Revised Common Lectionary (Complementary)
64 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (64-2) Вислухай, Боже, мій голос, як скаржуся я, від страху ворожого душу мою хорони!
2 (64-3) Заховай мене від потаємного збору злочинців, від крику свавільців,
3 (64-4) які нагострили свого язика, як меча, натягнули стрілу свою словом гірким,
4 (64-5) щоб таємно стріляти в невинного, вони нагло стрілятимуть в нього, і не будуть боятись!...
5 (64-6) У злій справі зміцняють себе, змовляються пастки таємно розставити, кажуть: Хто буде їх бачити?
6 (64-7) Вони кривди ховають... Загинемо, як задум їхній сповниться, бо нутро чоловіка та серце глибоке!
7 (64-8) Але вчинить Бог, що стріла на них стрілить, і нагло поранені будуть,
8 (64-9) і вчинить, що їхній язик допадеться до них, і будуть хитати головою усі, хто спогляне на них!...
9 (64-10) і всі люди боятися будуть, і будуть розказувати про чин Бога, і діло Його зрозуміють!
10 (64-11) і праведний Господом буде радіти, і буде вдаватись до Нього, і будуть похвалені всі простосерді!
19 А Йов відповів та й сказав:
2 Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?
3 Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...
4 Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.
5 Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?
6 Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!
7 Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...
8 Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!
9 Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!
10 Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...
11 І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:
12 полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...
13 Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,
14 мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...
15 Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...
16 Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...
17 Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...
18 Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...
19 Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...
20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...
21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...
22 Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?
11 Отож, пам'ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно обрізані на тілі звуть необрізаними,
12 що ви того часу були без Христа, відлучені від громади ізраїльської, і чужі заповітам обітниці, не мавши надії й без Бога на світі.
13 А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров'ю.
14 Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом,
15 Він Своєю наукою знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши,
16 і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши.
17 І, прийшовши, Він благовістив мир вам, далеким, і мир близьким,
18 бо обоє Ним маємо приступ у Дусі однім до Отця.
19 Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога,
20 збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,
21 що на ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі,
22 що на ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу.