Псалтирь 74-76
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
1 Маскіль Асафа.
Навіщо, Боже, Ти залишив нас назавжди?
Чи Ти розгнівавсь на Свою отару?
2 Згадай громаду, що колись Твоєю стала,
яку Ти викупив як плем’я Собі в спадок.
Згадай Сіон, ту гору, що Твоїм осідком стала.
3 Пройди по цих руїнах предковічних,
вернись до ворогом сплюндрованого храму.
4 Лунав у храмі ворогів військовий гук,
про перемогу їхню ватри сповіщали.
5 Немов сапою воїни бур’ян сікли,
6 вони сокири й сікачі пустили в хід,
аби понівечити різьблені панелі у Твоєму храмі.
7 А потім підпалили святу оселю Божу,
поруйнували до цеглинки храм,
який звели Тобі на славу.
8 Гукаючи собі: «Круши!»
Вони спалили всі святі місця побачень з Богом.
9 Ми вже не бачили своїх знамень,
немає більш пророка,
і ніхто не скаже з нас, як довго це ще буде.
10 Як довго, Боже, збиткуватися ворогам над нами?
Чи ж Ти дозволиш осквернить навік ім’я Твоє?
11 Чому відняв від нас Ти рятівну Свою могутність?
Яви Свою потугу, винищи їх вщент[a].
12 Бог був царем моїм одвіку,
спасіння Він вершить на цій землі.
13 Своєю владою Ти море розділив,
над водами розбив Ти голови чудовиськам морським.
14 Ти потрощив Левіафану[b] голови
його віддав пустельним звірам на поживу.
15 Ти змушуєш струмки і ріки бігти,
Ти висушив річки, що вічно струмували.
16 І день, і ніч в Твоїй безмежній владі,
і місяць, й сонце—витвір рук Твоїх.
17 Ти встановив кордони землям,
Ти витворив літо й зиму.
18 Не забувай, як ворог насміхається із Тебе,
як зневажають дурники Твоє ім’я!
19 Не дай звірині дикій ухопить Твою голубку,
про бідний Свій народ повіки не забудь.
20 Не забувай Свою Угоду з нами,
бо панує кривда по глухих кутках землі.
21 Народ Твій, Боже, ображали й гнобили,
не дозволяй же збиткуватися над ним.
Хай бідний і беззахисний народ Тобі хвалу возносить.
22 Устань, мій Боже, і відстоюй Свою справу!
І пам’ятай: злословлять проти Тебе дурні цілі дні!
23 Не забувай, як вороги Твої кричать,
як галасують заколотники невпинно.
1 Для диригента. На мелодію «Не руйнуй». Хвальний псалом Асафа.
2 Ми славимо, ми славимо Тебе[c], о Боже!
Ти близько вже, народ Твої діла великі славить.
3 Бог мовить: «Вибрав судний час Я,
судити буду справедливо.
4 Коли земля і мешканці її готові впасти,
тримаю міцно Я стовпи». Села
5 Пихатих і бундючних прагну Я спинити.
Кажу пихатим Я: «Не пніться!
6 Не намагайтеся сягнути головою неба!
Висловлювати зарозумілість ви полиште!»
7 Це не прийде ні з Заходу, ані зі Сходу,
ані з віддалених гірських пустель[d].
8 Лиш Бог—суддя, вирішувати Йому
кого принизити, кого піднести.
9 Господь тримає чашу у руці,
по вінця там отруєне вино.
Проллється кара до останньої краплини,
всім нечестивим доведеться випити.
10 Я завжди буду те оповідати
й співати славу Богу Ізраїлю.
11 «Безбожних залишу без сили й влади,
а праведних могутність піднесу».
1 Для диригента. На струнних інструментах. Хвальний псалом Асафа.
2 Народ Юдеї знає Бога,
в Ізраїлі ім’я Його—велике.
3 Храм Божий зведено в Салемі[e],
оселя Бога знаходиться на горі Сіон.
4 Там Бог зламав вогненні стріли,
щити й мечі—всю зброю. Села
5 Ти осяйний, могутніший за гори віковічні,
йдеш переможно ворожій стан винищивши.
6 Сплюндровано те воїнство, могутнє духом;
вони тепер поснули,
ніхто з них, дужих, захистить себе не зміг[f].
7 Гнів Бога Якова на них упав,
і мертвим сном поснули й коні, й люди.
8 О Боже, грізний Ти у гніві,
перед Тобою не встоїть ніхто.
9-10 Свій суд на небесах Ти правиш,
тому затихла й оніміла від жаху уся земля.
Як Бог повстав судити,
щоб врятувати бідних на землі,
йому Він рішення Своє з Небес послав. Села
11 Коли Ти гніваєшся, Тебе славлять.
Твій гнів зміцнив народу рештки[g].
12 Приносьте Господу, вашому Богу,
присягу й дотримуйтеся її, усі довкола Нього,
приносьте Грізному дарунки.
13 Бог може дух правителів скувати,
усі земні царі Його бояться.
Footnotes
- 74:11 Чому… вщент Гебрейський текст у цьому вірші неясний.
- 74:14 Левіафан Міфічна морська потвора. Люди вірили, що Левіафани штовхали світ з мирного, безпечного шляху. Тут це означає, що Бог зупинив хаос і взяв під Свій контроль усі сили землі. Очевидно, тут метафорично мається на увазі Єгипет.
- 75:2 Тебе Або «Твоє ім’я».
- 75:7 Це не прийде… пустель Або «Ніхто не знає, що трапиться у майбутньому».
- 76:3 в Салемі Інша назва Єрусалима, що в перекладі означає «Мир».
- 76:6 ніхто… не зміг Буквально «солдати не могли знайти свої руки».
- 76:8-11 Древньогебрейський текст тут неясний.
К Римлянам 9:16-33
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
16 Тож милість Божа не залежить від чийогось бажання або чиїхось зусиль, лише від Самого Бога.
17 У Святому Писанні Бог каже фараонові: «Я підніс тебе й зробив царем для того, щоб показати через тебе Мою владу, і щоб Моє ім’я було сповіщене всьому світові»(A). 18 Отже, Бог милує тих, кого Сам обирає, і робить впертими тих, кого Сам вибирає.
19 І хтось може спитати мене: «Якщо Бог керує нашими вчинками, то чому ж Він досі звинувачує нас? Бо, зрештою, хто ж може протистояти волі Бога?»
20 Але хто ж ти є, чоловіче добрий, щоб сперечатися з Богом? Глиняний глечик не питає гончара: «Навіщо Ти зробив мене таким?» 21 Хіба гончар не має влади над глиною, щоб з одного й того ж місива зробити дві різні посудини: чашу для урочистостей і звичайний глечик? 22 А Богу, коли Він хотів виявити гнів Свій і силу Свою, все ж таки не забракувало терпіння й жалю до людей, які викликали в Нього той великий гнів, і які були засуджені до знищення. 23 Він терпів їх, щоб показати багатство слави Своєї тим, хто приймає Його милосердя, кого Він приготував одержати славу Його. 24 Це ті з нас, кого Він покликав не лише від юдеїв, а й від поган. Та невже хтось наважиться протидіяти всесильним діянням Божим? 25 Як сказано у Святому Писанні, у пророка Осії:
«Тих, хто не був Моїм народом,
Я назву Своїм народом.
Жінку, яку не любили,
Я назву коханою».(B)
26 А також:
«На тому ж місці, де Бог сказав їм:
„Ви—не Мій народ”,
там їх назвуть дітьми живого Бога».(C)
27-28 Саме так Ісая провіщав про Ізраїль:
«Навіть якщо ізраїльтян буде так багато,
немов того піску морського,
однак лише декілька врятується,
бо вирок Свій Господь на землі учинить до кінця
і без зволікань».(D)
29 І ще Ісая провістив:
«Якби Господь Всемогутній
не залишив для нас нащадків,
ми б стали як Содом і Ґоморра».(E)
30 Що ж на це сказати? Ми робимо висновок, що погани, які не прагнули праведності, здобули її—ту праведність, що є наслідком віри. 31 А люди Ізраїлю, які йшли за Законом, що приніс би праведність, не жили відповідно до того Закону. 32 Чому? Тому що вони чинили так не через віру, а через вчинки свої. І спіткнулися вони об камінь спотикання. 33 Так сказано у Святому Писанні:
«Поглянь, Я кладу в Сіоні камінь спотикання,
який існує саме для спокуси,
але той, хто вірить у Нього,
не розчарується».(F)
Copyright © 2007 by Bible League International