Old/New Testament
Перепис народу
26 Після страшної моровиці Господь сказав Мойсею та Елеазару, сину священика Аарона: 2 «Перелічіть усю громаду народу ізраїльського за родами їхніми: всіх чоловіків Ізраїлю від двадцяти років і старше, що здатні служити у війську».
3 Тож Мойсей та священик Елеазар звернулися до них на рівнинах Моаву біля Йордану, проти Єрихона. І сказали вони: 4 «Перелічіть кожного чоловіка віком від двадцяти і старше, як Господь наказав Мойсею та народу Ізраїлю, коли вони вийшли із землі Єгипетської».
5 Рувим був первістком Ізраїлю. Нащадки Рувима:
від Ханоха—рід ханохіїв,
від Паллу—рід паллуїв;
6 від Хезрона—рід хезроніїв,
від Кармія—рід карміїв.
7 Це роди Рувима. Число порахованих було сорок три тисячі сімсот тридцять чоловік.
8 Еліав був сином Паллу. 9 Синами Еліава були Немуел, Датан і Авірам. Це були ті самі Датан та Авірам, обрані з громади, що бунтували проти Мойсея та Аарона разом з прибічниками Кори, коли повстали проти Господа. 10 Земля тоді роззявила пащу й проковтнула їх разом з Корою; ця зграя загинула, коли вогонь пожер двісті п’ятдесят чоловік, і вони стали пересторогою для інших. 11 Але сини Кори не померли.
12 Оце нащадки Сімеона родами їхніми:
від Немуела—рід немуеліїв;
від Яміна—рід яминіїв;
від Якина—рід якиніїв;
13 від Зери—рід зераїв;
від Шаула—рід шауліїв.
14 Це були роди Симеона. Вони налічували двадцять дві тисячі двісті чоловік.
15 Ось нащадки Ґада за родами їхніми:
від Зефона—рід зефоніїв;
від Хаґґі—рід хаґґіїв;
від Шуні—рід шуніїв;
16 від Озні—рід озніїв;
від Ері—рід еріїв;
17 від Арода—рід ародіїв;
від Арелі—рід ареліїв.
18 Це були роди Ґада. Вони налічували сорок тисяч п’ятсот чоловік.
19 Синами Юди були Ер та Онан. Ер та Онан померли в землі Ханаанській. 20 Ось нащадки Юди за їхніми родами:
від Шелаха—рід шелаїв;
від Переза—рід перизійців;
від Зери—рід зераїв.
21 Ось нащадки Переза:
від Хезрона—рід хезроніїв;
від Хамула—рід хамуліїв.
22 Це були роди Юди. Вони налічували сімдесят шість тисяч п’ятсот чоловік.
23 Ось нащадки Іссаха́ра за їхніми родами:
від Толи—рід толіїв;
від Пуа—рід пуаїв;
24 від Яшува—рід яшувіїв;
від Шимрона—рід шимроніїв.
25 Це були роди Іссаха́ра. Вони налічували шістдесят чотири тисячі триста чоловік.
26 Ось нащадки Завулона за їхніми родами:
від Середа—рід середіїв;
від Елона—рід елоніїв;
від Яглеела—рід яглееліїв.
27 Це були роди Завулона. Вони налічували шістдесят тисяч п’ятсот чоловік.
28 Ось сини Йосипа за їхніми родами: Манассія та Ефраїм. 29 Ось нащадки Манассії:
від Макіра—рід макіріїв (Макір був батьком Ґілеада);
від Ґілеада—рід ґілеадців.
30 Оце були нащадки Ґілеада:
від Іезера—рід іезеріїв;
від Хелека—рід хелекіїв;
31 від Азріела—рід асріеліїв;
від Сихема—рід сихеміїв;
32 від Шеміда—рід шемідіїв;
від Хефера—рід хеферіїв.
33 Зелофехад був сином Хефера. Він синів не мав, лише дочок. Імена дочок Зелофехада були: Махла, Ноа, Гоґла, Милка і Тирца.
34 Це були роди Манассії. Вони налічували п’ятдесят дві тисячі сімсот чоловік.
35 Ось нащадки Ефраїма за їхніми родами:
від Шутели—рід шутелаїв;
від Векера—рід векеріїв;
від Тагана—рід таганіїв.
36 Ось нащадки Шутели:
від Ерана—рід ераніїв.
37 Це були роди Ефраїма. Вони налічували тридцять дві тисячі п’ятсот чоловік.
Це були нащадки Йосипа за їхніми родами.
38 Ось нащадки Веніамина за їхніми родами:
від Бели—рід белаїв;
від Ашбела—рід ашбеліїв;
від Агірама—рід агіраміїв;
39 від Шуфама—рід шуфаміїв;
від Гуфама—рід гуфаміїв.
40 Синами Бели були Ард і Нааман;
від Арда—рід ардіїв;
від Наамана—рід нааманіїв.
41 Це були роди Веніамина. Вони налічували сорок п’ять тисяч шістсот чоловік.
42 Ось нащадки Дана за їхніми родами:
від Шугама—рід шугаміїв.
Це були нащадки Дана за їхніми родами. 43 Всього перелічених з роду шугаміїв було шістдесят чотири тисячі чотириста чоловік.
44 Ось нащадки Ашера за їхніми родами:
від Імни—рід імнаїв;
від Ішві—рід ішвіїв;
від Верії—рід веріїв.
45 Від нащадків Верії:
від Хевера—рід хеверіїв;
від Малкіела—рід малкіеліїв.
46 (Ім’я дочки Ашера було Сера). 47 Це були роди Ашера. Вони налічували п’ятдесят три тисячі чотириста чоловік.
48 Ось нащадки Нафталі за їхніми родами:
від Ягзеела—рід ягзееліїв;
від Ґуні—рід ґуніїв;
49 від Єзера—рід єзеріїв;
від Шиллема—рід шиллеміїв.
50 Це були роди Нафталі. Вони налічували сорок п’ять тисяч п’ятсот чоловік.
51 Всього народ Ізраїлю налічував шістсот одну тисячу сімсот тридцять чоловік.
52 Господь сказав Мойсею: 53 «Землю поділено буде між ними як спадщину поіменно. 54 Для більших зроби більшу спадщину, для менших—меншу. Кожному дадуть його спадщину за кількістю. 55 Але земля розподілятиметься за жеребом. Вони успадковують її за іменами своїх колін. 56 Спадщина кожного, незважаючи великий чи малий, розподілятиметься за жеребом».
57 Ось левити, яких пораховано було за їхніми родами:
від Ґершона—рід гершоніїв;
від Когата—рід когатіїв;
від Мерарі—рід Мераріїв.
58 Це також роди Левія:
рід Левнія;
рід Хеврона;
рід Маглі; рід Мушія;
рід Кори.
Когат був батьком Амрама. 59 Ім’я Амрамової дружини було Йогевед, дочка Левія, яка народилась у Левія в Єгипті. Вона народила Амрамові Аарона, Мойсея та їхню сестру Міріам.
60 У Аарона народилися Надав, Авігу, Елеазар та Ітамар. 61 Надав та Авігу померли, коли приносили негідний вогонь перед Господом.
62 Усіх же порахованих хлопчиків та чоловіків віком від одного місяця і старше було двадцять три тисячі, бо їх не було пораховано серед решти народу Ізраїлю, адже їм не дісталося спадщини поміж народу Ізраїлю.
63 Це були люди, пораховані Мойсеєм та священиком Елеазаром, які переписали народ Ізраїлю на рівнинах Моаву, біля Йордану, навпроти Єрихона. 64 Між ним не було вже жодного з тих, кого рахували Мойсей з Аароном, які переписували народ Ізраїлю в пустелі Синай. 65 Бо Господь сказав проти них: «Вони помруть у пустелі. Ніхто з них не лишиться в живих, крім Калева, сина Єфунне, та Ісуса, сина Навина».
Зелофехадова дочка
27 Вийшли дочки Зелофехада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Макіра, сина Манассії з коліна Манассії, сина Йосипа. Ось імена його дочок: Махла, Ноа, Гоґла, Милка та Тирца. 2 Стали вони перед Мойсеєм, священиком Елеазаром, вождями і всією громадою при вході до намету зібрання і сказали: 3 «Батько наш помер у пустелі. Не був він серед прибічників Кори, який виступив проти Господа, але помер через свій власний гріх і синів не мав. 4 Чому ж то ім’я батька нашого має зникнути з його роду, бо він не мав сина? Дайте на власність серед братів батька нашого».
5 Тож Мойсей розповів їхню справу перед Господом. 6 І сказав Господь Мойсею: 7 «Те, що кажуть дочки Зелофехада—справедливо. Дай їм власність, яку вони передадуть нащадкам своїм серед братів батька їхнього. Віддай їм те, що мав би їхній батько дати синам, 8 і скажи народу Ізраїлю: „Коли чоловік помирає, не маючи сина, ви мусите передати його власність дочкам його. 9 А якщо в нього немає дочки, мусите віддати його власність братам його. 10 Якщо в нього немає братів, ви мусите віддати власність братам батька його. 11 Якщо в батька немає братів, тоді ви мусите віддати його власність найближчим родичам з його роду, і людина та успадкує її. Це буде законний присуд для народу Ізраїлю, як заповідав Мойсею Господь”».
Ісус—новий вождь
12 І сказав Господь Мойсею: «Вийди на цю гору Аварим і подивися на землю, яку Я даю народу Ізраїлю. 13 Коли побачиш її, ти також приєднаєшся до батьків своїх, так само, як брат твій Аарон приєднався до них. 14 Бо ви не послухалися веління Мого в пустелі Сін, коли громада сперечалася зі Мною біля вод Меріви, ви не вшанували Мене перед ними як святого перед водами».
15 Мойсей сказав Господу: 16 «Нехай Господь Бог, Який знає думки всіх людей, призначить вождя над громадою, 17 який би очолив їх у бою, і який виводив би їх і приводив, щоб громада Господа не була, мов та отара без пастиря».
18 І сказав Господь Мойсею: «Візьми Ісуса, сина Навина, що має Дух Божий у собі[a], і поклади на нього руку. 19 Хай він стане перед священиком Елеазаром і всією громадою і наділи владою його перед їхніми очами. 20 Передай йому владу Свою[b], щоб уся громада синів Ізраїлю слухалася його. 21 Він повинен стояти перед священиком Елеазаром, і той діставатиме рішення для нього від Господа, запитуючи урим. За велінням Господа він і всі сини Ізраїлю з ним, і уся громада виходитимуть і входитимуть».
22 Отже, Мойсей зробив так, як Господь йому наказав. Узяв він Ісуса й поставив перед священиком Елеазаром і всією громадою. 23 Тоді поклав він руки на Ісуса і наділив його владою, як Господь наказав через Мойсея.
Щоденні жертви
28 І сказав Господь Мойсею: 2 «Дай цей наказ народу Ізраїлю. Скажи їм: „Ви повинні точно в належний час приносити Мені істотні пожертви як дари, пахощі, приємні Мені”. 3 Скажи їм: „Ось дар, який ви маєте приносити Господу як повсякденну жертву всеспалення: двоє однорічних ягнят без вади. 4 Маєте приносити одне ягня вранці, а друге—ввечері. 5 І одну десятину[c] добірного борошна, замішаного з чверткою гіна[d] найкращої оливи, як хлібну жертву. 6 Це повсякчасна жертва всеспалення, що розпочалася на горі Синай, приємні пахощі, хлібна жертва Господу. 7 Разом із цим також приносьте ливну жертву: одну чверть гіна борошна із кожним ягням. Возливай ливну жертву Господу у святому місці. 8 Тоді приносьте інше ягня як дар, пахощі, приємні Господу, надвечір з хлібною та ливною жертвами, як і вранці, жертву всеспалення, пахощі, приємні Господу.
Суботні жертви
9 Суботнього дня принеси двох ягнят без вади й дві десятини[e] добірного борошна, замішаного на оливі як хлібну жертву й ливну жертву до того. 10 Принось жертву всеспалення щосуботи разом із повсякденними жертвами всеспалення й ливними жертвами.
Щомісячні зібрання
11 Першого дня кожного місяця ви мусите приносити жертву всеспалення: двох бичків, одного барана й семеро ягнят-одноліток без вади. 12 Також приносьте як хлібну жертву три десятини ефи[f] найдобірнішого борошна, замішаного на оливі з кожним бичком та дві десятини ефи добірного борошна, замішаного на оливі з кожним бараном, 13 а ще з кожним ягням приносьте хлібну жертву в десятину ефи добірного борошна, замішаного на оливі. Це жертва всеспалення, приємні пахощі, дар Господу. 14 Ливними жертвами будуть: півгіна[g] вина до кожного бичка, третина гіна[h] до кожного барана й чверть гіна до кожного ягняти. Оце щомісячна жертва всеспалення, кожного нового місяця протягом року. 15 Мусите принести Господу одного козла як жертву очищення, крім повсякчасної жертви всеспалення, та ливну жертву до нього.
Пасха
16 Чотирнадцятого дня першого місяця святкуватиметься Пасха Господня. 17 П’ятнадцятого дня того ж місяця буде свято. Протягом семи днів ви мусите їсти хліб, замішений без дріжджів. 18 Першого дня у вас буде священне зібрання, і ви не повинні працювати. 19 Принесіть дар, жертву всеспалення Господу: двох биків, одного барана та семеро ягнят-одноліток, всі вони мусять бути без вади. 20 Хлібне підношення до них буде з добірного борошна, замішаного на оливі. Візьми три десятини ефи до кожного бика та дві десятини ефи до кожного барана. 21 До кожного з сімох ягнят беріть по десятині ефи борошна. 22 Мусите також принести одного козла як жертву очищення, щоб очиститися. 23 Принесіть усе це, крім повсякчасної вранішньої жертви всеспалення.
24 Отак протягом семи днів мусите щоденно приносити, як хлібну пожертву як дар, пахощі, приємні Господу. Приносьте їх разом із ливними жертвами, крім повсякчасної жертви всеспалення.
25 Сьомого дня будуть у вас священне зібрання, і ви не повинні тоді працювати.
Свято Седмиць
26 У день перших плодів, коли приносите ви жертву першого хліба Господу, ваше свято Седмиць, і матимете священне зібрання. Ви не повинні того дня виконувати жодної роботи. 27 Мусите принести як жертву всеспалення, приємні пахощі, дар Господу, двох биків, одного барана й сімох ягнят-одноліток. 28 І ще як хлібну жертву до них добірного борошна, замішаного на оливі. Візьміть до кожного бика три десятини ефи, дві десятини ефи до кожного барана, 29 і по десятині ефи на кожного з сімох ягнят. 30 Принесіть одного козла, щоб очиститися. 31 Принесіть їх і разом з відповідними ливними жертвами, крім повсякчасної жертви всеспалення та хлібної жертви. Вони мусять бути без вади”».
Дивовижне нагодування чотирьох тисяч чоловіків
(Мт. 15:32-39)
8 Іншого разу, коли знову зібрався великий натовп біля Ісуса, а їсти було нічого, Він покликав Своїх учнів і сказав їм: 2 «Мене обирає жаль до цих людей, бо вони зі Мною вже три дні й тепер не мають що їсти. 3 Мені не варто відпускати їх додому голодних, бо вони заслабнуть по дорозі до дому, адже дехто з них прийшов дуже здалеку». 4 Учні відповіли Йому: «Хіба у цьому віддаленому місці знайдеш достатньо хліба, аби нагодувати стільки людей?» 5 Ісус запитав їх: «Скільки у вас є хлібин?» Ті відповіли: «Сім».
6 Ісус звелів людям посідати на землю. Тоді Він узяв сім хлібин, віддав подяку Богу, а потім розломив хліб й почав роздавати його Своїм учням, аби ті нагодували народ. І вони роздали хліб людям. 7 Вони також мали кілька дрібних рибин. Ісус віддав подяку й звелів учням роздати рибу. 8 Люди їли, поки не наїлися, а опісля учні зібрали сім кошиків, повних залишків їжі. 9 І було тих, хто їли, чотири тисячі чоловіків, а потому Ісус відпустив їх. 10 Опісля Ісус сів у човен разом з учнями Своїми й поплив до землі Далманутської.
Деякі люди не вірять владі Ісуса
(Мт. 16:1-4; Лк. 11:16, 29)
11 Фарисеї підійшли до Ісуса, й почали розпитуватися в Нього, та, бажаючи випробувати Його, попросили здійснити їм диво, як знамення від Господа. 12 Глибоко зітхнувши, Ісус відповів: «Чому ви вимагаєте від Мене знамення? Істинно кажу вам: ніякого знамення не буде здійснено, аби вам щось довести». 13 Після того Ісус залишив їх і, повернувшись в човен, поплив до іншого берега озера.
Учні не розуміють Ісуса
(Мт. 16:5-12)
14 Тут з’ясувалося, що учні Його забули взяти з собою хліб, і в човні не було нічого, крім однієї буханки. 15 Тоді Ісус остеріг їх: «Глядіть, остерігайтеся закваски фарисейської та Іродової». 16 Учні почали обговорювати це між собою, міркуючи: «Можливо, Він це сказав, бо ми взагалі не маємо хліба».
17 Знаючи, про що учні говорять, Ісус спитав: «Навіщо ви говорите один одному, що ви не взяли з собою хліба? Невже й досі ви нічого не бачите й не розумієте? Невже ж розум ваш потьмарився? 18 Ви маєте очі—то невже не бачите? Маєте вуха—невже не чуєте? Чи не пам’ятаєте, 19 що коли Я розломив п’ять хлібів для п’яти тисяч їдців, скільки кошиків із залишками ви зібрали?»
«Дванадцять»,—відказали вони.
20 «А коли Я розломив сім хлібин, що нагодували чотири тисячі чоловік, скільки кошиків зібрали ви тоді?»
«Сім»,—відповіли вони.
21 І запитав їх Ісус: «Якщо ви все пам’ятаєте, чому ж й досі ви нічого не зрозуміли?»
Зцілення сліпого у Вефсаїді
22 Коли Ісус та Його учні прийшли до Вефсаїди, люди привели до Ісуса сліпого й благали доторкнутися до нього. 23 Він узяв сліпого за руку й повів його за село. Там, послинивши йому очі, Ісус поклав руки на нього й запитав: «Ти щось бачиш?» 24 Чоловік кинув погляд навкруги і відповів: «Я бачу людей. Вони подібні до дерев, що походжають собі». 25 Ісус знову поклав руки на повіки сліпому і той широко розплющив очі. Зір йому відновився, й він чітко побачив усе навколо. 26 Тоді Ісус відпустив його додому, застерігши: «Не заходь до Вефсаїди».
Петро називає Ісуса Христом
(Мт. 16:13-20; Лк. 9:18-21)
27 Ісус і Його учні подалися до поселень довкола Кесарії Пилипової. Й по дорозі Він запитав учнів: «Що кажуть люди—хто Я?» 28 Ті відповіли: «Одні кажуть, що Ти—Іоан Хреститель, інші—Ілля, а дехто вважає, що Ти—один з пророків». 29 Тоді Ісус запитав їх: «А ви як думаєте, хто Я такий?» І відповів Йому Петро: «Ти—Христос». 30 Тоді Ісус суворо застеріг Своїх учнів нікому не казати, хто Він такий.
Христос говорить про Свою смерть
(Мт. 16:21-28; Лк. 9:22-27)
31 І почав Ісус навчати послідовників Своїх: «Син Людський мусить пройти через багато страждань. Його мають відцуратися старійшини, головні священики та книжники. Його мусять вбити, але на третій день Він воскресне». 32 Ісус сказав їм про це відкрито, нічого не приховуючи. Петро відвів Ісуса вбік і почав картати Його. 33 Та Ісус обернувся, поглянув на учнів Своїх і з докором сказав Петрові: «Відступись від Мене, сатано![a] Не про Боже ти думаєш, а про людське».
34 Потім, покликавши до Себе народ та послідовників Своїх, Ісус сказав: «Якщо хтось бажає йти за Мною, той мусить зректися себе[b], узяти на себе хрест свій і рушати за Мною. 35 Той, хто прагне врятувати життя своє, загубить його, але ж хто віддасть життя за Мене й за Добру Звістку, врятує його.
36 Яка користь людині від того, що вона здобуде весь світ, але занапастить душу свою? 37 Бо що може людина віддати, щоб викупити свою душу? Нічого! 38 Якщо ж хтось із-поміж цього зрадливого й грішного покоління буде соромитися Мене й Мого вчення, то і Син Людський посоромиться[c] його, коли явиться у славі Свого Батька, з Ангелами святими».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International