Цієї ночі ляжеш зі мною, бо я заплатила за тебе мандрагорою, яку мій син знайшов». Тож Яків тієї ночі ліг з Леєю.

¹⁷ І Бог послухав Лею. Вона завагітніла й народила Якову п’ятого сина. ¹⁸ Лея сказала: «Бог нагородив мене за те, що віддала я чоловікові свою служницю». Вона назвала його Іссаха́ром^[f].

¹⁹ І знову завагітніла Лея, і народила Якову шостого сина. ²⁰ І сказала вона: «Бог щедро обдарував мене. Тепер чоловік шануватиме мене, бо я дала йому шістьох синів». Вона назвала його Завулоном^[g].

²¹ Згодом Лея народила дочку і назвала її Діною.

²² Тоді Бог згадав Рахиль і прислухався до неї. Він зробив так, щоб і вона змогла мати дітей. ²³ Тож Рахиль завагітніла й народила сина. Вона сказала: «Бог зняв з мене ганьбу». ²⁴ Рахиль назвала його Йосипом^[h]. Вона сказала: «Хай би Господь дав мені ще одного сина».

Слава у майбутньому

¹⁸ Я вважаю, що наші страждання у цьому житті нічого не варті порівняно з тією великою славою, яку ми матимемо в майбутньому. ¹⁹ Адже створений мир із нетерпінням чекає на той час, коли стане відомо, хто є Божими дітьми.

^20-21 Все, створене Богом, було приречене до марнот, і скорилося не з власної волі, а з волі Божої. Але в тій покірності живе надія на те, що весь світ звільниться з-під рабства й занепаду, що він матиме славу і свободу, як мають їх діти Божі. ²² Ми знаємо, що досі світ, створений Богом, стогнав і страждав від болю, ніби та жінка перед пологами. ²³ І не лише світ, але ми також чекали, відчуваючи біль. Ми, хто має Дух Святий, як перший зародок благословення Божого, поки що ми терпляче очікуємо повного усиновлення, коли Бог визволить наші тіла.

²⁴ Ми врятовані й маємо надію в серці. Та коли б ми могли бачити те, на що маємо надію, то вже не надія була б. Хто ж може сподіватися на те, що вже бачить? ²⁵ Оскільки ми сподіваємося на те, чого не бачимо, ми чекаємо його з терпінням.

²⁶ Так само й Дух приходить нам на допомогу, коли ми безсилі. Ми навіть не знаємо, за що маємо молитися, та Дух Сам заступається за нас перед Богом з таким зітханням, що словами й не вимовиш. ²⁷ Та Бог бачить, що є в серцях наших. Він розуміє Духа, бо з Божої волі заступається Дух за людей Божих.

²⁸ І ми знаємо, що Бог у всьому підтримує тих, хто любить Його, хто покликаний згідно з Його волею. ²⁹ Бог знав тих людей ще до створення світу. Тож Він призначив їх бути такими, як Син Його, щоб Син Божий міг стати старшим серед багатьох братів і сестер. ³⁰ Тож Бог покликав тих людей і ті, хто були покликані, були виправдані перед Богом. А ті, хто були виправдані, були прославлені.