Місце спокути

17 І мовив Господь Мойсею: ² «Поговори з Аароном і його синами, а також з дітьми Ізраїлю і скажи їм, що Господь наказав: ³ „Якщо хтось із родини Ізраїлю заб’є бичка чи вівцю, чи козу в таборі, чи поза табором, ⁴ і не принесе до входу до намету зібрання, як жертву Господу перед наметом Господнім, то він буде винний за пролиту кров. Він пролив кров, і його слід вилучити з народу його. ⁵ Це для того, щоб діти Ізраїлю більше не приносили жертви Господу в чистім полі, а приносили до входу в намет зібрання до священика як мирну жертву Господу. ⁶ І покропить тоді священик вівтар Господній біля входу до намету зібрання, і спалить він жир, як приємні для Господа пахощі. ⁷ І нехай не приносять більше свої жертви „козячим бовванам”, за якими вони полювали, як повії. І буде це вічний закон для них на всі їхні покоління.

⁸ І ще скажи їм: якщо хтось із роду ізраїльського або з чужинців, що живуть серед них, приносить жертву всеспалення або якусь іншу жертву, ⁹ і не приведе її до входу до намету зібрання, щоб пожертвувати її Господу, то його буде вилучено з його народу.

Заборона споживати кров

¹⁰ Якщо хтось із роду ізраїльського або з чужинців, що живуть серед них, спожиє хоч якої крові, то Я повернуся проти того, хто споживатиме кров і вилучу його з його народу. ¹¹ Бо життя тіла—у крові, і Я дав її вам для очищення вашого життя на вівтарі; саме кров очищає життя вашого тіла. ¹² Тому Я й кажу дітям Ізраїлю: „Ніхто з вас не сміє споживати кров. Ніхто з чужинців, що живуть поміж вас, не сміють споживати кров”.

¹³ Якщо хтось із дітей Ізраїлю чи якийсь чужинець, що живе серед вас, вполює дикого звіра чи їстівного птаха, то він мусить зцідити кров і засипати її землею. ¹⁴ Оскільки життя плоті у крові, через те Я й кажу дітям Ізраїлю: „Не споживайте нічиєї крові ніякої живої істоти, бо життя плоті—це кров. Кожного, хто споживає її, буде вилучено.

¹⁵ І кожен, чи місцевий, а чи чужинець, хто їсть падло або розірване звіром, мусить випрати свій одяг, викупатись у воді й лишатися нечистим до вечора, а тоді стане чистим. ¹⁶ Якщо ж він не випере одяг і не обмиється водою, то нестиме свій гріх”».

Протизаконні статеві стосунки

18 І мовив Господь Мойсею: ² «Скажи дітям Ізраїлю: „Я є Господь ваш Бог. ³ Ви не повинні чинити так, як це робиться в єгипетській землі, де ви жили. Ви не повинні чинити й так, як це робиться в землі Ханаанській, куди Я вас веду. Ви не повинні жити за їхніми законами. ⁴ Дотримуйтеся Моїх правил і виконуйте Мої закони, щоб згідно з ними жити. Я є Господь ваш Бог. ⁵ Ви мусите дотримуватися Моїх законів і правил. Хто їх дотримується, той житиме за ними. Я є Господь.

⁶ Нехай ніхто не наближається до своєї родички, щоб злягтися з нею^[a]. Я є Господь.

⁷ Голизну батька свого й голизну матері своєї не відкривай. Вона твоя мати. Не смій відкривати голизну її. ⁸ Не злягайся з батьковою дружиною, бо якщо ти мав статеві стосунки з нею, то це неначе би ти злігся зі своїм батьком^[b].

⁹ Не смій відкривати голизну сестри твоєї чи дочки твого батька чи матері, що народилася в одному з тобою домі чи поза ним.

¹⁰ Не смій відкривати голизну дочки свого сина або дочки своєї дочки, бо вони плоть і кров твоя.

¹¹ Не смій відкривати голизну дочки батькової дружини^[c], що народилася від твого батька. Вона—сестра твоя.

¹² Не злягайся з батьковою сестрою, бо вона кров і плоть твого батька. ¹³ Не злягайся з материною сестрою, бо вона кровна родичка твоєї матері. ¹⁴ Не злягайся з дружиною батькового брата. Не смій наближатися до його дружини. Вона—твоя тітка.

¹⁵ Не злягайся з невісткою своєю. Вона—дружина твого сина.

¹⁶ Не злягайся з братовою дружиною, бо якщо ти мав статеві стосунки з нею, то це неначе би ти злігся зі своїм братом^[d].

¹⁷ Не злягайся з жінкою та її дочкою. Не смій брати дочку сина її чи дочку дочки її, щоб відкрити голизну їхню. Вони—її плоть. Це злочин.

¹⁸ Не смій брати шлюб із сестрою дружини, щоб вона не стала суперницею сестри своєї, і не злягайся з нею, поки жива твоя дружина.

¹⁹ Не смій наближатися, щоб відкрити голизну жінки під час її очищення від нечистоти (місячних).

²⁰ Не злягайся з дружиною свого ближнього, щоб не осквернитися разом з нею.

²¹ Не віддавай нікого з дітей своїх в жертву Молохові. Не знечещуй імені Бога свого. Я є Господь.

²² Не лягай з чоловіком, наче з жінкою. Це гидота.

²³ Не злягайся з худобою, бо станеш нечистим. І жінка не повинна злягатися з тваринами. Це протиприродно.

²⁴ Не оскверняй себе нічим таким. Бо цим осквернили себе народи, які Я проганяю від вас. ²⁵ Земля осквернилась, і Я покарав її за беззаконня людей, що жили на ній, отож вона викидає геть із себе народи, що живуть на ній.

²⁶ Дотримуйтеся Моїх законів і правил і не чиніть усієї тієї гидоти, ні місцевий житель, ані чужинець, що живе серед вас. ²⁷ Бо люди землі цієї, що жили до вас, чинили всю цю гидоту, і земля осквернилася. ²⁸ Тож не чиніть так, щоб земля викинула вас геть за гидоту, як вона вчинила з народами, що жили до вас. ²⁹ Бо якщо хто чинитиме таку гидоту, того буде вилучено з його народу. ³⁰ То ж дотримуйтеся законів Моїх і не чиніть нічого огидного, що вони чинили до вас. Не ганьбіть себе нічим таким. Я є Господь Бог ваш”».

Воїни знущаються з Ісуса

(Мк. 15:16-20; Ін. 19:2-3)

²⁷ Пилатові воїни відвели Ісуса до палацу, де був правитель, і там зібрався цілий відділ^[a] солдат навколо Нього. ^28-29 Роздягнувши Його, вони накинули на Нього багряницю, на голову Йому сплели терновий вінок, а в праву руку дали ціпок. Впавши перед Ісусом на коліна, почали глузувати з Нього: «Вітаємо Тебе, Царю Юдейський!» ³⁰ Потім воїни забрали у Ісуса ціпок, та били Його тим ціпком по голові й плювали на Нього. ³¹ А як скінчили вони знущатися й насміхатися з Ісуса, то зняли з Нього багряницю й, вбравши Ісуса у Його власний одяг, повели на розп’яття.

Розп’яття

(Мк. 15:21-32; Лк. 23:26-39; Ін. 19:17-19)

³² Виходячи з міста, солдати зустріли одного киринеянина на ім’я Симон і примусили його нести хрест, що призначався для Ісуса. ³³ Коли ж вони прийшли до місця, що називалося Ґолґофа (це означає «Лобне місце»), ³⁴ то дали Ісусові випити вина, змішаного з жовчю^[b]. Та покуштувавши трохи, Він не став його пити.

^35-36 Розіп’явши Ісуса, воїни, кидаючи жереб, поділили між собою Його вбрання, а потім посідали там стерегти Його. ³⁷ На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане офіційне звинувачення: «ЦЕ ІСУС, ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ». ³⁸ Разом із Ісусом були розіп’яті ще двоє розбійників: один праворуч, а другий ліворуч від Нього. ^39-40 Проходячи повз, люди лихословили і збиткувалися з Ісуса й, хитаючи головами, промовляли: «Ти ж нахвалявся геть зруйнувати храм і відбудувати знов його за три дні. Тож врятуй хоча б Себе Самого! Якщо Ти насправді Син Божий, то зійди з хреста!»

⁴¹ Головні священики разом з книжниками та старійшинами також насміхалися з Ісуса, кажучи: ⁴² «Він рятував інших, а Себе Самого врятувати не може! Якщо Він насправді є Царем ізраїльським, то нехай Він зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього. ⁴³ Він вірить у Господа, тож нехай Всевишній зараз врятує Його, якщо Господь Його вподобав. Бо ж Він Сам сказав: „Я—Син Божий”». ⁴⁴ І навіть двоє злочинців, які були розіп’яті разом з Ісусом, і ті також ображали Його.

Смерть Ісуса

(Мк. 15:33-41; Лк. 23:44-49; Ін. 19:28-30)

⁴⁵ Опівдні темрява настала на всій землі, і було так аж до третьої години. ⁴⁶ Біля третьої Ісус голосно закричав: «Елі, Елі, лема савахтані?» Що означає «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»^(A)

⁴⁷ Деякі з людей, які стояли поруч, почули це й заговорили між собою: «Він кличе Іллю!»^{[c] 48} Один чоловік швидко побіг, намочив губку оцтом і, настромивши її на тростину, дав Ісусові напитися. ⁴⁹ А інші казали: «Залиш Його! Подивимося, чи прийде Ілля Його рятувати».

⁵⁰ Ісус іще раз голосно скрикнув і помер^[d].