От Марка 1

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Іоан Хреститель готує дорогу Ісусові

(Мт. 3:1-12; Лк. 3:1-9, 15-17; Ін. 1:19-28)

1 Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого^[a] починається словами, ² які провіщав пророк Ісая:

⁴ З’явився Іоан, який хрестив людей у пустелі, проповідуючи хрещення, як символ покаяння для прощення гріхів. ⁵ Уся Юдея і всі мешканці Єрусалиму виходили до Іоана та хрестилися у нього в річці Йордан, сповідуючись у своїх гріхах. ⁶ Іоан носив вбрання з верблюжої вовни, підперезане шкіряним паском, і їв він сарану та дикий мед. ⁷ Ось що він проповідував людям: «Незрівнянно Могутніший, ніж я, іде за мною: я не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб розв’язати ремінці Його сандалій. ⁸ Я хрещу вас водою, а Він хреститиме Духом Святим».

Хрещення Ісуса

(Мт. 3:13-17; Лк. 3:21-22)

⁹ Саме в ті дні Ісус пішов із Назарета Ґалилейського й охрестився в Іоана у річці Йордан. ¹⁰ Тільки-но вийшовши з води, Він побачив, як Небеса розкрилися, й Дух зійшов на Нього в подобі голуба. ¹¹ І голос пролунав з небес: «Ти Син Мій улюблений, Ти догодив Мені».

Диявол спокушає Ісуса

(Мт. 4:1-11; Лк. 4:1-13)

¹² Тоді ж Дух відіслав Ісуса до пустелі. ¹³ Тож перебував Він у пустелі протягом сорока днів, і спокушав Його сатана. Жив Він серед диких звірів, та Ангели дбали про Нього.

Ісус проповідує в Ґалилеї

(Мт. 4:12-17; Лк. 4:14-15)

¹⁴ Після ув’язнення Іоана Ісус прийшов до Ґалилеї, проповідуючи Добру Звістку Божу. ¹⁵ Він казав: «Збувся час. Царство Боже вже близько^[b]. Покайтеся та увіруйте в Добру Звістку!»

Ісус обирає перших учнів

(Мт. 4:18-22; Лк. 5:1-11)

¹⁶ Йдучи повз Ґалилейське озеро, Ісус побачив Симона^[c] й Симонового брата Андрія, які закидали невід в озеро, бо були рибалками. ¹⁷ І сказав їм Ісус: «Ідіть услід за Мною, і Я зроблю вас ловцями не риби, а душ людських». ¹⁸ Вони одразу ж полишили свої сіті й подалися за Ним. ¹⁹ Потім Він пішов далі й побачив Якова, сина Зеведеєвого, та Якового брата Іоана, які у човні лагодили рибальські сіті. ²⁰ Він їх гукнув, тож вони одразу ж залишили в човні свого батька Зеведея з робітниками й подалися за Ісусом.

Зцілення біснуватого в Капернаумі

(Лк. 4:31-37)

²¹ Ісус та Його учні прийшли до Капернаума. Наступної суботи Він вирушив до синагоги і навчав людей, котрі зібралися там. ²² Вони були вражені тією наукою, оскільки Він навчав їх як людина, яка має владу, а не як книжники. ²³ У той час, коли Ісус знаходився в синагозі, там був присутній чоловік, одержимий нечистим духом. Раптом він закричав: ²⁴ «Що Тобі треба від нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов, щоб знищити нас? Я знаю, хто Ти! Ти—Божий Святий!»

²⁵ Та Ісус суворо наказав йому: «Вгамуйся й вийди з нього». ²⁶ Тут нечистий почав колотити чоловіка, а потім з криком дух вийшов з нього. ²⁷ Подив охопив усіх присутніх та вони почали питати одне одного: «Що трапилося? Цей Чоловік владно проповідує нове вчення! Він навіть злим духам владно наказує, і ті слухаються Його!» ²⁸ Чутка про Нього хутко поширилася по всій Ґалилеї.

Зцілення багатьох

(Мт. 8:14-17; Лк. 4:38-41)

²⁹ Ісус та всі учні Його залишили синагогу й попрямували до оселі Симона і Андрія. Яків й Іоан пішли разом з ними. ³⁰ Симонова теща лежала в лихоманці, тож люди розповіли про неї Ісусу. ³¹ Ісус підійшов до неї, взяв її за руку й допоміг підвестися. Лихоманка залишила жінку й вона почала прислуговувати їм.

³² Коли настав вечір, після заходу сонця, до Нього привели багатьох хворих і одержимих нечистим. ³³ Усе місто зібралося під дверима. ³⁴ Багатьох недужих на різні хвороби Він зцілив, і з багатьох вигнав демонів. Та говорити тим нечистим духам Ісус не дозволяв, бо вони знали, хто Він такий^[d].

Ісус вирушає в інші міста

(Лк. 4:42-44)

³⁵ Рано-вранці, до схід сонця, Ісус залишив оселю, усамітнився в безлюдному місці й там молився. ^36-37 Симон і ті, хто були з ним, пішли шукати Ісуса й, знайшовши Його, звернулися до Нього: «Всі Тебе шукають». ³⁸ Але Ісус відповів їм: «Нам потрібно йти до інших міст, щоб Я міг проповідувати Божу вість і там, бо саме для цього Я й прийшов». ³⁹ Так Він мандрував Ґалилеєю, проповідуючи в синагогах та виганяючи демонів.

Зцілення прокаженого

(Мт. 8:1-4; Лк. 5:12-16)

⁴⁰ Одного разу прийшов до Ісуса прокажений і, впавши долілиць перед Ним, благав: «Якщо на те воля Твоя, Ти можеш зцілити мене». ⁴¹ Перейнявшись милосердям^[e], Ісус простягнув руку, торкнувся прокаженого й сказав: «Моя воля! Зцілися!» ⁴² Тієї ж миті проказа зійшла з нього і він став чистим. ⁴³ Ісус відіслав його, суворо застерігши при тому: ⁴⁴ «Дивися ж, нікому не кажи про те, що Я для тебе зробив, а піди й покажися священику^[f], та принеси пожертву за своє очищення, як наказував Мойсей^[g]. Це й буде свідченням твого одужання».

⁴⁵ Але той чоловік пішов і почав повсюди розповідати про те, як Ісус зцілив його хворобу. Через те Ісус більше не міг відкрито ввійти у місто, та залишався в безлюдних місцях, але ж люди приходили до Нього звідусіль.