The Daily Audio Bible
Today's audio is from the CEV. Switch to the CEV to read along with the audio.
Посланці з Вавилона
39 На той час Меродах-Баладан, син вавилонського царя Баладана, прислав Езекії листи й дарунок, бо довідався, що Езекія хворів, а тепер одужав. 2 Езекія прийняв посланців і показав їм усе, що зберігалося у скарбницях: срібло, золото, духмяні спеції, дорогоцінні олії, зброю—все, що можна було знайти в його коморах. Нічого не лишилося такого ні в палаці, ні в царстві, чого б не показав їм Езекія.
3 Потім пророк Ісая прийшов до царя Езекії й запитав його: «Про що говорили ті люди й звідки вони прибули до тебе?» Езекія відповів: «Вони завітали з далекого краю, з Вавилона». 4 Ісая спитав: «А що вони побачили у твоєму домі?» «Вони бачили все в моєму домі,—відповів Езекія.—Не залишилося нічого в коморах, чого б я їм не показав».
5 На це Ісая промовив: «Послухай-но, що говорить Господь Всемогутній: 6 „Прийде неодмінно той час, коли все, що є в твоєму палаці і все, що донині твої предки назбирали, буде перевезено до Вавилона. Господь обіцяє, що нічого не залишиться. 7 А деяких твоїх нащадків, які в тебе народяться, твоя плоть і кров, буде забрано; і стануть вони євнухами[a] в палаці вавилонського царя”».
8 «Господнє слово, яке ти мені передав,—добре»,—відповів Езекія, бо подумав: «За мого життя буде мир і спокій».
Скінчиться кара Господня
40 «Утіште, втіште Мій народ,—
сказав Твій Бог.—
2 Народ Єрусалима обігрійте добрим словом,
всім людям розкажіть,
що їх пора служіння вже скінчилась,
що кару вони вже понесли,
що їх Господь подвійно покарав за їхні всі гріхи».
3 Ось вигукнув чийсь голос:
«Дорогу приготуйте для Господа в пустелі!
Для Бога нашого в пустині розрівняйте шлях!
4 Підсипте вибалки, зрівняйте пагорби і гори.
Нерівності загладьте, виправте нерівний шлях.
5 Тоді Господня Слава буде зрима,
всім людям явиться вона,
бо Сам Господь таке пообіцяв».
6 Промовив голос: «Говори!»
І я спитав: «Про що мені казати?»
«Всі люди до трави подібні,
а їхня вірність, наче квіти польові.
7 Засохнуть трави і зів’януть квіти,
коли дихання Боже їх обвіє.
Те ж буде і з народом, що з травою.
8 Трава всихає, опадає цвіт,
а слово Боже житиме віки».
Добра звістка про спасіння
9 Зійди на висоту гірську,
Сіоне, посланцю, що гарну новину несе.
На повен голос прокричи, Єрусалиме,
благу звістку. Голосніш, не бійся!
Містам Юдеї возвісти: «Ось Бог ваш».
10 Погляньте, Господь, мій Володар,
у силі Своїй виступає,
якою всім світом Він править.
Дивіться, Він приніс винагороду,
Його відплата йде поперед Нього.
11 Він пастиме отару свою, як пастух.
Він пригорне руками до серця ягнят,
а ягницю спочить поведе.
Господь—Всемогутній
12 Хто пригорщами зміряв води моря,
хто небесами зміряв?
Хто твердь земну вмістив в мірильну чашу,
хто зважив пагорби й високі гори?
13 Хто спрямовував Господній Дух,
хто вчив Його й давав Йому поради?
14 Чи Він звертався за порадою до когось,
чи хтось Його навчав, як справедливим буть?
Хто дав Йому знання,
хто Його мудрості шляхом провадив?
15 Погляньте, мов краплина у відрі, народи,
вони неначе порох на вагах.
Дивіться, Він підносить острови, немов піщинки.
16 Не вистачить ливанських кедрів,
аби вівтарний запалить вогонь,
тварин усіх ливанських мало буде,
аби Йому у жертву принести.
17 Усі народи перед Ним—ніщо,
і нічогісінько не варті перед Богом.
Неможливо уявити, який є Бог
18 З ким можете ви Бога порівняти?
Кого поставить можна поряд з Ним?
19 Боввана? Ремісник його відлив,
позолотив і срібними ланцюгом оздобив.
20 Хтось дерево як дар знаходить,
те дерево, що не гниє.
Тоді шукає майстра вправного,
щоб вирізьбив боввана,
що не розсиплеться ніколи.
21 Хіба не знали ви? Хіба не чули?
Хіба віддавна вам не говорили?
Хіба від створення землі було не ясно?
22 Бог возсідає над сферами земними,
а люди, наче сарана, у порівнянні з Ним.
Це Він, немов завісу, небеса розкинув
і розгорнув шатром, аби у ньому жити.
23 Правителів Він перетворює в ніщо,
суддів земних Він непотрібними зробив.
24 Вони, немов зерно, посаджене або посіяне недавно,
не встигли і коріння ще пустити,
як Бог на них подув, й вони засохли,
і вітер, як солому, їх поніс.
25 Святий, наш Бог, говорить:
«З ким порівняєте Мене?
Хто дорівняється до Мене?»
26 Зведіть до неба очі і погляньте!
Хто все, що є на небесах, створив?
Це Той, хто все небесне Воїнство гуртує,
веде одного за одним,
хто всі зірки по іменах скликає.
Не може не з’явитися світило жодне,
тому що силу Він могутню має.
27 О Якове, чому ти нарікаєш?
Навіщо ти, Ізраїлю, говориш:
«Не знає Господь, яким шляхом тяжким іду я,
що заслужив я, Богу байдуже цілком».
28 Хіба ти не знаєш? Хіба ти не чув,
що Господь—то вічний Бог,
Творець усієї землі.
Не має Він спочинку, ані втоми.
Ніхто не здатен осягнути мудрість Бога.
29 Натомленому сили придає Він,
безсилого Він укріпляє вмить.
30 Втомився і зневірився юнак,
спіткнутись може молодий хлопчина, впасти.
31 Та той, хто потаємно Господа чекає,
знов набереться сил і крила відростить, мов той орел[b].
В бігу вони, не будуть відчувати втоми,
в ході їм сили вистачить завжди.
Господь—вічний творець
41 Господь говорить:
«Далекі береги і острови,
послухайте мене безмовно!
Нехай народи наберуться сили[c],
наблизяться, а потім заговорять,
зустрінемось разом на справедливому суді.
2 Хто розбудив того, хто йде зі сходу
і здобуває перемогу, хоч би де ступив?
Господь йому передає народи і упокорює царів.
Він їх на порох перетворює мечем,
а луком—на солому, що летить за вітром.
3 Їх переслідує він, але сам ніколи не страждає,
крокує землями, у яких раніше не бував.
4 Хто це зробив, хто спричинив усе це?
Хто з самого початку історію вершить?
Це Я, Господь,—це Я був на початку,
Я буду і наприкінці».
5 Далекі береги та острови побачили й злякались,
від жаху затремтіли всі кінці землі,
зібралися, зійшлись докупи.
6 Вони одне одному допомагають і підбадьорюють одне одного, промовляючи: «Будь міцним!» 7 Краснодеревник підбадьорює майстра, що працює з золотом, а коваль, що молотком формує метал, заохочує того, хто готує метал біля коваля. Коваль говорить про спайку: «Добре зроблено»,—і закріпляє боввана цвяхами, щоб не перекинувся.
Тільки Господь може спасти нас
8 Господь говорить:
«А ти, Ізраїле,—Мій слуго,
ти, Якове, якого Я обрав,—
нащадок Мого обранця Авраама, якого я любив.
9 Тебе зібрав Я із усіх кінців землі,
з куточків найвіддаленіших я тебе покликав:
„Ти—Мій слуга, тебе Я вибрав
і не відштовхнув тебе”.
10 Не бійся, Я з тобою, не хвилюйся, бо Я твій Бог.
Тебе зміцню й допоможу тобі,
звитяжною правицею підтримаю тебе.
11 Послухай-но, на всіх, хто ображається на тебе,
очікує зневага і ганьба.
Усі, хто виступає проти тебе,
в ніщо обернуться і щезнуть.
12 Шукатимеш ти ворогів своїх,
але не знайдеш їх.
Хто проти тебе йшов війною, зникнуть.
13 Тому що Я, Господь, твій Бог,
тримаю твою праву руку.
Це Я тобі кажу: „Не бійся, Я допоможу.
14 Не бійся, черво, Якове,
маленька гусенице,[d] Ізраїлю.
Я Сам поможу тобі”»,—Господь говорить.
Той, Хто спасе тебе—Святий Ізраїлю!
15 Поглянь, зроблю тебе Я гостим,
зубцями всіяним новим молотилом,
ти будеш молотити й руйнувати гори,
а з пагорбів полову зробиш.
16 Ти їх підкинеш догори,
а вітер їх підхопить, понесе,
і буря розкидає їх.
А ти щасливим будеш з Господом,
пишатись будеш Святим Ізраїлю.
Вітання ефесянам
1 Вітання від Павла, апостола Ісуса Христа волею Божою, до людей Божих в Ефесі[a] віруючих в Ісуса Христа. 2 Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа нашого Ісуса Христа.
Духовні благословення у Христі
3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа. У Христі Він благословив нас усіма духовними благословеннями в Царстві Небеснім. 4 Бог обрав нас у Христі ще до створення світу, щоб були ми святими й чистими перед Ним, бо Він любить нас. 5 Він вирішив наперед, що всиновить нас через Ісуса Христа! Така була Його милостива воля. 6 І то на похвалу милості Його, якою обдарував Він нас в особі Свого улюбленого Сина.
7 Його пролита кров дала нам звільнення від гріхів. Нам прощено гріхи наші завдяки багатству милості Його. 8 Цю милість дарував нам Всевишній у Своїй глибокій премудрості й завбачливості. 9 Він відкрив нам таємницю волі Своєї, яка мала бути здійснена через Ісуса Христа.
10 Мета Божа в тому, щоб, коли настане належна година, об’єднати в Христі все, що є на небі й на землі.
11 Завдяки Христові ми стали людьми Божими і спадкоємцями Його. Нам це було визначено наперед згідно з намірами Того, Хто все здійснює за Своєю волею. 12 Це сталося для того, щоб ми, євреї, ті хто були першими в надії на Христа, змогли проголошувати хвалу славі Божій.
13 В Ньому і вас було позначено печаттю обіцяного Духа Святого, коли ви почули слово правди, Добру Звістку про спасіння й повірили в Христа. І зроблено це згідно з обітницею Божою. 14 Дух Святий є запорукою нашої спадщини, аж поки Бог не дасть звільнення нам, тобто тим, хто належить Йому. І ми вознесемо хвалу Його славі.
Павлова молитва
15-16 Відтоді, як я почув про вашу віру в Господа Ісуса і про вашу любов до всіх людей Божих, я не перестаю дякувати Богові за вас, згадуючи вас у своїх молитвах. 17 Я молюся, щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, славний Отець, дарував вам мудре серце й відкритість до Його одкровення, щоб ви могли пізнати Його.
18-19 Я молюся, щоб ваші серця відкрилися для сприйняття світла, і ви зрозуміли, що є надія, до якої Він закликає вас; яка багата й прекрасна спадщина, котру Бог її дарує святим людям Своїм; щоб ви збагнули, яка незрівнянно могутня влада Його для нас, хто вірить. Його сила й могутність 20 були виявлені в Христі, коли Всевишній воскресив Його з мертвих і посадив праворуч від Себе на небесах. 21 Він посадив Христа вище всіх правителів, влади, сили й царів, вище будь-якого звання, що може бути присвоєне, і не лише в наші часи, а й у майбутньому. 22 Бог усе віддав під владу Христову і зробив Його Головою церкви. 23 Церква—це Тіло Христове, яку Він наповнює Собою. І Він наповнює всесвіт.
66 Для диригента. Хвальна пісня.
Земле уся, звеличуй Бога!
2 Звеличуй піснею ім’я Його славетне!
Хвалу Йому співай!
3 Скажіть Богу, як прекрасні Його справи!
Перед Тобою стеляться всі вороги Твої,
і навіть похвали Тобі співають.
4 Тобі хвалу співає цілий світ,
Тобі співає, імені Твоєму. Села
5 Погляньте на усе, що сотворив Господь!
Його діла для нас величні аж занадто.
6 Червоне море Він пустелею зробив[a],
Його народ щасливий велику ріку перейшов[b].
7 Бог править світом владою всесильною,
за кожним пильно стежить Він повсюди.
Ніхто повстати проти Нього не спроможний. Села
8 Благословляйте Бога нашого, народи,
вшановуйте Його в піснях гучних.
9 Бог дав життя нам,
Бог не дасть нам впасти.
10 Та випробовує Він нас,
в горнилі, наче срібло, очищає.
11 Ти дозволяв нам у тенета потрапляти,
на наші плечі звалював тягар тяжкий.
12 Ти ворогам дозволив нас топтати,
крізь полум’я і воду змусив нас пройти,
та все ж привів у нас на прекрасну землю.
13-14 Складу пожертви я в твоєму храмі,
я виконаю все, обіцяне Тобі,
коли звертався я до Тебе у негоди час,
щоб не залишив Ти мене на самоті.
Тож я приніс усе, що обіцяв.
15 Приніс пожертви за гріхи мої,
приніс Тобі баранів із живицею духмяною,
приніс биків, козлів до Тебе в храм. Села
16 Зберіться, люди, всі, хто Бога величає,
вам розповім про те, що Він зробив для мене.
17 Молився я й оспівував Його.
18 Якби відчув я сумніви в своїм сумлінні,
тоді б мене Володар не почув.
19 Та Бог прислухався, почув мою молитву.
20 Славімо Бога! Він не відвернувся,
прийняв молитву й дарував любов мені!
25 Дай батькові й неньці відчути радість,
нехай та, що дала тобі життя, буде втішена.
—17—
26 Сину мій, нехай твій розум мені довіриться,
побачать очі шлях Мій добрим.
27 Бо повія—то глибока яма,
а спокусниця—вузька криниця.
28 Вона, мов крадій, у засідці чатує,
і множить перелюб поміж чоловіків.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International