Revised Common Lectionary (Complementary)
146 Славімо Господа!
Вславляй-но Господа, душе моя!
2 Допоки житиму, я Господу співатиму осанну;
пісень співатиму я Богу, поки я живий.
3 Не покладайтесь на правителів-вельмож,
на них самих чекає смерть, вони не порятують.
4 Дух їхній відлітає теж, у землю повертаються вони,
всі їхні задуми щезають разом з ними.
5 Блаженний той, кому на поміч Бог Якова іде,
хто покладається на Господа у сподіваннях!
6 Господь—це Той, Хто сотворив і небеса, і землю,
і море, і все те, що заселяє їх.
Він Той, Хто вічно вірність зберігає.
7 Він—Той, Хто із пригнобленими справедливий,
Він—Той, Хто хліб щоденний дасть голодним,
Господь ув’язненим дає свободу.
8 Господь сліпому очі розкриває,
Господь на ноги зводить тих, хто впав, спіткнувшись.
Господь любов дарує праведним Своїм.
9 Господь чужинців, що пригрілися в Ізраїлі, захищає[a].
Він боронить сиріт і вдів,
але неправедним влаштовує тяжке життя.
10 Нехай Господь повіки править!
Нехай, Сіоне, твій Господь повік царює!
Славімо Господа!
27 Погляньте, ім’я Господа йде здалеку,
Його гнів, як палючий вогонь,
оточений клубами диму.
На вустах Його закарбований гнів,
а язик Його схожий на руйнівне полум’я.
28 Його дихання, немов повновода ріка,
що підбирається до горла.
Господь просіє народи крізь сито знищення,
й закріпить у щелепах народів вудила,
які ведуть їх на манівці.
29 Ви співатимете пісню, як святкової ночі. Ви почуватиметеся щасливими, як ті, хто під музику флейти піднімається до Скелі ізраїльської схилами гори Господньої.
30 Господь змусить кожного почути Його величний голос і побачити його могутню руку, яка опускається в буйному гніві та всепожираючому полум’ї з грозою та градом.
31 Ассирія злякається, почувши Господній голос, коли Він ударив її Своїм дубцем. 32 Під звуки тамбуринів та арф Господь на всі боки наноситиме удари ассирійцям Своїм караючим дубцем.
33 Тофет[a] уже давно наготовлений для царя[b]. Широка й глибока його яма для вогнища, там багато вогню й дров. Господнє дихання, подібне до сірчаного потоку, запалить багаття.
Ви теж грішні
2 О, людино! Хоч би хто ти був, немає тобі виправдання, якщо ти судиш інших. Судячи іншого, засуджуєш себе, бо чиниш той самий гріх, як і ті, кого судиш. 2 Ми знаємо, що Божий суд над тими, хто робить так—справедливий. 3 Невже ти вважаєш, що засуджуючи інших за такі самі вчинки, що й ти чиниш, тобі вдасться уникнути Божого суду? 4 Чи, може, ти зневажаєш Його велику доброту, терпимість і терпіння? Може, не розумієш, що Його доброта вказує тобі шлях до покаяння?
5 О, людино! Через свою впертість і нерозкаяне серце, ти помножуєш покарання Боже проти себе в день гніву, коли Праведний Суд Божий буде виявлений. 6 Бог відплатить кожному за його вчинки. 7 А тим, хто добрими вчинками шукає славу, пошану й безсмертя, Бог даруватиме вічне життя. 8 Бог відплатить гнівом і люттю тим, хто не йде шляхом праведним, а навпаки себелюбно служить неправді.
9 Лихо й страждання тому, хто чинить зло: спершу юдеям, а потім і поганам. 10 Нехай буде слава, мир і пошана кожному, хто чинить добро: спершу юдеям, а потім і поганам. 11 Бог не дає переваги нікому.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International