Book of Common Prayer
89 Навчальна пісня Етана езрахеяннина. (89-2) Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
2 (89-3) Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.
3 (89-4) Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
4 (89-5) Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.
5 (89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
6 (89-7) бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
7 (89-8) Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
8 (89-9) Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!
9 (89-10) Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
10 (89-11) Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
11 (89-12) Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!
12 (89-13) Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
13 (89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
14 (89-15) Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!
15 (89-16) Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
16 (89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
17 (89-18) бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
18 (89-19) бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!
19 (89-20) Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
20 (89-21) знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,
21 (89-22) щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
22 (89-23) Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,
23 (89-24) його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
24 (89-25) із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,
25 (89-26) і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.
26 (89-27) Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!
27 (89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
28 (89-29) Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
29 (89-30) і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
30 (89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
31 (89-32) коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
32 (89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!
33 (89-34) А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
34 (89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
35 (89-36) Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:
36 (89-37) повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,
37 (89-38) як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.
38 (89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
39 (89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
40 (89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
41 (89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
42 (89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
43 (89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
44 (89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
45 (89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
46 (89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47 (89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
48 (89-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.
49 (89-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
50 (89-51) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
51 (89-52) якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!
52 (89-53) Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!
1 І сталося по смерті Мойсея, раба Божого, і сказав Господь до Ісуса, сина Навинового, Мойсеєвого слуги, говорячи:
2 Мойсей, раб Мій, помер. А тепер уставай, перейди цей Йордан ти та ввесь народ цей до того Краю, що Я даю їм, Ізраїлевим синам.
3 Кожне місце, що стопа ноги вашої ступить на ньому, Я дав вам, як Я говорив був Мойсеєві.
4 Від пустині й цього Ливану й аж до Великої Річки, річки Ефрату, увесь край хіттеян, і аж до Великого моря на захід буде ваша границя.
5 Не встоїть ніхто перед тобою по всі дні життя твого. Як був Я з Мойсеєм, так буду з тобою, не залишу тебе й не покину тебе.
6 Будь сильний та відважний, бо ти зробиш, що народ цей посяде той Край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм.
7 Тільки будь дуже сильний та відважний, щоб додержувати чинити за всім тим Законом, що наказав був тобі Мойсей, Мій раб, не відхилишся від нього ні праворуч, ні ліворуч, щоб щастило тобі в усьому, де ти будеш ходити.
8 Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі.
9 Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити.
3 Через це я, Павло, є в'язень Ісуса Христа за вас, поган,
2 якщо ви тільки чули про зарядження Божої благодаті, що для вас мені дана.
3 Бо мені відкриттям об'явилась була таємниця, як писав я вам коротко вище,
4 з чого можете ви, читаючи, пізнати моє розуміння таємниці Христової.
5 А вона за інших поколінь не була оголошена людським синам, як відкрилась тепер через Духа Його святим апостолам і пророкам,
6 що погани співспадкоємці, і одне тіло, і співучасники Його обітниці в Христі Ісусі через Євангелію,
7 якій служителем я став через дар благодаті Божої, що дана мені чином сили Його.
8 Мені, найменшому від усіх святих, дана була оця благодать, благовістити поганам недосліджене багатство Христове,
9 та висвітлити, що то є зарядження таємниці, яка від віків захована в Бозі, Який створив усе,
10 щоб тепер через Церкву була оголошена початкам та владам на небі найрізніша мудрість Божа,
11 за відвічної постанови, яку Він учинив у Христі Ісусі, Господі нашім,
12 в Якім маємо відвагу та доступ у надії через віру в Нього.
13 Тому то благаю я вас не занепадати духом через терпіння моє через вас, бо воно ваша слава.
5 А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його,
6 кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає.
7 Він говорить йому: Я прийду й уздоровлю його.
8 А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, і видужає мій слуга!
9 Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить.
10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!
11 Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
12 Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...
13 І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його.
14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
15 І Він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуговувала!
16 А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього, і Він словом Своїм вигнав духів, а недужих усіх уздоровив,
17 щоб справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Він узяв наші немочі, і недуги поніс.