Числа 33-34
Ukrainian Bible
33 Оце походи Ізраїлевих синів, що вийшли з єгипетського краю за своїми військовими відділами під рукою Мойсея та Аарона.
2 А Мойсей написав їхні виходи з їхніми походами за Господнім наказом, і оце їхні походи за їхніми виходами.
3 І рушили вони з Рамесесу першого місяця, п'ятнадцятого дня першого місяця, другого дня по Пасці вийшли Ізраїлеві сини сильною рукою на очах усього Єгипту.
4 А Єгипет ховав, кого побив Господь серед них, кожного перворідного, а над їхніми богами зробив Господь суди.
5 І рушили Ізраїлеві сини з Рамесесу, і таборували в Суккоті.
6 І рушили з Суккоту й таборували в Етамі, що на краю пустині.
7 І рушили з Етаму, а вернулися до Пі-Хіроту, що перед Баал-Цефоном, і таборували перед Міґдолом.
8 І рушили з-перед Хіроту, і перейшли серед моря до пустині, і йшли триденною дорогою в Етамській пустині, і таборували в Марі.
9 І рушили з Мари й увійшли до Еліму, а в Елімі дванадцять джерел води та сімдесят пальм, і таборували там.
10 І рушили з Еліму й таборували над Червоним морем.
11 І рушили з-над Червоного моря й таборували в пустині Сін.
12 І рушили з пустині Сін і таборували в Дофці.
13 І рушили з Дофки й таборували в Алуші.
14 І рушили з Алушу й таборували в Ріфідімі, і не було там води на пиття для народу.
15 І рушили з Ріфідіму й таборували в пустині Сінай.
16 І рушили з пустині Сінай і таборували в Ківрот-Гаттааві.
17 І рушили з Ківрот-Гаттаави й таборували в Хацероті.
18 І рушили з Хацероту й таборували в Рітмі.
19 І рушили з Рітми й таборували в Ріммоні Переца.
20 І рушили з Ріммону Переца й таборували в Лівні.
21 І рушили з Лівни й таборували в Ріссі.
22 І рушили з Рісси й таборували в Кегелаті.
23 І рушили з Кегелати й таборували на горі Шефер.
24 І рушили з гори Шефер і таборували в Хараді.
25 І рушили з Харади й таборували в Макгелоті.
26 І рушили з Макгелоту й таборували в Тахаті.
27 І рушили з Тахату й таборували в Тераху.
28 І рушили з Тераху й таборували в Мітці.
29 І рушили з Мітки й таборували в Хашмоні.
30 І рушили з Хашмони й таборували в Мосероті.
31 І рушили з Мосероту й таборували в Бене-Яакані.
32 І рушили з Бене-Яакану й таборували в Хорі Ґідґаду.
33 І рушили з Хору Ґідґаду й таборували в Йотваті.
34 І рушили з Йотвати й таборували в Авроні.
35 І рушили з Аврони й таборували в Ецйон-Ґевері.
36 І рушили з Ецйон-Ґеверу й таборували в пустині Цін, це Кадеш.
37 І рушили з Кадешу й таборували на Гор-горі, на краю едомської землі.
38 І зійшов священик Аарон на Гор-гору з Господнього наказу, та й помер там сорокового року виходу Ізраїлевих синів з єгипетського краю, п'ятого місяця, першого дня місяця.
39 А Аарон був віку ста й двадцяти й трьох літ, коли помер він на Гор-горі.
40 І почув ханаанеянин, цар Араду, а він сидів на півдні в Краї ханаанськім, що йдуть Ізраїлеві сини.
41 І рушили від Гор-гори й таборували в Цалмоні.
42 І рушили з Цалмони й таборували в Пуноні.
43 І рушили з Пунону й таборували в Овоті.
44 І рушили з Овоту й таборували в Ійє-Гааварімі, на моавській границі.
45 І рушили з Ійїму й таборували в Дівоні Ґаду.
46 І рушили з Дівону Ґаду й таборували в Алмон-Дівлатаймі.
47 І рушили з Алмон-Дівлатайми й таборували в горах Аварім перед Нево.
48 І рушили з гір Аварім, і таборували в моавських степах.
49 І таборували вони над Йорданом від Бет-Єшмоту аж до Авел-Шіттіму в моавських степах.
50 І Господь промовляв до Мойсея в моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:
51 Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш до них: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,
52 то проженете всіх мешканців того Краю перед собою, і понищите всі їхні зображення, і всіх литих ідолів їхніх понищите, і всі їхні висоти поруйнуєте.
53 І ви заволодієте тим Краєм, і осядете в ньому, бо Я дав вам той Край на власність.
54 І ви заволодієте тим Краєм жеребком за вашими родами: численному збільшите власність його, а малому зменшите власність його, де вийде йому жеребок, туди йому буде, за племенами ваших батьків будете володіти собі.
55 А якщо ви не виженете мешканців того Краю від себе, то будуть ті, кого позоставите з них, колючками в ваших очах та тернями в ваших боках. І будуть вас утискати на тій землі, що на ній ви сидітимете.
56 І станеться, як Я думав був учинити їм, учиню те вам.
34 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Накажи Ізраїлевим синам та й скажи їм: Коли ви ввійдете до ханаанського Краю, це буде той Край, що припаде вам у спадщині, ханаанський Край по границях його.
3 І буде вам південна сторона від пустині Цін при Едомі, і буде вам південна границя від кінця Солоного моря на схід.
4 І скерується вам та границя з полудня до Маале-Акраббіму, і перейде до Ціну, і будуть виходи її з полудня до Кадеш-Барнеа. І вийде вона до Хацар-Аддару й перейде до Ацмону.
5 І скерується границя з Ацмону до єгипетського потоку, і будуть її виходи до моря.
6 А границя західня, буде для вас море Велике, це буде для вас західня границя.
7 А оце буде для вас північна границя: від Великого моря визначите собі за границю Гор-гору.
8 Від Гор-гори визначите в напрямі до Гамату, і будуть виходи границі до Цедаду.
9 І вийде границя до Зіфрону, і будуть її виходи до Гацар-Енану. Це буде вам північна границя.
10 І визначите собі за границю на схід від Гацар-Енану до Шефаму.
11 І зійде границя від Шефаму до Рівли, на схід Аіну. І зійде границя, і дійде на беріг Кінеретського моря на схід.
12 І зійде границя до Йордану, і будуть її виходи море Солоне. Це буде для вас Край по його границях навколо.
13 І Мойсей наказав Ізраїлевим синам, говорячи: Оце та земля, що ви поділите собі її жеребком, що Господь наказав дати дев'яти племенам і половині племені.
14 Бо взяли плем'я Рувимових синів за домами батьків своїх, і плем'я Ґадових синів за домами батьків своїх, і половина племени Манасіїного взяли спадщину свою,
15 два племені й половина племени взяли вже свою спадщину з того боку приєрихонського Йордану на схід та на південь.
16 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
17 Оце імена тих мужів, що поділять для вас той Край на спадок: священик Елеазар та Ісус, син Навинів,
18 та візьмете по одному князеві з племени, щоб поділити той Край на власність.
19 А оце ймення тих мужів: для Юдиного племени Калев, син Єфуннеїв;
20 а для племени Симеонових синів Шемуїл, син Аммігудів;
21 а для племени Веніяминового Елідад, син Кіслонів;
22 для племени Данових синів князь Буккі, син Йоґліїв;
23 для Йосипових синів, для племени синів Манасіїних князь Ханніїл, син Ефодів;
24 а для племени Єфремових синів князь Кемуїл, син Шіфтанів;
25 а для племени Завулонових синів князь Еліцафан, син Парнахів;
26 а для племени Іссахарових синів князь Палтіїл, син Аззана;
27 а для племени Асирових синів князь Ахігуд, син Шеломіїв;
28 а для племени синів Нефталимових князь Педаїл, син Аммігудів.
29 Оце ті, кому наказав Господь поділити ханаанський Край на спадщину для Ізраїлевих синів.
Від Луки 2:41-52
Ukrainian Bible
41 А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
42 І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.
43 Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.
44 Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.
45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.
47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...
49 А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?
50 Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
Read full chapter
Псалми 90-94
Ukrainian Bible
90 Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!
2 Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!
3 Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!
4 Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...
5 Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
6 уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!
7 Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,
8 Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!
9 Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...
10 Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...
11 Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!
12 Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
13 Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!
14 Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!
16 Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,
17 і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!
91 Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,
2 той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!
3 Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,
4 Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.
5 Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,
6 ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,
7 впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...
8 Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,
9 бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!
10 Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,
11 бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,
12 на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!
13 На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!
14 Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;
15 як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,
16 і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!
92 Псалом. Пісня на день суботній. (92-2) То добре, щоб дякувати Господеві й виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній,
2 (92-3) вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою
3 (92-4) на десятиструнній й на арфі, на лютні та гуслах,
4 (92-5) бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, про діла Твоїх рук я співаю!
5 (92-6) Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої,
6 (92-7) нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!
7 (92-8) Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені,
8 (92-9) а Ти, Господи, на висоті повік-віку!
9 (92-10) Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпорошаться всі беззаконники!
10 (92-11) і Ти рога мого підніс немов в однорожця, мене намастив Ти оливою свіжою.
11 (92-12) і дивилося око моє на занепад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, почують про це мої уші!
12 (92-13) Зацвіте справедливий, як пальма, і виженеться, немов кедр на Ливані,
13 (92-14) посаджені в домі Господнім цвітуть на подвір'ях нашого Бога,
14 (92-15) іще в сивині вони будуть цвісти, будуть ситі та свіжі,
15 (92-16) щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!
93 Царює Господь, зодягнувся у велич, зодягнувся Господь, оперезався Він силою, і міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!
2 Престол Твій поставлений міцно спрадавна, від вічности Ти!
3 Ріки піднесли, о Господи, ріки піднесли свій гуркіт, ріки будуть підносити шум від удару їхніх хвиль,
4 та над гуркіт великих тих вод, над морські потужнії хвилі, могутніший Господь у висоті!
5 Свідоцтва Твої дуже певні, а дому Твоєму належиться святість, о Господи, на довгії дні!
94 Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,
2 піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!
3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?
4 Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?
5 Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...
6 Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт
7 та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...
8 Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?
9 Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?
10 Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?
11 Господь знає всі людські думки, що марнота вони!
12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,
13 щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,
14 бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,
15 бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!
16 Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...
18 Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!
19 Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!
20 Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?
21 Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.
22 і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,
23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
Приповісті 19
Ukrainian Bible
19 Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.
2 Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.
3 Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.
4 Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.
6 Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.
7 Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.
11 Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.
12 Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.
13 Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.
14 Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.
15 Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.
16 Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.
17 Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.
18 Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.
19 Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.
20 Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.
21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.
22 Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.
23 Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.
29 На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.