The Daily Audio Bible
Today's audio is from the CEV. Switch to the CEV to read along with the audio.
Нові кам’яні скрижалі
34 Господь мовив до Мойсея: «Витеши дві кам’яні скрижалі, подібні до перших. Я напишу на них ті ж заповіді, що були на перших скрижалях, які ти розбив. 2 Приготуйся вранці, та зійди рано на гору Синай і стань переді Мною там на вершині. 3 Ніхто не повинен сходити разом з тобою і щоб нікого не видно було на всій горі. І щоб ні вівця, ні яка худобина не паслась під горою».
4 Тож витесав Мойсей дві такі ж кам’яні скрижалі, подібні до перших. Він устав раненько й піднявся на гору Синай з двома кам’яними скрижалями, як Всевишній й наказав йому. 5 І зійшов Господь у хмарі, і стояв із ним, і Мойсей погукав Господа на ім’я. 6 Господь пройшов перед ним і проголосив:
«Ягве, жалісливий і милосердний Бог,
довготерплячий, відданий і вірний.
7 Він береже вірність тисячам
та прощає провину, злочин і гріх.
Але Він не залишає без кари винних.
Він карає дітей і онуків до третього
й четвертого покоління за гріхи їхніх батьків».
8 Мойсей мерщій упав долілиць і поклонився. 9 Він сказав: «Якщо я знайшов прихильність у Твоїх очах, мій Господи, нехай мій Бог іде з нами, не зважаючи навіть на те, що цей народ такий упертий. Прости наше зло і гріх, прийми нас Собі у спадок».
10 І мовив Господь: «Ось Я укладаю Угоду з усім твоїм народом: Я чинитиму дива, яких не було на землі ні серед яких народів. І весь народ, до якого ти належиш, побачить діла Господа, бо ті дива, що Я вчиню, будуть найвеличнішими. 11 Дотримуйся того, що тобі було наказано сьогодні. Я повиганяю з-поперед тебе аморійців, ханаанців, хиттитів, перизійців, хивійців та євуситів. 12 Гляди, не укладай Угоди з мешканцями землі, в яку йдеш, щоб вона не стала пасткою для тебе. 13 Натомість поруйнуй їхні вівтарі, порозбивай священні камені й зріж стовпи Ашери. 14 Бо ти не повинен поклонятися іншому богові, крім Ягве Кана—Ревнивому Богу. Ім’я Моє—Ель Кана, Ревнивий Бог[a].
15 Отже не укладай Угоди з мешканцями землі, не впадай у розпусту з їхніми богами й не принось жертви їхнім божествам, коли тебе покличуть їсти їхні жертвоприношення. 16 Не бери їхніх дочок для своїх синів, бо їхні дочки займатимуться розпустою зі своїми богами й примусять твоїх синів чинити так само. 17 Не роби собі вилитих богів.
18 Дотримуйся свята Опрісноків. Їж прісний хліб протягом семи днів, як Я тобі наказував, у призначений час у місяці авіві. Бо в місяці авіві ти вийшов із Єгипту. 19 Кожен первісток належить Мені, як і всі перші самці твоєї худоби: бички чи барани. 20 Кожного первонародженого віслюка, ти можеш викупити за ягня. Якщо ж не хочеш викуповувати його, то мусиш зламати йому карк. Мусиш викуповувати кожного свого первістка-сина. Жоден із них не повинен з’являтися переді Мною з порожніми руками. 21 Працюватимеш шість днів, а на сьомий відпочиватимеш. Відпочивай навіть в оранку та жнива.
22 Дотримуйся таких свят: свято Седмиць під час збирання першого врожаю пшениці, а також свята збирання плодів наприкінці року[b]—свято Кущів. 23 Тричі на рік кожен із твоїх чоловіків мусить з’являтися перед Господом, Богом Ізраїлю. 24 Бо Я повиганяю з-поперед тебе народи й розширю твої кордони. І ніхто не зазіхне на твою землю, коли тричі на рік ти виходитимеш, щоб з’явитися перед Господом, твоїм Богом.
25 Не принось крові Моєї жертви разом із закваскою. Нічого з Пасхальної їжі не повинно залишатися до ранку.
26 Кращі з перших плодів твоєї землі принеси до Дому Господа[c], твого Бога. І не вари козеняти в молоці його матері».
27 І ще мовив Господь до Мойсея: «Запиши ці заповіді, бо згідно з ними Я уклав Угоду з тобою та з Ізраїлем». 28 І був Мойсей там із Господом сорок днів і сорок ночей. Він (Мойсей) не їв хліба й зовсім не пив води. Господь написав слова Угоди, десять заповідей на кам’яних скрижалях.
Мойсеєве сяюче обличчя
29 Коли Мойсей зійшов з гори Синай, дві скрижалі свідчення були в його руках. Він не знав, що шкіра його обличчя сяяла, бо Господь розмовляв із ним. 30 Коли Аарон і всі діти Ізраїля побачили Мойсея, та його сяюче обличчя, то побоялися підійти до нього. 31 Мойсей покликав їх. Аарон і всі старійшини громади повернулися до нього. І Мойсей розмовляв з ними. 32 А пізніше підійшли і всі діти Ізраїля, і він переказав їм усе, що Господь заповів йому на горі Синай.
33 Коли Мойсей закінчив говорити, він закрив своє обличчя покривалом. 34 Коли Мойсей приходив перед Господом розмовляти, то знімав покривало, аж доки не виходив. Вийшовши, переказував дітям Ізраїля все, що йому було заповідано. 35 Євреї бачили, що обличчя Мойсея сяяло, отже він знову закривав своє обличчя, аж поки не йшов розмовляти з Господом.
Закон про суботу
35 Мойсей зібрав усю громаду дітей Ізраїля і сказав їм: «Ось що Господь наказав вам робити: 2 „Роботу можна виконати в шість днів, а сьомий день—свята субота, день відпочинку для Господа. Кожен, хто працюватиме в цей день, буде відданий на смерть. 3 Суботнього дня ви не повинні запалювати вогню в жодному з ваших помешкань”».
Все для священної скинії
4 І сказав Мойсей усій громаді дітей Ізраїля: «Ось що Господь заповідав, кажучи: 5 „Принесіть від себе дар Господу. Кожен, хто бажає, мусить принести дар для Нього: золото, срібло, бронзу, 6 блакитне, пурпурове та ясно-червоне полотно, тонкий льон, козячу вовну, 7 дублені баранячі шкіри, шкури, дерево акації, 8 оливу для світильників, пахощі для оливи помазання й запашного куріння, 9 камінь онікс та інше каміння, для прикрашання ефоду й нагрудника[d].
Пилат намагається звільнити Ісуса
(Мк. 15:6-15; Лк. 23:13-25; Ін. 18:39–19:16)
15 Кожного року, під час Пасхи, Пилат, за звичаєм, відпускав на волю одного з приречених злочинців, за якого просив народ. 16 На той час у в’язниці сидів відомий злочинець на ім’я Варавва[a].
17 Тож, коли зібрався натовп, Пилат запитав: «Кого ви хочете, щоб я відпустив для вас: Варавву чи Ісуса, Який зветься Христом?» 18 Пилат знав, що головні священики і старійшини віддали Ісуса прокуратору, тільки тому, що заздрили Йому. 19 Коли Пилат засідав у суді, його дружина прислала слугу переказати йому: «Ти не повинен нічого робити Цьому невинному, бо я бачила про Нього сон цієї ночі і була засмучена весь день».
20 Але головні священики й старійшини підбурювали натовп просити Пилата звільнити Варавву і засудити Ісуса до страти. 21 І через те, коли правитель запитав усіх: «Кого з цих двох ви хочете звільнити?» Ті відповіли: «Варавву!»
22 Тоді знову Пилат звернувся до них: «Що ж мені робити з Ісусом, Який зветься Христом?» У відповідь натовп загукав: «Розіп’яти Його!» 23 «За що?—Запитав Пилат.—Який на Ньому злочин?» Тоді всі ще дужче загорлали: «Нехай Його розіпнуть на хресті!»
24 Пилат, побачивши, що він нічого не вдіє, і що натовп може вибухнути невдоволенням, узяв трохи води й умив руки[b] перед народом, мовивши: «Я не винен у Його смерті. Вирішуйте самі!» 25 У відповідь з натовпу вигукнули: «Нехай кров Його буде на нас і наших дітях!» 26 І тоді він відпустив Варавву, а Ісуса наказав побити батогами, та опісля віддав Його на розп’яття.
Воїни знущаються з Ісуса
(Мк. 15:16-20; Ін. 19:2-3)
27 Пилатові воїни відвели Ісуса до палацу, де був правитель, і там зібрався цілий відділ[c] солдат навколо Нього. 28-29 Роздягнувши Його, вони накинули на Нього багряницю, на голову Йому сплели терновий вінок, а в праву руку дали ціпок. Впавши перед Ісусом на коліна, почали глузувати з Нього: «Вітаємо Тебе, Царю Юдейський!» 30 Потім воїни забрали у Ісуса ціпок, та били Його тим ціпком по голові й плювали на Нього. 31 А як скінчили вони знущатися й насміхатися з Ісуса, то зняли з Нього багряницю й, вбравши Ісуса у Його власний одяг, повели на розп’яття.
12 Благословен народ, чий Бог—Господь,
кого Він сам обрав собі у власність.
13 Господь подивиться униз
й Адамових синів побачить.
14 З престолу в небі бачить Він земних істот.
15 Це ж саме Він створив усіх їх,
Він розуміє їхні всі діла.
16 Не подолати царям могутніх армій,
не переможе воїн, покладаючись на власні сили.
17 Могутні коні—то ще не звитяга,
не порятує кінська сила від загибелі в борні.
18 Послухайте, Господь спостерігає
за усіма, хто благоговіє перед Ним.
Він дбатиме завжди про тих,
хто покладається на милість Божу.
19 Господь рятує їх від смерті,
в голодний час наснагу їм дає.
20 І ми від Господа чекаєм допомоги,
бо Він наш рятівник і захисник.
21 А ще тому, що любимо Його,
у тому й радість.
22 О Господи, нехай Твоя постійна милість
із нами буде, як ми й чекаємо на те.
Мудрість і Глупота
9 Мудрість збудувала собі дім,
поставила його на семи стовпах[a].
2 Вона приготувала м’ясо й розбавила вино,
накрила на стіл.
3 Вона послала своїх служниць до міста,
щоб ті зійшли на найвище місце в місті
й сповістили від її імені:
4 «Приходьте до мене всі,
хто має потребу в мудрості».
А кому бракує розуму, вона каже:
5 «Приходьте, почастуйтеся тим,
що маю, випийте вина, яке я зробила.
6 Залиште нерозумних і живіть!
Зростайте на шляху мудрості».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International