A A A A A
Bible Book List

Від Луки 23Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)

Суд у Понтія Пилата

23 Тож всі вони підвелися й відвели Ісуса до Пилата. І почали вони звинувачувати Ісуса кажучи: «Ми чули, як цей Чоловік заводив в оману наших людей. Він стверджує, що ми не повинні сплачувати податки цезареві і називає Себе Христом — Царем Юдейськім». Тоді Пилат запитав Ісуса: «Ти — Цар Юдейський?» На що Ісус відповів: «Так, це Я. Але ж ти сам це сказав».

Тоді Пилат звернувся до головних священиків і натовпу: «Я не бачу ніякої вини за цим Чоловіком». Та головні священики наполягали, кажучи: «Він Своїм вченням підбурює людей по всій Юдеї: Він почав у Ґалилеї та дійшов аж до сюди».

Почувши це, Пилат запитав, чи цей Чоловік ґалилеянин. Довідавшись, що Ісус із тієї землі, якою править Ірод, Пилат відправив Його до Ірода, бо той саме перебував в Єрусалимі.

Ісус перед Іродом

Коли Ірод побачив Ісуса, то був дуже задоволений, бо ж багато чув про Нього та від давнього часу прагнув побачити Його. Він сподівався стати свідком якихось дивних знамень, створених Христом. Він почав про все розпитувати Ісуса, але Той на жодне з запитань не відповів йому.

10 При цьому були присутні головні священики й книжники, які весь час запально звинувачували Його. 11 Ірод та його воїни насміхалися над Ісусом, одягнувши Його у пишні шати, подібні до тих, котрі носили царі. Опісля він знову відіслав Ісуса до Пилата.

12 У той день Ірод з Пилатом подружилися, хоч раніше вони ворогували.

Пилат намагається звільнити Ісуса

13-14 Пилат, скликавши головних священиків, юдейських вождів та простий народ, звернувся до них: «Ви привели до мене Цього Чоловіка, звинувативши Його в тому, що Він вводив людей в оману. Отут, у вашій присутності, я допитав Його і не знайшов ніяких підстав для ваших звинувачень проти Нього. 15 Так само ніяких підстав не знайшов і Ірод. Тож він відіслав Ісуса знову до нас. Як бачите, Він не зробив нічого такого, за що заслуговував би смерті. 16 Отже, я покараю Його батогами, а потім відпущу».

17 [Щороку, під час святкування Пасхи, правитель, за звичаєм, відпускав на волю одного з в’язнів, за якого просив народ.] [a] 18 У відповідь натовп загукав: «Нехай Ісуса розіпнуть на хресті! Відпусти нам Варавву!» 19 (Варавву було кинуто до в’язниці за участь у заколоті в місті й за вбивство.)

20 Тоді знову Пилат звернувся до людей, кажучи, що він хотів би відпустити Ісуса. 21 Та вони й далі вигукували: «Розіп’ясти Його! Нехай Його розіпнуть на хресті!»

22 І втретє Пилат звернувся до народу, питаючи: «Який на Ньому злочин? Я не знайшов проти Нього нічого, за що слід було б карати смертю. Тож я покараю Його батогами й відпущу».

23-24 Але й далі народ голосно вимагав стратити Ісуса, і цей крик досяг такої сили, що Пилат вирішив задовольнити їхню вимогу. 25 Він наказав відпустити Варавву, чоловіка, якого було кинуто до в’язниці за участь у заколоті і вбивство, бо натовп просив саме за нього. А Ісуса, за волею народу, Пилат віддав на розп’яття.

Страта

26 Саме у той час, коли воїни вели Ісуса на страту, по дорозі до міста, повертаючись з поля, йшов Симон киринеянин. Тож солдати примусили його йдти слід за Ісусом, та нести хрест, що призначався для Нього. 27 Та величезний натовп сунув за Ісусом. В натовпі були й жінки, які плакали й голосили за Ним.

28 Він обернувся до них і сказав: «Дочки Єрусалимські, не плачте за Мною. Плачте за собою самими й за дітьми своїми. 29 Бо настануть дні, коли люди казатимуть: „Щасливі ті жінки, в яких не може бути дітей, щасливі ті утроби, що нікому не дали життя, і щасливі ті груди, які нікого не годували”. 30 Люди проситимуть гори: „Впадіть на нас!” Люди проситимуть могили: „Поховайте нас!” [b] 31 Бо якщо таке трапитеметься з добрими людьми, то що ж тоді буде людям злим? [c]»

32 Разом з Ісусом воїни привели на страту ще двох злочинців. 33 Коли ж вони прийшли до місця, що називалося «Лобне місце», воїни розп’яли Ісуса, та ще двох злочинців: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.

34 Тоді Ісус промовив: «Отче, прости цих людей, вони самі не знають, що вони чинять». [d] Та охоронці, тим часом, поділили між собою Його вбрання, кидаючи жереб.

35 Навколо стояли люди й дивилися за всім, що трапилося. А вожді юдейські насміхалися з Ісуса, кажучи: «Він рятував інших, тож хай тепер Себе Самого врятує, якщо Він справді є Христос, обраний Богом!» 36-37 Навіть воїни, і ті збиткувалися й насміхалися з Ісуса. Вони запропонували Йому кислого вина, кажучи: «Якщо Ти Цар Юдейський, то врятуй Себе!»

38 На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане: « ЦЕ ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ». 39 І один із злочинців, розіп’ятих разом з Ісусом, почав лихословити Його, кажучи: «Хіба ж ти не Христос? Тож врятуй Себе й нас!»

40 Але другий злочинець присоромив його, сказавши: «Чи ти не боїшся Бога? Ти ж маєш такий самий вирок. 41 Але наші з тобою вироки справедливі. Ми отримали те, що заслужили своїми вчинками, а цей Чоловік не зробив нічого лихого». 42 І додав: «Ісусе, згадай про мене, коли прийдеш у Своє Царство».

43 Ісус відповів йому: «Правду кажу тобі: сьогодні ж ти будеш зі Мною в раю».

Смерть Ісуса

44 Близько полудня темрява вкрила всю землю, і було так аж до третьої години. 45 І сталося те тому, що сонце перестало світити. Та одразу завіса в Храмі розірвалася навпіл.

46 Ісус голосно закричав: «Отче, передаю дух [e] Свій у Твої руки». І з цими словами Він помер.

47 Коли центуріон побачив, що трапилося, він почав славити Бога, мовивши: «Безперечно, це був праведний Чоловік». 48 Багато людей прийшли з міста, аби подивитися на страту. Та побачивши що трапилося, зажурилися, й засмучені пішли додому [f].

49 Та всі ті, хто знав Його, стояли й спостерігали здалеку за всім, що трапилося. Там також знаходилися і жінки, котрі йшли за Ісусом від самої Ґалилеї.

Похорон Ісуса

50-51 Саме у той час, в Єрусалимі знаходився чоловік на ймення Йосип з юдейського міста Ариматея. Він був доброю і праведною людиною й також чекав на прихід Царства Божого. Йосип був членом ради юдейської та не погоджувався з її рішенням про Ісусову страту. 52 Він пішов до Пилата й попросив, щоб йому віддали тіло Христа.

53 Йосип зняв тіло Ісусове з хреста й, загорнувши у лляне полотно, поклав Його до нової гробниці, висіченої у скелі.

54 Була п’ятниця, день приготувань, наближалася субота. 55 Жінки, які супроводжували Ісуса від самої Ґалилеї, простежили за Йосипом й бачили, де було поховано Його. 56 Вони повернулися додому й приготували мирро й похощі, аби намастити тіло Ісусове. В суботу жінки, згідно з законом Мойсея, відпочивали.

Footnotes:

  1. Від Луки 23:17 У деяких древньогрецьких рукописах цього вірша немає. Також див. Мт. 27:15.
  2. Від Луки 23:30 Осії 10:8.
  3. Від Луки 23:31 Бо якщо … людям злим Aбо «якщо таке чинять зеленому дереву, то що ж буде дереву сухому?»
  4. Від Луки 23:34 Тоді … чинять У деяких древньогрецьких рукописах цього речення немає.
  5. Від Луки 23:46 дух Або «життя». Див. Псалми 31:5.
  6. Від Луки 23:48 зажурилися … додому Буквально «пішли додому б’ючи себе в груди».
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)

Copyright © 2007 by World Bible Translation Center

  Back

1 of 1

You'll get this book and many others when you join Bible Gateway Plus. Learn more

Viewing of
Cross references
Footnotes