Font Size
1 царів 10-11
Ukrainian Bible
1 царів 10-11
Ukrainian Bible
10 А цариця Шеви, коли почула була про славу Соломона, щодо Господнього Імени, то прийшла випробувати його загадками.
2 І прийшла вона до Єрусалиму з дуже великим багатством, з верблюдами, що несли пахощі, і з дуже численним золотом, і з дорогим камінням. І прийшла вона до Соломона, і говорила йому все, що було на серці її.
3 І Соломон вияснив їй усі її слова, не було речі, незнаної цареві, якої не порішив би він їй.
4 І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість, та дім, що він збудував,
5 і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і напої його, і цілопалення, що він приносить у Господньому домі, і не могла вона з дива вийти!
6 І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.
7 І не повірила я тим словам, аж поки не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина: ти перевищив мудрість та добро тієї слави, про яку я чула!
8 Щасливі люди твої, щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм, що слухають твою мудрість!
9 Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Ізраїлів трон, через Господню любов до Ізраїля навіки. І Він настановив тебе царем, щоб чинити право та справедливість.
10 І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дорогого каміння. Більш уже ніколи не приходило так багато, як оці пахощі, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!
11 І також Хірамові кораблі, що довозили золото з Офіру, спроваджували з Офіру багато алмуґового дерева та дороге каміння.
12 І поробив цар з алмуґового дерева поруччя для Господнього храму та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. Ніколи не приходило так багато алмуґового дерева, і не бачено аж до цього дня!
13 А цар Соломон дав цариці Шеви на жадання її все, чого вона бажала, окрім того, що дав їй як царський дарунок Соломонів. І обернулася вона, та й пішла до свого краю, вона та слуги її.
14 І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень шістдесят і шість талантів золота,
15 окрім того, що приходило від купців та з торгівлі ходячих, та від усіх царів Арабії та краєвих намісників.
16 І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів золота йшло на одного щита,
17 та три сотні щитів менших із кутого золота, три міні золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.
18 І зробив цар великого трона зо слонової кости, і покрив його щирим золотом.
19 У трона було шість ступенів; а голова в трона кругляста позад його та поруччя з того й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.
20 І дванадцять левів стояли там на шости ступенях із того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!
21 І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого із срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.
22 Бо цар мав на морі таршіські кораблі разом із кораблями Хірамовими. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото, і срібло, і слонову кість, і мавп, і пав.
23 І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.
24 І вся земля хотіла бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.
25 І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й одежу, і зброю, і пахощі, коні та мули, із року в рік.
26 І назбирав Соломон колесниць та верхівців, і було в нього тисяча й чотири сотні колесниць та дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та з царем в Єрусалимі.
27 І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, як каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!
28 А коней, що були в Соломона, приводили з Єгипту та з Кеве; царські купці брали їх із Кеве за встановлені гроші.
29 І входила й виходила колесниця з Єгипту за шість сотень шеклів срібла, а кінь за сто й п'ятдесят. І так вони вивозили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царям сирійським.
11 А цар Соломон покохав багато чужинних жінок: і дочку фараонову, моавітянок, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хіттіянок,
2 із тих народів, що про них Господь сказав був Ізраїлевим синам: Не ввійде те між них, і вони не ввійдуть між вас, бо вони справді нахилять ваші серця до своїх богів. До них прихилився Соломон коханням.
3 І було в нього жінок-княгинь сім сотень, а наложниць три сотні. І жінки його прихилили його серце.
4 І сталося на час Соломонової старости, жінки його прихилили його серце до інших богів; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида.
5 І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидотою аммонітською.
6 І робив Соломон зле в очах Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид.
7 Тоді Соломон збудував жертівника для Кемоша, моавської гидоти, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидоти аммонських синів.
8 І так він зробив для всіх своїх чужинних жінок, що кадили та приносили жертви для своїх богів.
9 І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхилилося від Господа, Бога Ізраїлевого, що два рази йому являвся,
10 і наказував йому про цю річ, щоб не ходити за іншими богами. Та не виконував він того, що наказав був Господь.
11 І сказав Господь до Соломона: Тому, що було це з тобою, і не виконував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу царство твоє, та й дам його твоєму рабові.
12 Тільки за твоїх днів не зроблю того ради батька твого Давида, з руки сина твого відберу його!
13 Та всього царства Я не відберу, одне племено Я дам синові твоєму ради раба Мого Давида та ради Єрусалиму, якого Я вибрав.
14 І поставив Господь Соломонові за противника едомлянина Гадада, він із царського насіння в Едомі.
15 І сталося, коли Давид був з Едомом, коли Йоав, начальник війська, пішов поховати трупи, то він повбивав кожного чоловічої статі в Едомі.
16 Бо шість місяців сидів там Йоав та ввесь Ізраїль, аж поки він не вигубив кожного чоловічої статі в Едомі.
17 І втік Гадад, він та з ним мужі едомські, зо слуг його батька, щоб піти до Єгипту; а Гадад був тоді малим хлопцем.
18 І встали вони з Мідіяну й пішли до Парану; і набрали вони з собою людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, а той дав йому дім та призначив йому утримання, і дав йому землю.
19 І знайшов Гадад велику милість у фараонових очах, і він дав йому за жінку сестру своєї жінки, сестру цариці Тахпенеси.
20 І породила йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата, а Тахпенеса виховала його в фараоновому домі. І був Ґенуват у фараоновому домі серед фараонових синів.
21 І почув Гадад в Єгипті, що Давид спочив із своїми батьками, та що помер Йоав, начальник війська. І сказав Гадад до фараона: Відпусти мене, й я піду до свого Краю!
22 А фараон йому відказав: Чого тобі бракує при мені, що ти оце хочеш іти до свого краю? Та той сказав: Ні, таки конче відпусти мене!
23 І поставив Бог йому, Соломонові, за противника ще й Резона, сина Ел'яди, що втік від Гадад'езера, царя Цови, свого пана.
24 І зібрав він при собі людей, та й став провідником банди, коли Давид розбивав їх. І пішли вони до Дамаску, й осілися в ньому, і панували в Дамаску.
25 І був він противником для Ізраїля за всіх Соломонових днів, а це окрім того лиха, що чинив Гадад. І бридив він Ізраїлем, і запанував над Сирією.
26 А Єровоам, син Неватів, єфремівець, із Цереди, а ім'я його матері Церуа, жінка вдова, був раб Соломонів. І підняв він руку на царя.
27 А оце та причина, що він підняв руку на царя: Соломон будував Мілло, і поправив пролім у Місті Давида, свого батька.
28 А той муж Єровоам був відважний. І побачив Соломон цього юнака, що він роботящий, і призначив його над усіма носіями Йосипового дому.
29 І сталося того часу, і вийшов Єровоам з Єрусалиму. І знайшов його на дорозі шілонянин Ахійя, пророк. Він був одягнений в нову одіж, й обидва вони були самі на полі.
30 І схопив Ахійя за ту нову одежу, що була на ньому, та й подер її на дванадцять кусків.
31 І сказав він до Єровоама: Візьми собі десять кусків, бо так сказав Господь, Бог Ізраїля: Оце Я віддираю царство з Соломонової руки, і дам тобі десять племен.
32 А одне племено буде йому ради Мого раба Давида та ради Єрусалиму, міста, що Я вибрав його зо всіх Ізраїлевих племен.
33 Це тому, що вони покинули Мене і вклонялися Астарті, сидонській богині, і Кемошеві, богові моавському, та Мілкомові, богові аммонітському, і не пішли Моїми дорогами, щоб виконувати добре в Моїх очах, і постанови Мої та заповіді Мої, як батько його Давид.
34 Та не візьму Я всього царства з руки його, бо оставлю його володарем по всі дні життя його ради раба Мого Давида, що Я вибрав його, який додержував заповідів Моїх та постанов Моїх.
35 І візьму Я царство з руки його сина, та й дам його тобі, оті десять племен.
36 А синові його дам одне племено, щоб позоставався світильник рабові Моєму Давидові, по всі дні перед лицем Моїм в Єрусалимі, місці, що Я вибрав Собі, щоб там перебувало Моє Ймення.
37 А тебе Я візьму, і ти будеш царювати над усім, чого пожадає душа твоя, і ти будеш царем над Ізраїлем.
38 І станеться, коли ти слухатимешся всього, що Я накажу тобі, і підеш Моїми дорогами, і робитимеш добре в очах Моїх, щоб виконувати постанови Мої та заповіді Мої, як робив раб Мій Давид, то Я буду з тобою, і побудую тобі міцний дім, як Я збудував був Давидові, і дам тобі Ізраїля.
39 І буду впокоряти Давидове насіння ради того, тільки не по всі дні.
40 І шукав Соломон, щоб забити Єровоама. І встав Єровоам, і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І пробував він в Єгипті аж до Соломонової смерти.
41 А решта Соломонових діл, і все, що він зробив був, та мудрість його, ото вони написані в книзі Соломонові діла.
42 А днів, коли Соломон царював в Єрусалимі над усім Ізраїлем, було сорок літ.
43 І спочив Соломон зо своїми батьками, і був похований у Місті Давида, батька свого, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.
3 Царств 10-11
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
3 Царств 10-11
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Цариця Шеби відвідує Соломона
10 Коли цариця Шеби почула про славу царя Соломона, що прославляла ім’я Господнє, вона приїхала, щоб випробувати його складними питаннями. 2 Прибувши до Єрусалима з дуже великим караваном верблюдів, навантажених пахощами, великою кількістю золота та коштовного каміння, вона прийшла до Соломона й говорила з ним про все, що мала на думці. 3 Соломон відповів на всі її запитання, й нічого не було такого, чого б цар не міг їй роз’яснити. 4 Коли цариця Шеби побачила всю мудрість Соломонову, а також палац, який він збудував, 5 страви на його столі, місця його наближених, слуг у їхньому вбранні, його чашників та жертви всеспалення, які приносив він у храмі Господньому, вона була дуже вражена.
6 Вона сказала цареві: «Те, що я чула в моїй країні про твої досягнення та про мудрість твою, то є правда. 7 Але я в це не вірила, аж поки не прийшла й не побачила все на власні очі. Звісно, навіть половини мені не розповіли—у мудрості та багатстві ти значно перевищуєш усе те, про що я чула. 8 Якими щасливими повинні бути твої люди[a]! Які щасливі твої наближені, які постійно поруч із тобою і чують мудрість твою! 9 Нехай благословенний буде Господь твій Бог, Який вподобав тебе й помістив на троні Ізраїлю. Завдяки Господній вічній любові до Ізраїлю Він зробив тебе царем, щоб забезпечити справедливість та праведність».
10 Тоді вона дала цареві сто двадцять талантів[b] золота, велику кількість пахощів та коштовного каміння. І ніколи більше не ввозилося стільки спецій до Ізраїлю, ніж тоді, коли цариця Шеби подарувала царю Соломону.
11 Гірамові кораблі привозили золото з Офіру, і звідти ж—великі вантажі сандалового дерева й коштовне каміння. 12 З сандалового дерева цар зробив поруччя у храмі Господньому та царському палаці, а також арфи й ліри для музик. Стільки сандалового дерева відтоді[c] ніколи не ввозилося.
13 Цар Соломон дав цариці Шеби все, що вона побажала і чого попросила, крім того, що він дав їй зі своєї царської щедрості. Тоді вона поїхала в супроводі своїх слуг і повернулася до своєї країні.
Соломонове багатство
14 Вага золота, яке Соломон щорічно отримував, становила шістсот шістдесят шість талантів[d], 15 не рахуючи золота і срібла, яке сплачували купці, торгівці, царі аравійські та управителі земель.
16 Цар Соломон виготовив двісті великих щитів з кованого золота. Шістсот шекелів[e] золота пішло на кожен такий щит. 17 Він також зробив триста малих щитів з кованого золота, по три міни[f] золота на кожен щит. Цар розмістив їх у палаці Ливанського Лісу[g].
18 Потім цар виготовив великий престол зі слонової кістки й покрив його щирим золотом. 19 Престол мав шість сходинок, і його спинка була згори заокруглена. З обох боків сидіння були поруччя з левами, що стояли поруч із кожним з них. 20 Дванадцять левів стояли на шести сходинках: по одному з кожного боку сходинки. Нічого подібного ніколи не було в жодному іншому царстві. 21 Усі келихи царя Соломона були золоті, і так само все домашнє начиння[h] у палаці Ливанського Лісу було зі щирого золота. Нічого не було срібного, оскільки срібло не цінувалося за часів Соломона. 22 Бо цар мав флот торговельних суден на морі з судами Гірама. Один раз на три роки кораблі поверталися, привозячи золото, срібло, слонову кістку, мавп та бабуїнів.
23 Цар Соломон став найбагатшим і наймудрішим серед усіх царів світу. 24 Весь світ прагнув зустрітися з Соломоном, аби почути мудрість, яку Бог дав йому. 25 Рік за роком кожен, хто приходив до нього, приносили дарунки: вироби зі срібла та золота, вбрання, зброю та спеції, коней і мулів.
26 Соломон зібрав колісниці та коней: тисячу чотириста колісниць і дванадцять тисяч вершників, яких тримав у містах для колісниць, а також біля себе в Єрусалимі. 27 Цар зробив срібло таким звичайним в Єрусалимі, як просте каміння, а кедру було стільки, як сикоморових дерев, що ростуть у підгір’ях. 28 Царські торговці купували коней в Єгипті й Кое[i] та привозили їх Соломону. 29 Вони ввозили колісниці з Єгипту по шістсот шекелів[j] срібла за кожну, а коней купували по сто п’ятдесят шекелів[k]. Вони також продавали їх царям хиттійським та арамійським.
Соломонові дружини
11 Цар Соломон, однак, любив багатьох іноземних жінок, крім фараонової дочки: моавітянок, аммонійок, едомійок, сидонянок та хиттянок. 2 Вони були з тих народів, про які Господь сказав ізраїльтянам: «Ви не повинні одружуватися з ними, оскільки вони напевне повернуть серця ваші до своїх богів». Тим не менше, Соломон був прикутий коханням до цих жінок. 3 Він мав сімсот дружин царського роду й триста наложниць, і його дружини збили його з пантелику. 4 Соломон старів, і його дружини привертали його серце до своїх богів, і його серце не було повністю віддане Господу Богу його, як серце Давида, його батька. 5 Він слідував Ашторет, богині сидонян, та Мілкому, огидному богу аммонійців. 6 Тож Соломон зробив зло в очах Господа: він не слідував Господу у всьому, що робив, як його батько Давид.
7 На пагорбі на схід від Єрусалима Соломон збудував високий палац Хемошу, огидному богу моавійців, і Молоху, бридкому богу аммонійців. 8 Він зробив те саме для всіх своїх іноземних дружин, які спалювали запашне куріння та приносили жертви своїм богам.
9 Господь розгнівався на Соломона, оскільки його серце відвернулося від Господа, Бога Ізраїлю, Який являвся йому двічі. 10 Він заборонив Соломону слідувати іншим богам, а Соломон не виконав Господнього наказу. 11 Тож Господь сказав Соломону: «Оскільки така твоя поведінка, оскільки ти не виконав Мого заповіту, якого Я наказав тобі дотримуватися, Я відберу царство від тебе й віддам його комусь із твоїх підлеглих. 12 Тим не менше, заради батька твого Давида я не робитиму цього за твого життя. Я заберу його з рук твого сина. 13 Я заберу від нього не все царство, а залишу йому один рід, заради спасіння Давида, слуги Мого, та заради спасіння Єрусалима, який Я обрав».
Соломонові вороги
14 Тоді Господь підняв проти Соломона ворога, едомійця Хадада, з царського роду Едома. 15 Раніше, коли Давид воював з Едомом, Йоав, командуючий військом, прийшов, щоб поховати мертвих і вбив усіх чоловіків Едома. 16 Йоав з усіма ізраїльтянами залишався там протягом шести місяців, поки не знищили всіх чоловіків Едома. 17 Але юний Хадад на той час утік до Єгипту з деякими едомськими урядовцями, що служили його батькові. 18 Вони вибралися з Мидіана та подалися до Парана. Потім, узявши разом з собою людей з Парана, вони пішли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, який дав Хададу будинок і землю і забезпечив його харчами.
19 Фараону так сподобався Хадад, що він віддав йому сестру своєї дружини, цариці Тапенес, щоб той одружився з нею. 20 Сестра Тапенес народила йому сина Ґенубата, якого Тапенес принесла в царський палац. Там Ґенубат жив разом з дітьми фараона.
21 Перебуваючи в Єгипті, Хадад чув, що Давид спочив зі своїми батьками, і що Йоав, командуючий військом, також помер. Тоді Хадад сказав фараону: «Дозволь мені піти, щоб повернутися в свою країну».
22 «Чого тобі бракує тут, що ти хочеш іти до своєї країни?»—запитав фараон.
«Всього вдосталь,—відповів Хадад,—але дозволь мені піти!»
23 І підняв Господь проти Соломона іншого ворога—Резона, сина Еліада, який втік від свого хазяїна, Хададезера, царя Зови. 24 Він зібрав людей навколо себе й став ватажком загону повстанців, коли Давид знищив сили Зови. Повстанці пішли до Дамаска, де поселилися й захопили владу. 25 Резон залишався ворогом Ізраїлю протягом усього Соломонового життя, додаючи неприємностей, окрім Хадада. Тож Резон правив в Арамі і був ворогом Ізраїлю.
Єровоам повстає проти Соломона
26 А ще Єровоам, син Невата, повстав проти царя. Він був одним із Соломонових урядовців, ефраїмець з Заретана, і його мати була вдовою на ім’я Зеруя.
27 Ось розповідь про те, як він повставав проти царя. Соломон збудував висячі тераси й позакладав провали в стіні міста Давида, свого батька. 28 Тоді Єровоам здобув собі добре ім’я, і коли Соломон побачив, як сумлінно юнак виконував свою роботу, він зробив його керівником над усіма робітниками дому Йосипа.
29 Якось у той час Єровоам їхав із Єрусалима, і пророк Агіжа з Шило зустрів його на шляху. На ньому було нове вбрання. Крім них двох не було нікого навколо. 30 І Агіжа зняв своє нове вбрання, що було на ньому, і порвав його на дванадцять частин. 31 Тоді він сказав Єровоаму: «Візьми десять частин собі, оскільки ось що сказав Господь Бог Ізраїлю: „Дивись, я відніму царство з рук Соломонових і дам тобі десять колін. 32 Але заради Мого слуги Давида й міста Єрусалима, яке Я обрав з усіх колін ізраїльських, він матиме одне коліно. 33 Я зроблю це, оскільки вони забули мене й поклонялися Ашторет, богині сидонян, Хемошу, богу моавійців, і Мілкому, богу аммонійців, а не йшли Моїм шляхом, не робили того, що є правильним в Моїх очах, не дотримувалися Моїх настанов і законів, як Давид, Соломонів батько. 34 Але я не забиратиму все царство з Соломонових рук. Я зробив його правителем на всі дні його життя заради Давида, Мого слуги, якого Я обрав і який виконував Мої накази та настанови. 35 Я заберу царство з рук Соломонового сина і дам тобі десять колін. 36 Я дам одне коліно його сину, щоб Давид, Мій слуга, завжди мав нащадка, щоб правив переді Мною в Єрусалимі, місті, яке Я обрав, щоб залишити Своє ім’я. 37 Однак щодо тебе, то Я оберу тебе, і ти правитимеш усім, чого бажає твоє серце. Ти будеш царем ізраїльським[l]. 38 Якщо робитимеш те, що Я тобі накажу і йтимеш Моїм шляхом, і робитимеш те, що є правильним у Моїх очах, дотримуючись Моїх настанов і наказів, як робив Давид, Мій слуга, Я буду з тобою. Я зроблю твій рід таким же тривалим, як Давидів, і Я віддам Ізраїль тобі. 39 Я каратиму нащадків Давидових за це, але не завжди”».
40 Соломон намагався вбити Єровоама, але Єровоам утік до Єгипту, до царя Шишака, і залишався там до Соломонової смерті.
Смерть Соломона
41 А щодо інших подій Соломонового царювання: всього, що він робив, і мудрості, яку він виявляв,—все це описано у книзі Літописів Соломонових. 42 Соломон правив у Єрусалимі над усім Ізраїлем протягом сорока років. 43 Потім він спочив зі своїми батьками й був похований у місті Давида, свого батька. І Реговоам, його син, став царем після нього.
Footnotes
- 10:8 люди Цей варіант міститься виключно у древньогебрейських текстах. У древньогрецьких рукописах—«дружини».
- 10:10 сто двадцять талантів Приблизно 4,1 т.
- 10:12 відтоді Буквально «до цього дня», тобто «до того часу, коли була написана ця книга».
- 10:14 шістсот шістдесят шість талантів Приблизно 23 т.
- 10:16 Шістсот шекелів Приблизно 6,9 кг.
- 10:17 три міни Приблизно 1,8 кг.
- 10:17 у палаці… Лісу Це була найбільша будівля Соломонового палацу.
- 10:21 начиння Тобто «посуд», «знаряддя» або «зброя».
- 10:28 Кое Очевидно, йдеться про «Сицилію».
- 10:29 шістсот шекелів Приблизно 6,9 кг.
- 10:29 сто п’ятдесят шекелів Приблизно 1,7 кг.
- 11:37 царем ізраїльським Тобто «царем десяти північних племен Ізраїлю».
1 Kings 10-11
New International Version
1 Kings 10-11
New International Version
The Queen of Sheba Visits Solomon(A)
10 When the queen of Sheba(B) heard about the fame(C) of Solomon and his relationship to the Lord, she came to test Solomon with hard questions.(D) 2 Arriving at Jerusalem with a very great caravan(E)—with camels carrying spices, large quantities of gold, and precious stones—she came to Solomon and talked with him about all that she had on her mind. 3 Solomon answered all her questions; nothing was too hard for the king to explain to her. 4 When the queen of Sheba saw all the wisdom of Solomon and the palace he had built, 5 the food on his table,(F) the seating of his officials, the attending servants in their robes, his cupbearers, and the burnt offerings he made at[a] the temple of the Lord, she was overwhelmed.
6 She said to the king, “The report I heard in my own country about your achievements and your wisdom is true. 7 But I did not believe(G) these things until I came and saw with my own eyes. Indeed, not even half was told me; in wisdom and wealth(H) you have far exceeded the report I heard. 8 How happy your people must be! How happy your officials, who continually stand before you and hear(I) your wisdom! 9 Praise(J) be to the Lord your God, who has delighted in you and placed you on the throne of Israel. Because of the Lord’s eternal love(K) for Israel, he has made you king to maintain justice(L) and righteousness.”
10 And she gave the king 120 talents[b] of gold,(M) large quantities of spices, and precious stones. Never again were so many spices brought in as those the queen of Sheba gave to King Solomon.
11 (Hiram’s ships brought gold from Ophir;(N) and from there they brought great cargoes of almugwood[c] and precious stones. 12 The king used the almugwood to make supports[d] for the temple of the Lord and for the royal palace, and to make harps and lyres for the musicians. So much almugwood has never been imported or seen since that day.)
13 King Solomon gave the queen of Sheba all she desired and asked for, besides what he had given her out of his royal bounty. Then she left and returned with her retinue to her own country.
Solomon’s Splendor(O)
14 The weight of the gold(P) that Solomon received yearly was 666 talents,[e] 15 not including the revenues from merchants and traders and from all the Arabian kings and the governors of the territories.
16 King Solomon made two hundred large shields(Q) of hammered gold; six hundred shekels[f] of gold went into each shield. 17 He also made three hundred small shields of hammered gold, with three minas[g] of gold in each shield. The king put them in the Palace of the Forest of Lebanon.(R)
18 Then the king made a great throne covered with ivory and overlaid with fine gold. 19 The throne had six steps, and its back had a rounded top. On both sides of the seat were armrests, with a lion standing beside each of them. 20 Twelve lions stood on the six steps, one at either end of each step. Nothing like it had ever been made for any other kingdom. 21 All King Solomon’s goblets were gold, and all the household articles in the Palace of the Forest of Lebanon were pure gold.(S) Nothing was made of silver, because silver was considered of little value in Solomon’s days. 22 The king had a fleet of trading ships[h](T) at sea along with the ships(U) of Hiram. Once every three years it returned, carrying gold, silver and ivory, and apes and baboons.
23 King Solomon was greater in riches(V) and wisdom(W) than all the other kings of the earth. 24 The whole world sought audience with Solomon to hear the wisdom(X) God had put in his heart. 25 Year after year, everyone who came brought a gift(Y)—articles of silver and gold, robes, weapons and spices, and horses and mules.
26 Solomon accumulated chariots and horses;(Z) he had fourteen hundred chariots and twelve thousand horses,[i] which he kept in the chariot cities and also with him in Jerusalem. 27 The king made silver as common(AA) in Jerusalem as stones,(AB) and cedar as plentiful as sycamore-fig(AC) trees in the foothills. 28 Solomon’s horses were imported from Egypt and from Kue[j]—the royal merchants purchased them from Kue at the current price. 29 They imported a chariot from Egypt for six hundred shekels of silver, and a horse for a hundred and fifty.[k] They also exported them to all the kings of the Hittites(AD) and of the Arameans.
Solomon’s Wives
11 King Solomon, however, loved many foreign women(AE) besides Pharaoh’s daughter—Moabites, Ammonites,(AF) Edomites, Sidonians and Hittites. 2 They were from nations about which the Lord had told the Israelites, “You must not intermarry(AG) with them, because they will surely turn your hearts after their gods.” Nevertheless, Solomon held fast to them in love. 3 He had seven hundred wives of royal birth and three hundred concubines,(AH) and his wives led him astray.(AI) 4 As Solomon grew old, his wives turned his heart after other gods,(AJ) and his heart was not fully devoted(AK) to the Lord his God, as the heart of David his father had been. 5 He followed Ashtoreth(AL) the goddess of the Sidonians, and Molek(AM) the detestable god of the Ammonites. 6 So Solomon did evil(AN) in the eyes of the Lord; he did not follow the Lord completely, as David his father had done.
7 On a hill east(AO) of Jerusalem, Solomon built a high place for Chemosh(AP) the detestable god of Moab, and for Molek(AQ) the detestable god of the Ammonites. 8 He did the same for all his foreign wives, who burned incense and offered sacrifices to their gods.
9 The Lord became angry with Solomon because his heart had turned away from the Lord, the God of Israel, who had appeared(AR) to him twice. 10 Although he had forbidden Solomon to follow other gods,(AS) Solomon did not keep the Lord’s command.(AT) 11 So the Lord said to Solomon, “Since this is your attitude and you have not kept my covenant and my decrees,(AU) which I commanded you, I will most certainly tear(AV) the kingdom away from you and give it to one of your subordinates. 12 Nevertheless, for the sake of David(AW) your father, I will not do it during your lifetime. I will tear it out of the hand of your son. 13 Yet I will not tear the whole kingdom from him, but will give him one tribe(AX) for the sake(AY) of David my servant and for the sake of Jerusalem, which I have chosen.”(AZ)
Solomon’s Adversaries
14 Then the Lord raised up against Solomon an adversary,(BA) Hadad the Edomite, from the royal line of Edom. 15 Earlier when David was fighting with Edom, Joab the commander of the army, who had gone up to bury the dead, had struck down all the men in Edom.(BB) 16 Joab and all the Israelites stayed there for six months, until they had destroyed all the men in Edom. 17 But Hadad, still only a boy, fled to Egypt with some Edomite officials who had served his father. 18 They set out from Midian and went to Paran.(BC) Then taking people from Paran with them, they went to Egypt, to Pharaoh king of Egypt, who gave Hadad a house and land and provided him with food.
19 Pharaoh was so pleased with Hadad that he gave him a sister of his own wife, Queen Tahpenes, in marriage. 20 The sister of Tahpenes bore him a son named Genubath, whom Tahpenes brought up in the royal palace. There Genubath lived with Pharaoh’s own children.
21 While he was in Egypt, Hadad heard that David rested with his ancestors and that Joab the commander of the army was also dead. Then Hadad said to Pharaoh, “Let me go, that I may return to my own country.”
22 “What have you lacked here that you want to go back to your own country?” Pharaoh asked.
“Nothing,” Hadad replied, “but do let me go!”
23 And God raised up against Solomon another adversary,(BD) Rezon son of Eliada, who had fled from his master, Hadadezer(BE) king of Zobah. 24 When David destroyed Zobah’s army, Rezon gathered a band of men around him and became their leader; they went to Damascus,(BF) where they settled and took control. 25 Rezon was Israel’s adversary as long as Solomon lived, adding to the trouble caused by Hadad. So Rezon ruled in Aram(BG) and was hostile toward Israel.
Jeroboam Rebels Against Solomon
26 Also, Jeroboam son of Nebat rebelled(BH) against the king. He was one of Solomon’s officials, an Ephraimite from Zeredah, and his mother was a widow named Zeruah.
27 Here is the account of how he rebelled against the king: Solomon had built the terraces[l](BI) and had filled in the gap in the wall of the city of David his father. 28 Now Jeroboam was a man of standing,(BJ) and when Solomon saw how well(BK) the young man did his work, he put him in charge of the whole labor force of the tribes of Joseph.
29 About that time Jeroboam was going out of Jerusalem, and Ahijah(BL) the prophet of Shiloh met him on the way, wearing a new cloak. The two of them were alone out in the country, 30 and Ahijah took hold of the new cloak he was wearing and tore(BM) it into twelve pieces. 31 Then he said to Jeroboam, “Take ten pieces for yourself, for this is what the Lord, the God of Israel, says: ‘See, I am going to tear(BN) the kingdom out of Solomon’s hand and give you ten tribes. 32 But for the sake(BO) of my servant David and the city of Jerusalem, which I have chosen out of all the tribes of Israel, he will have one tribe. 33 I will do this because they have[m] forsaken me and worshiped(BP) Ashtoreth the goddess of the Sidonians, Chemosh the god of the Moabites, and Molek the god of the Ammonites, and have not walked(BQ) in obedience to me, nor done what is right in my eyes, nor kept my decrees(BR) and laws as David, Solomon’s father, did.
34 “‘But I will not take the whole kingdom out of Solomon’s hand; I have made him ruler all the days of his life for the sake of David my servant, whom I chose and who obeyed my commands and decrees. 35 I will take the kingdom from his son’s hands and give you ten tribes. 36 I will give one tribe(BS) to his son so that David my servant may always have a lamp(BT) before me in Jerusalem, the city where I chose to put my Name. 37 However, as for you, I will take you, and you will rule(BU) over all that your heart desires;(BV) you will be king over Israel. 38 If you do whatever I command you and walk in obedience to me and do what is right(BW) in my eyes by obeying my decrees(BX) and commands, as David my servant did, I will be with you. I will build you a dynasty(BY) as enduring as the one I built for David and will give Israel to you. 39 I will humble David’s descendants because of this, but not forever.’”
40 Solomon tried to kill Jeroboam, but Jeroboam fled(BZ) to Egypt, to Shishak(CA) the king, and stayed there until Solomon’s death.
Solomon’s Death(CB)
41 As for the other events of Solomon’s reign—all he did and the wisdom he displayed—are they not written in the book of the annals of Solomon? 42 Solomon reigned in Jerusalem over all Israel forty years. 43 Then he rested with his ancestors and was buried in the city of David his father. And Rehoboam(CC) his son succeeded him as king.
Footnotes
- 1 Kings 10:5 Or the ascent by which he went up to
- 1 Kings 10:10 That is, about 4 1/2 tons or about 4 metric tons
- 1 Kings 10:11 Probably a variant of algumwood; also in verse 12
- 1 Kings 10:12 The meaning of the Hebrew for this word is uncertain.
- 1 Kings 10:14 That is, about 25 tons or about 23 metric tons
- 1 Kings 10:16 That is, about 15 pounds or about 6.9 kilograms; also in verse 29
- 1 Kings 10:17 That is, about 3 3/4 pounds or about 1.7 kilograms; or perhaps reference is to double minas, that is, about 7 1/2 pounds or about 3.5 kilograms.
- 1 Kings 10:22 Hebrew of ships of Tarshish
- 1 Kings 10:26 Or charioteers
- 1 Kings 10:28 Probably Cilicia
- 1 Kings 10:29 That is, about 3 3/4 pounds or about 1.7 kilograms
- 1 Kings 11:27 Or the Millo
- 1 Kings 11:33 Hebrew; Septuagint, Vulgate and Syriac because he has
Від Луки 21:20-38
Ukrainian Bible
Від Луки 21:20-38
Ukrainian Bible
20 А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення.
21 Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, хай не вертаються в нього!
22 Бо то будуть дні помсти, щоб виконалося все написане.
23 Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми, у ті дні, бо буде велика нужда на землі та гнів над цим людом!
24 І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі народи, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган...
25 І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль,
26 коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться.
27 І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із силою й великою славою!
28 Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення!
29 І розповів Він їм притчу: Погляньте на фіґове дерево, і на всілякі дерева:
30 як вони вже розпукуються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.
31 Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!
32 Поправді кажу вам: Не перейде цей рід, аж усе оце станеться.
33 Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!
34 Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,
35 немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі.
36 Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!
37 За дня ж Він у храмі навчав, а на ніч виходив та перебував на горі, що зветься Оливна.
38 А зранку всі люди до Нього приходили в храм, щоб послухати Його.
Read full chapter
От Луки 21:20-38
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
От Луки 21:20-38
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Спустошення Єрусалиму
(Мт. 24:15-21; Мк. 13:14-19)
20 «А от коли ви побачите Єрусалим, оточений військами, тоді знайте, що час його спустошення наближається. 21 Всі ті, хто лишатимуться в Юдеї, змушені будуть рятувати життя, тікаючи в гори, а хто буде в Єрусалимі, ті повинні тікати звідтіля, а хто буде в селі, тим не слід йти до міста. 22 Бо то дні кари, щоб збулося все те, що сказано у Святому Писанні.
23 Найтяжче буде в ті дні вагітним жінкам та матерям із немовлятами на руках! Бо велике горе буде на землі, та гнів Бога буде проти цих людей. 24 І поляжуть вони під мечем, і поведуть їх у полон усі різні народи, а святий Єрусалим топтатимуть погани, аж доки їхній час не мине».
Повернення Сина Людського
(Мт. 24:29-31; Мк. 13:24-27)
25 «На сонці, місяці й зірках з’являться знамення, і всі народи землі впадуть у відчай. Збентеження охопить їх, коли завирує і здійметься море. 26 Люди будуть непритомні від страху і боятимуться всього, що траплятиметься зі світом, а всі небесні тіла зміняться. 27 І тоді народи побачать Сина Людського, Який йтиме у хмарах з великою силою та славою. 28 Тож коли все це почнеться, то не лякайтеся; встаньте й підведіть голови, бо ваше спасіння буде вже близько».
Слова Ісусові житимуть вічно
(Мт. 24:32-35; Мк. 13:28-31)
29 По тому Ісус розповів їм притчу: «Погляньте на фіґове дерево, та й на всі інші дерева. 30 Тільки-но на дереві розпуститься листя, ви зможете побачити самі й знатимете, що вже скоро літо. 31 Так само й ви, коли побачите всі ці події, ви знатимете, що Царство Боже вже близько. 32 Істинно кажу вам: усе це станеться ще за життя цього покоління. 33 Навіть якщо небо і земля знищені будуть, слова Мої не зникнуть ніколи».
Завжди будьте напоготові
34 «Пильнуйте себе, не дайте серцям своїм зачерствіти від гульні та п’янства, від клопотів повсякденних, щоб день той не прийшов до вас несподівано. 35 Бо прийде той день до всіх, хто живе на землі. 36 Будьте насторожі весь час. Моліться, щоб стало у вас сил пройти безпечно через усе те, що має статися, і постати перед Сином Людським».
37 Щодня Ісус навчав у храмі, а щовечора вирушав Він на Оливну гору, де перебував цілу ніч. 38 І всі люди вставали рано вранці, щоб іти до храму слухати Ісуса.
Read full chapter
Luke 21:20-38
New International Version
Luke 21:20-38
New International Version
20 “When you see Jerusalem being surrounded by armies,(A) you will know that its desolation is near. 21 Then let those who are in Judea flee to the mountains, let those in the city get out, and let those in the country not enter the city.(B) 22 For this is the time of punishment(C) in fulfillment(D) of all that has been written. 23 How dreadful it will be in those days for pregnant women and nursing mothers! There will be great distress in the land and wrath against this people. 24 They will fall by the sword and will be taken as prisoners to all the nations. Jerusalem will be trampled(E) on by the Gentiles until the times of the Gentiles are fulfilled.
25 “There will be signs in the sun, moon and stars. On the earth, nations will be in anguish and perplexity at the roaring and tossing of the sea.(F) 26 People will faint from terror, apprehensive of what is coming on the world, for the heavenly bodies will be shaken.(G) 27 At that time they will see the Son of Man(H) coming in a cloud(I) with power and great glory. 28 When these things begin to take place, stand up and lift up your heads, because your redemption is drawing near.”(J)
29 He told them this parable: “Look at the fig tree and all the trees. 30 When they sprout leaves, you can see for yourselves and know that summer is near. 31 Even so, when you see these things happening, you know that the kingdom of God(K) is near.
32 “Truly I tell you, this generation(L) will certainly not pass away until all these things have happened. 33 Heaven and earth will pass away, but my words will never pass away.(M)
34 “Be careful, or your hearts will be weighed down with carousing, drunkenness and the anxieties of life,(N) and that day will close on you suddenly(O) like a trap. 35 For it will come on all those who live on the face of the whole earth. 36 Be always on the watch, and pray(P) that you may be able to escape all that is about to happen, and that you may be able to stand before the Son of Man.”
37 Each day Jesus was teaching at the temple,(Q) and each evening he went out(R) to spend the night on the hill called the Mount of Olives,(S) 38 and all the people came early in the morning to hear him at the temple.(T)
Ukrainian Bible (UKR)
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)
Copyright © 2007 by Bible League International
New International Version (NIV) 
Holy Bible, New International Version®, NIV® Copyright ©1973, 1978, 1984, 2011 by Biblica, Inc.® Used by permission. All rights reserved worldwide.
NIV Reverse Interlinear Bible: English to Hebrew and English to Greek. Copyright © 2019 by Zondervan.