Book of Common Prayer
61 Для диригента. Для музичних інструментів. Псалом Давидів.
2 Почуй мої благання Боже,
прислухайсь до моїх молитв.
3 Хоч де б я був, коли мене проймає жах,
Тебе гукаю я на допомогу.
Мене ведеш Ти,
Сам перебуваючи в твердині наді мною.
4 Бо Ти—притулок мій,
могутня башта, що від ворога рятує!
5 Я хочу вічно жити в святім Твоїм наметі
і мати захист під твоїм крилом. Села
6 Ти на клятви зглянувся мої,
і спадщину Ти дав усім, хто возвеличує Тебе.
7 Даруй цареві довголіття,
щоб жити йому із роду в рід.
8 Щоб царювати повіки перед Богом,
щоб милосердя й ласку Божу оберігом мати.
9 Повік співатиму Тобі хвалу і шану,
дотримуватись клятви буду день у день.
62 Для диригента. Для Єдутуна[a]. Псалом Давидів.
2 Хоч би що діялось довкола,
душа моя чекатиме на Бога незворушно,
лише від Нього йде моє спасіння.
3 Він—моя Скеля, моє спасіння в лихоліття,
мій порятунок високо в горах.
Мене не змусять похитнутись вороги!
4 Як довго будете мене цькувати,
щоб я упав, немов підточена стіна?
5 Їх тішить лжа, вони звалить мене планують,
хоч я й поважний чоловік.
То кинуться мене хвалити привселюдно,
то обливати прокляттями почнуть. Села
6 Чекай на Бога, моя душе, незворушно,
адже моя остання то надія—Бог.
7 Мій Бог—моя Скеля, мій рятунок,
що височить далеко на горі.
Він—моя фортеця,
де ворогу мене не перемогти.
8 Моє спасіння й шана—в Божій владі,
міцна твердиня й захист мій надійний теж.
9 Ввіряйтеся завжди Йому, народи,
свої серця розкрийте вільно Богу.
Бог—притулок наш. Села
10 Але ж людські сини такі мінливі,
немов серпанок літній, мов туман зрадливий,
то ж не варто покладатися на них.
11 Не довіряйся силі та хабарництву,
не покладайсь беззастережно на завзяте військо;
відвагу на багатстві не збудуєш.
12 Бог твердить, і я справді вірю,
що покладатись можу на ту силу,
що йде від Бога!
13 О мій Володарю, від Тебе йде любов неложна,
бо людям воздаєш Ти по їхніх справах.
[a]112 Славімо Господа!
Благословенний, хто шанує Господа й боїться,
хто прагне слухатись Його наказів!
2 Вельми благословенне покоління щирих,
героями на полі бою будуть їхні діти.
3 Дім їхній буде повен слави і багатства,
єднатимуться в них добро і праведність навічно.
4 Життя людей порядних, добрих
заллє яскраве світло справедливості.
5 І щедра, й праведна людина—добра,
її слова й діла—у відповідності з Законом.
6 Й ніколи не заточиться вона і не впаде,
людину праведну всі пам’ятати будуть вічно.
7 Лихі новини не зігнуть такого,
він впевнений, бо в Господа він виріть.
8 Не виявить він страху, буде мужній,
доки здолає ворогів своїх.
9 Подасть він добровільно злидарю,
бо щедрий, він добру славу матиме,
і праведні діла його довічно жити будуть.
10 Це кривдники побачать й нападе гризота.
Вони скреготатимуть зубами, та відвагу втратять;
у них не стане сил здійснить свої бажання.
115 Не віддавай нам, Господи, пошани,
вона лише Тобі належить.
І Твоя лиш слава за вірність і за щирую любов.
2 Як можуть сумніватися погани
й питати: «Де ваш Бог?»
3 Наш Бог—на Небесах,
Він робить те, що забажає.
4 А їхні «боги»—це ніщо, шмат золота чи срібла,
оброблений людей руками.
5 Хоч рота мають, але не говорять,
хоч очі мають, все одно не бачать,
6 хоч вуха мають, та чути не спроможні,
хоч мають носа, але запаху не чують.
7 Не можуть дотик їхні руки відчувати,
ходити не спроможні їхні ноги,
не здатне їхнє горло застогнати.
8 А той, хто робить їх, хоч покладається на них,
сам незабаром їм подібним стане.
9 Ізраїлю, на Господа лиш покладайся,
бо Він—твій прихисток, твій щит.
10 Лиш Господу довірся, Ааронів роде,
Він допоможе вам, Він захистить.
11 Усі, хто перед Господом схилився,
на Господа свої надії покладайте.
Він—захисник, Він—ваша поміч.
12 Нас не забув Господь, благословення дасть нам,
благословення дасть Він Ізраїлю,
благословення дасть Він дому Аарона.
13 Господь пошле благословення всім
своїм прихильникам: малим й великим.
14 Господь благословляти буде й далі
і вас самих, і ваших діточок.
15 Благословенні ви у Господа,[a]
Який створив і небеса, і землю.
16 У владі Господа небесна височінь,
а землю Він віддав людським створінням.
17 Померлі, ті, хто йде у світ мовчання,
вже не співають Господу осанну.
18 Лиш ми, живі,
благословляєм Господа віднині і навіки.
Славімо Господа!
Цар Світу йде
11 З кореня Єссея[a] зросте новий пагін[b],
немов нова гілка відросте від коренів Єссея.
2 В ньому прибуватиме Дух Господній:
Дух мудрості й розуму, Дух лідерства й сили,
Дух знання й шани Господньої.
3 Він радо підкорятиметься Господу.
Цій нащадок не судитиме зопалу,
покладаючись лише на те,
що Йому здається, чи що Він почув.
4 Він судитиме бідняків праведно,
і виноситиме вирок найбіднішим людям землі
чесно й справедливо.
За його повелінням каратимуть кривдників,
а зловмисників стратять, якщо Він так вирішить.
5 Праведність буде оперезовувати Його,
чистота віри служитиме пов’язкою навколо стегон.
6 Уживатиметься вовк поряд з вівцею,
а леопард дріматиме біля ягняти.
Теля, лев і бичок житимуть мирно разом,
а дитинча доглядатиме їх.
7 Корова і ведмідь мирно пастимуться,
а їхні малята ляжуть відпочити поряд.
Лев їстиме сіно, як вівці.
8 Немовля зможе гратися над норою кобри,
малюк зможе встромити руку в гніздо отруйної гадюки.
9 Вони не ображатимуть і не вбиватимуть
одне одного на всій Моїй Святій горі,
тому що земля буде жити,
сповнена знанням про Господа,
як вода наповнює море.
Тисяча літ
20 Тоді побачив я Ангела, який спускався з небес. В руці він тримав ключ від безодні й великий ланцюг. 2 Він схопив дракона, того змія старого, що є дияволом чи сатаною, і зв’язав його ланцюгом на тисячу років. 3 Ангел кинув його в безодню й замкнув її, поклавши печатку на вході над змієм, щоб не міг він більше зводити народи, доки не мине тисяча років. Після цього його мусить бути звільнено, але ненадовго.
4 Тоді побачив я престоли, на яких сиділи люди, котрим було дано владу судити. І побачив я душі тих людей, кому стяли голови, бо вони свідчили про Ісуса, і проповідували Слово Боже. Вони не поклонилися ні звіру, ні образу[a] його, і не мали печатки ні на чолі, ані на руках. Вони ожили й царювали разом з Христом тисячу років. 5 (А інші мертві не ожили, доки тисяча років не минула). Це було перше воскресіння.
6 Блаженні ті, хто має частку у першому воскресінні. Вони—святі люди Божі і друга смерть не має над ними влади. Вони будуть священиками, які належать Богові й Христу, і царюватимуть разом з Ним тисячу років.
Поразка сатани
7 А через тисячу років звільнено буде сатану з в’язниці. 8 Тоді піде він по всьому світу обманювати народи, які звуться Ґоґ і Маґоґ, й обдурить їх і зведе для війни. І збереться там стільки людей, що і не перелічити їх, як піску на березі моря.
9 Вони наступатимуть по всій землі, й оточать стан людей Божих і Його улюблене місто, але вогонь зійде з небес і пожере їх. 10 Тоді диявол, який зводив народи, буде укинутий в озеро палаючої сірки, туди ж, де звір і лжепророк. І будуть вони зазнавати мук страшних день і ніч на вічні віки.
30 Сам Я не можу вдіяти нічого. Суджу Я так, як чую від Бога, і суд Мій справедливий, бо Я не намагаюся робити те, що хочу, а виконую волю Того, Хто Мене послав».
Ісус продовжує розмову з юдеями
31 «Якщо Я свідчитиму про Себе Сам, то це свідчення не матиме сили. 32 Але є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що саме Його свідчення мають силу.
33 Ви посилали людей до Іоана, і він підтвердив, що все це правда. 34 Та Я не покладаюся на свідчення людей, але нагадую вам про те, чому вчив Іоан про ваше спасіння. 35 Іоан був наче той світильник, що поки світить, то дає світло, і ви з радістю приймали його якийсь час. 36 Та в Мене Самого є свідоцтво про Себе більше, ніж те, що дав Іоан, бо те, що Отець звелів Мені виконати, і те, що Я роблю зараз, свідчить про Мене і вказує на те, що Отець послав Мене.
37-38 Навіть Отець Мій, Який послав Мене, Сам свідчить про Мене. Ви, люди, ніколи не чули Його голосу й не бачили Його обличчя, ви не маєте слова Його у своєму серці, бо не вірите у Того, Кого Бог послав.
39 Ви вивчаєте Святе Писання, бо думаєте, що через нього знайдете вічне життя. Але ж це саме Святе Писання свідчить про Мене! 40 Та ви не хочете прийти до Мене, щоб знайти вічне життя. 41 Я не приймаю похвали від людей. 42 Але Я знаю вас і знаю, що ви не любите Бога у серці своєму. 43 Я прийшов до вас в ім’я Отця Свого, та ви не приймаєте Мене, але якщо хтось інший прийде тільки від свого імені, то ви його приймете! 44 Як же ви можете повірити в Мене, коли приймаєте похвалу один від одного, та не шукаєте тієї похвали, що йде від Бога Єдиного?
45-46 Не думайте, що Я вас звинувачуватиму перед Отцем. Мойсей, на якого ви покладали свої надії, звинуватить вас. Якби ви справді вірили Мойсею, то повірили б і Мені, бо Мойсей писав про Мене. 47 Але якщо ви не вірите в те, що він писав, то як же ви повірите словам Моїм?»
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International