Revised Common Lectionary (Complementary)
8 (85-9) нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він Мир! народові Своєму й Своїм святим, і нехай до безумства вони не вертаються!
9 (85-10) Справді, спасіння Його близьке тим, хто боїться Його, щоб слава Його була в нашій землі.
10 (85-11) Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
11 (85-12) правда з землі виростає, а справедливість із небес визирає.
12 (85-13) і Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
13 (85-14) Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кроки свої на дорогу поставить.
6 І тому Я вам дав чистоту зубів по всіх ваших містах, і брак хліба по всіх ваших місцях, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...
7 І Я стримав вам дощ за три місяці перед жнивами, і дощ посилав на одне місто, а на друге місто не посилав; одна ділянка була побита дощем, а ділянка, на яку не пустив Я дощу, висихала.
8 І два-три міста рушали до міста одного напитись води, але не насичувались, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...
9 Я бив вас посухою та зеленячкою, сарана жерла безліч ваших садків й виноградників ваших, і ваших фіґовниць та ваших олив, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...
10 Я на вас посилав моровицю, немов на Єгипет, мечем побивав ваших хлопців, полонячи разом і коней у вас, підіймав до ніздер сморід ваших таборів, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...
11 Я винищив вас, як Содом та Гоморру Бог винищив, і ви стали, немов головешка, з пожару врятована, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...
12 Тому то зроблю тобі так, о Ізраїлю, а що Я зроблю тобі це, приготуйся, Ізраїлю, до зустрічі Бога свого!
13 Бо це Той, що вформовує гори, і що створює вітра, що людині показує задум її, що робить зірницю темнотою, і ступає по згір'ях землі, Господь Бог Саваот Йому Ймення!
57 А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.
58 І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.
59 І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.
60 І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!
61 А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!
62 І кивали до батька його, як хотів би назвати його?
63 Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.
67 Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69 Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,
70 як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,
71 що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73 що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,
74 щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,
77 щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.