Add parallel Print Page Options

Розп’яття

(Мк. 15:21-32; Лк. 23:26-39; Ін. 19:17-19)

32 Виходячи з міста, солдати зустріли одного киринеянина на ім’я Симон і примусили його нести хрест, що призначався для Ісуса. 33 Коли ж вони прийшли до місця, що називалося Ґолґофа (це означає «Лобне місце»), 34 то дали Ісусові випити вина, змішаного з жовчю[a]. Та покуштувавши трохи, Він не став його пити.

35-36 Розіп’явши Ісуса, воїни, кидаючи жереб, поділили між собою Його вбрання, а потім посідали там стерегти Його. 37 На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане офіційне звинувачення: «ЦЕ ІСУС, ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ». 38 Разом із Ісусом були розіп’яті ще двоє розбійників: один праворуч, а другий ліворуч від Нього. 39-40 Проходячи повз, люди лихословили і збиткувалися з Ісуса й, хитаючи головами, промовляли: «Ти ж нахвалявся геть зруйнувати храм і відбудувати знов його за три дні. Тож врятуй хоча б Себе Самого! Якщо Ти насправді Син Божий, то зійди з хреста!»

41 Головні священики разом з книжниками та старійшинами також насміхалися з Ісуса, кажучи: 42 «Він рятував інших, а Себе Самого врятувати не може! Якщо Він насправді є Царем ізраїльським, то нехай Він зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього. 43 Він вірить у Господа, тож нехай Всевишній зараз врятує Його, якщо Господь Його вподобав. Бо ж Він Сам сказав: „Я—Син Божий”». 44 І навіть двоє злочинців, які були розіп’яті разом з Ісусом, і ті також ображали Його.

Read full chapter

Footnotes

  1. 27:34 з жовчю Можливо, жовч послабляла біль.