New Testament in a Year

Про подружнє життя

7 Тепер про те, що ви написали мені: «Чи не краще чоловікові взагалі не торкатися жінки». ² Але щоб уникнути гріха розпусти, кожен чоловік мусить мати дружину, а кожна жінка—чоловіка. ³ Чоловік мусить давати все належне своїй дружині, і так само жінка—своєму чоловікові. ⁴ Не жінка володіє тілом своїм, а її чоловік, так само не чоловік володіє тілом своїм, а його дружина.

⁵ Не відмовляйте одне одному, хіба що за спільною згодою і на деякий час для того, щоб віддатися молитві, а потім знову бути разом, щоб сатана не спокусив вас, скориставшись вашим невмінням володіти собою.

⁶ Я вам кажу це не як наказ, а як поступку. ⁷ Хотів би, щоб усі люди були такими, як я, але кожен має свій власний дар Божий: в одного такий, у другого—інший.

⁸ Щодо неодружених і вдів я хочу ось що сказати: для них добре, якщо вони залишатимуться самотніми, як і я. ⁹ Та якщо вони не можуть втриматися, то нехай одружуються, бо краще одружитися, ніж згоріти від жадання.

¹⁰ Одруженим я даю такий наказ, хоча це не я, а Господь наказує: жінці не слід шукати розлучення з чоловіком своїм. ¹¹ Якщо ж уже розлучиться, то повинна залишатися незаміжньою або нехай помириться з чоловіком своїм. Та чоловікові не слід розлучатися зі своєю дружиною.

¹² Усім іншим я скажу (та цей наказ від мене, а не від Господа): якщо якийсь брат у Христі має дружину, яка не вірує, і вона згідна жити з ним, то нехай він не розлучається з нею. ¹³ Якщо жінка має чоловіка, який не вірує, і він згідний з нею жити, то їй не слід розлучатися з ним. ¹⁴ Бо невіруючий чоловік освячується через свою віруючу дружину, а невіруюча жінка—через свого віруючого чоловіка. Інакше діти ваші були б нечистими, а так—вони святі.

¹⁵ Однак якщо невіруючий вирішить розлучитися, то хай розлучається. Брат чи сестра у Христі вільні в таких випадках, тому що Бог покликав вас жити в мирі. ¹⁶ Бо звідки ти знаєш, жінко, чи спасеш свого невіруючого чоловіка? І звідки ти, чоловіче, знаєш, чи спасеш свою невіруючу дружину?

Різні покликання

¹⁷ Слід жити лише так, як Господь визначив кожному, і як Бог покликав кожного. І саме такий наказ даю я по всіх церквах. ¹⁸ Якщо комусь було зроблене обрізання до того, як Бог його покликав, то не слід намагатися змінити це. А іншому, може, не було зроблене обрізання, коли Бог його покликав. Тоді й не варто робити цього взагалі. ¹⁹ Обрізання, само по собі, не є чимось особливим, так само, як і необрізання. Головне—дотримуватися Божих заповідей.