Закони про свята

23 І мовив Господь Мойсею: ² «Скажи дітям Ізраїлю: „Ось Мої свята, особливі Господні свята, на які ви скликатимете священні зібрання.

Субота

³ Шість днів ви працюватимете, а на сьомий буде субота відпочинку, священне зібрання. Ви не повинні працювати. Це субота для Господа, хоч де б ви жили.

Пасха

⁴ Ось свята Господні, священні зібрання, що ви мусите скликати в належний час. ⁵ Чотирнадцятого дня першого місяця^[a], надвечір святкуватиметься Пасха Господня.

Свято опрісноків

⁶ П’ятнадцятого дня того ж місяця буде починатися свято Опрісноків Господніх. Ви їстимете хліб, замішений без дріжджів протягом семи днів. ⁷ Першого дня у вас буде священне зібрання, і ви не повинні працювати. ⁸ Протягом семи днів приноситимете дари Господу, а сьомого дня будуть у вас священне зібрання, і ви не повинні тоді працювати”».

Свято першого врожаю

⁹ І мовив Господь Мойсею: ¹⁰ «Скажи дітям Ізраїлю: „Коли ви ввійдете до землі, що Я вам даю, і розпочнете жнива, то перший сніп принесіть священикові. ¹¹ А він вознесе сніп перед Господом, щоб дістати вам ласку. Священик вознесе його наступного ранку в неділю^[b].

¹² В день вознесіння снопа принесете в жертву всеспалення Господу однолітнього баранця без вади. ¹³ А також принесете хлібну жертву: дві десятини ефи^[c] найкращого борошна, змішаного з оливою—приємні пахощі, дар Господу. В ливну жертву принесете чверть гіна^[d] вина. ¹⁴ Не їжте ні сирого зерна, ні праженого, ні хліба з нового врожаю, аж поки не прийде день принесення жертви Господу вашому. Це закон на віки вічні, на всі ваші покоління, хоч де б ви жили.

Свято Седмиць

¹⁵ Відрахуйте від першого дня після суботи, дня, коли ви принесете сніп, як жертву колихання, сім повних тижнів. ¹⁶ Відрахуйте п’ятдесят днів від сьомої суботи й тоді принесіть хлібну жертву Господу. ¹⁷ Хоч би де ви жили, принесіть дві хлібини як жертву колихання. Їх слід спекти з шістнадцяти чашок найліпшого борошна на заквасці як перший врожай Господу.

¹⁸ Разом із хлібом принесіть сім ягнят-одноліток без вад, одного бичка і двох баранів. Це буде жертвою всеспалення Господу разом із хлібною і ливною жертвами—приємні пахощі, дар Господу. ¹⁹ Також принесіть одного козла в жертву очищення і двох однолітніх баранців у мирну жертву.

²⁰ Священик вознесе цих двох баранців разом із хлібом від першого врожаю, як жертву колихання Господу. Вони будуть священні для Господа і належатимуть священику. ²¹ Того ж дня скличте священне зібрання. Ви не повинні того дня виконувати жодної роботи. Це закон на віки вічні, хоч би де ви жили, на всі ваші покоління.

²² Під час жнив на своїй землі не дожинайте до краю свого поля й не підбирайте колосків. Це слід залишати для вбогих і чужинців. Я є Господь Бог ваш”».

Свято Сурм

²³ І мовив Господь Мойсею: ²⁴ «Скажи дітям Ізраїлю: „Першого дня сьомого місяця ви матимете особливий день відпочинку. Нехай звучання сурм нагадає народу про священне зібрання. ²⁵ Ви не повинні того дня працювати, а тільки приносите дари всеспалення Господу”».

День спокути

²⁶ І мовив Господь Мойсею: ²⁷ «Десятий день сьомого місяця буде днем очищення. І буде у вас священне зібрання. Не споживайте ніякої їжі^[e] й приносьте дари Господу. ²⁸ Не працюйте того дня, бо це день очищення, щоб очистити вас перед Господом вашим Богом.

²⁹ Якщо хтось не стримуватиме себе того дня, його буде вилучено з-поміж його народу. ³⁰ Якщо хтось працюватиме того дня, Я винищу того з його народу. ³¹ Ви не повинні виконувати ніякої роботи. Це закон на віки вічні, хоч би де ви жили, на всі ваші покоління. ³² Це буде особливий день відпочинку для вас. Не споживайте ніякої їжі. Дотримуйтеся цього особливого для відпочинку дев’ятого дня того місяця до наступного вечора^[f]».

Свято Кущів

³³ І мовив Господь Мойсею: ³⁴ «Скажи дітям Ізраїлю: „П’ятнадцятого дня сьомого місяця починається свято Кущів—сім днів шани Господньої. ³⁵ На перший день буде священне зібрання. Ви не повинні виконувати жодної роботи. ³⁶ Сім днів будете приносити дари Господу. На восьмий день у вас буде святе зібрання, і принесете дар Господу. Це святкове зібрання, тож не працюйте того дня.

³⁷ Ось такі особливі свята Господні, на які ви будете скликати священні зібрання, щоб приносити дари Господу: жертви всеспалення, хлібні жертви, заклання й мирні жертви—кожну свого дня, ³⁸ крім субот Господніх і дарів ваших, і всіх обітниць, і добровільних приношень ваших Господу.

³⁹ А п’ятнадцятого дня сьомого місяця після жнив, як позбираєте весь врожай на своїй землі, то святкуватимете Господнє свято сім днів. Першого й восьмого дня буде особливий відпочинок. ⁴⁰ Першого дня візьмете плодів з фруктових дерев, пальмове гілля, гілля широколистих дерев, а також гілля з верболозу, що біля струмку, і веселитиметеся перед Господом вашим Богом сім днів. ⁴¹ Святкуйте його як свято на честь Господа, протягом семи днів щороку. Це закон на віки вічні на всі ваші покоління. Відзначатимете це свято в сьомому місяці. ⁴² Будете жити протягом семи днів у куренях. Усі ізраїльтяни мусять жити в наметах, ⁴³ щоб ваші нащадки знали, що Я поселив дітей Ізраїлю в намети, коли вивів їх із землі Єгипетської. Я Господь, Бог ваш”».

⁴⁴ Так розповів Мойсей дітям Ізраїлю про особливі свята Господа.

Свічник і святий хліб

24 І мовив Господь Мойсею: ² «Накажи дітям Ізраїлю принести тобі чистої оливи, вичавленої з оливок для світильників, щоб постійно підтримувати світло. ³ Нехай Аарон поставить їх за запоною Угоди в наметі зібрання, щоб світили перед Господом повсякчас—із вечора до ранку. Це закон на віки вічні, для всіх ваших поколінь. ⁴ Він установить світильники на свічнику зі щирого золота, щоб горів перед Господом повсякчас із вечора до ранку.

⁵ Візьми найкращого борошна й випечи дванадцять хлібів із нього. По шістнадцять мірок^[g] на кожен. ⁶ Поклади їх перед Господом у два ряди, по шість у кожному, на стіл зі щирого золота. ⁷ І додай чистого ладану в кожен ряд. І це буде встановлена частка хліба—дар Господу. ⁸ І щосуботи вони розкладатимуть їх перед Господом від дітей Ізраїлю як віковічну Угоду. ⁹ І належатиме хліб Ааронові та його синам, і їстимуть вони його в Святому місці, оскільки він належить Йому, як найсвятіший дар Господу, частка на віки вічні».

Кара богохульнику

¹⁰ Вийшов з-поміж дітей Ізраїлю син ізраїльтянки та єгиптянина, і почалася бійка в таборі між сином ізраїльтянки й справжнім ізраїльтянином. ¹¹ Син ізраїльтянки богохульствовав проти імені Господа. І привели його до Мойсея. (Матір його звали Шеломит, дочка Диврі з коліна Дана). ¹² І взяли його під варту, поки воля Господня не відкриється їм.

¹³ І мовив Господь Мойсею: ¹⁴ «Виведи богохульника геть із табору. Нехай усі, хто чув його, покладуть руки йому на голову^[h], і нехай уся громада закидає його камінням. ¹⁵ І скажи тоді дітям Ізраїлю: „Якщо хтось богохульствуватиме проти свого Бога, той прийме гріх. ¹⁶ І того, хто хулитиме ім’я Господа, слід покарати на смерть. Уся громада мусить закидати його камінням. Хоч чужинця, хоч місцевого жителя—кожного слід покарати на смерть, якщо він хулитиме Ім’я.

¹⁷ Якщо хтось уб’є людину, то чоловіка, що скоїв вбивство, слід убити. ¹⁸ Якщо хтось уб’є чиюсь худобину, той мусить сплатити за неї життям за життя.

¹⁹ Якщо хтось поранить свого ближнього, то нехай йому заподіють теж саме, що й він учинив. ²⁰ Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб. Яке ушкодження він заподіяв іншому, таке ж слід учинити і йому. ²¹ Кожен, хто вб’є худобину, мусить відшкодувати за неї. Кожен, хто вб’є людину, мусить бути убитий.

²² Один Закон буде для вас. Він буде єдиний як для чужинця, так і для місцевого жителя, оскільки Я є Господь Бог ваш”».

²³ І сказав тоді Мойсей дітям Ізраїлю, і вивели вони богохульника за табір і закидали камінням. Тож учинили діти Ізраїлю так, як Господь наказав Мойсею.

Іоан Хреститель готує дорогу Ісусові

(Мт. 3:1-12; Лк. 3:1-9, 15-17; Ін. 1:19-28)

1 Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого^[a] починається словами, ² які провіщав пророк Ісая:

⁴ З’явився Іоан, який хрестив людей у пустелі, проповідуючи хрещення, як символ покаяння для прощення гріхів. ⁵ Уся Юдея і всі мешканці Єрусалиму виходили до Іоана та хрестилися у нього в річці Йордан, сповідуючись у своїх гріхах. ⁶ Іоан носив вбрання з верблюжої вовни, підперезане шкіряним паском, і їв він сарану та дикий мед. ⁷ Ось що він проповідував людям: «Незрівнянно Могутніший, ніж я, іде за мною: я не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб розв’язати ремінці Його сандалій. ⁸ Я хрещу вас водою, а Він хреститиме Духом Святим».

Хрещення Ісуса

(Мт. 3:13-17; Лк. 3:21-22)

⁹ Саме в ті дні Ісус пішов із Назарета Ґалилейського й охрестився в Іоана у річці Йордан. ¹⁰ Тільки-но вийшовши з води, Він побачив, як Небеса розкрилися, й Дух зійшов на Нього в подобі голуба. ¹¹ І голос пролунав з небес: «Ти Син Мій улюблений, Ти догодив Мені».

Диявол спокушає Ісуса

(Мт. 4:1-11; Лк. 4:1-13)

¹² Тоді ж Дух відіслав Ісуса до пустелі. ¹³ Тож перебував Він у пустелі протягом сорока днів, і спокушав Його сатана. Жив Він серед диких звірів, та Ангели дбали про Нього.

Ісус проповідує в Ґалилеї

(Мт. 4:12-17; Лк. 4:14-15)

¹⁴ Після ув’язнення Іоана Ісус прийшов до Ґалилеї, проповідуючи Добру Звістку Божу. ¹⁵ Він казав: «Збувся час. Царство Боже вже близько^[b]. Покайтеся та увіруйте в Добру Звістку!»

Ісус обирає перших учнів

(Мт. 4:18-22; Лк. 5:1-11)

¹⁶ Йдучи повз Ґалилейське озеро, Ісус побачив Симона^[c] й Симонового брата Андрія, які закидали невід в озеро, бо були рибалками. ¹⁷ І сказав їм Ісус: «Ідіть услід за Мною, і Я зроблю вас ловцями не риби, а душ людських». ¹⁸ Вони одразу ж полишили свої сіті й подалися за Ним. ¹⁹ Потім Він пішов далі й побачив Якова, сина Зеведеєвого, та Якового брата Іоана, які у човні лагодили рибальські сіті. ²⁰ Він їх гукнув, тож вони одразу ж залишили в човні свого батька Зеведея з робітниками й подалися за Ісусом.

Зцілення біснуватого в Капернаумі

(Лк. 4:31-37)

²¹ Ісус та Його учні прийшли до Капернаума. Наступної суботи Він вирушив до синагоги і навчав людей, котрі зібралися там. ²² Вони були вражені тією наукою, оскільки Він навчав їх як людина, яка має владу, а не як книжники.