От Луки 22:21-46

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

²¹ Потім Ісус мовив: «Один із вас незабаром зрадить Мене; його рука зараз знаходиться поруч з Моєю. ²² Син Людський піде на смерть, як і було Йому призначено Господом. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть». ²³ Тоді апостоли почали сперечатися один з одним про те, хто б міг таке зробити.

Будьте як слуги, а не як пани

²⁴ Також серед учнів Ісусових спалахнула суперечка про те, хто з них вважається найбільшим. ²⁵ Але Ісус сказав їм: «Царі поганські панують над своїми народами. І ті, хто має владу над людьми, вимагають, щоб їх називали благодійниками. ²⁶ Але ж ви не поводьте себе так. Навпаки, найбільший з-поміж вас мусить стати як найменший, а пан—ніби слуга. ²⁷ Бо хто значніший: той, хто сидить за столом, чи той, хто йому прислуговує? Чи не той, хто сидить за столом? Але Я серед вас як той, хто прислуговує.

²⁸ Ви зосталися зі Мною в Моїх випробуваннях. ²⁹ І Я заповідаю вам Царство так само, як Мій Батько заповідав Його Мені. ³⁰ То ви сидітимете за Моїм столом у Царстві Небесному, будете їсти й пити зі Мною. Саме вам сидіти на престолах, щоб судити дванадцять племен ізраїльських».

Випробовування Петра

(Мт. 26:31-35; Мк. 14:27-31; Ін. 13:36-38)

³¹ «Симоне^[a], Симоне, послухай! Сатана просив дозволу перевірити вас, неначе селянин перевіряє пшеницю, відділяючи добре зерно від поганого. ³² Та Я молився за тебе, щоб не втратив ти віру. То ж коли ти, Симоне, знов повернешся до Мене, укріпи віру братів своїх».

³³ Однак Симон, якого ще звали Петром, відповів: «Господи, я готовий іти з Тобою до в’язниці й навіть на смерть». ³⁴ Але Ісус промовив: «Кажу тобі, Петре: ще й півень не проспіває уранці, ти тричі зречешся Мене»^[b].

³⁵ І звернувся Ісус до Своїх учнів: «Коли Я посилав вас без гаманця, торби й сандалів, чи вам чогось бракувало?» Вони відповіли: «Нічого». ³⁶ Ісус продовжував: «Але зараз, якщо хто має гаманця, мусить взяти його. Так само, якщо хто має торбу, хай візьме торбу свою. І якщо хто не має меча, хай продасть свій плащ і придбає меч. ³⁷ Бо кажу вам, що сказане у Святому Писанні мусить збутися зі Мною: „І вважатимуть Його за злочинця”.^(A) Так, усе сказане про Мене наближається до здійснення».

³⁸ Учні кажуть: «Господи, подивись, ось тут два мечі». І Він відповів: «Цього достатньо»^[c].

Ісус молиться на самоті

(Мт. 26:36-46; Мк. 14:32-42)

³⁹ Потім, за звичаєм, Ісус вирушив на Оливну гору, та учні Його пішли за Ним. ⁴⁰ Прийшовши на місце, Ісус сказав їм: «Моліться, щоб не піддатися спокусам». ⁴¹ Відійшовши від учнів на відстань приблизно в 50 кроків, Ісус став на коліна й почав молитися: ⁴² «Отче, якщо на те воля Твоя, нехай обмине Мене ця чаша^[d] страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш». ⁴³ І з’явився перед Ним Ангел з небес і зміцнив Його сили. ⁴⁴ Долаючи біль, Ісус молився ще більш ревно. І піт Його падав на землю, мов краплі крові^[e].

⁴⁵ Закінчивши молитися, Ісус повернувся до Своїх учнів, та побачив, що вони сплять, виснажені горем. ⁴⁶ Ісус розбудив їх, кажучи: «Чому ви спите? Вставайте й моліться, щоб не піддатися спокусам».