Add parallel Print Page Options

106 Славімо Господа!

Дякуйте Господу за Його доброту,
    за справжню милість Його вічну!
Ніхто не годен полічити сил Господніх!
    Ніхто не виспіває всі хвали Йому!
Благословенний той, хто зберігає справедливість,
    хто праведність вершить!

Згадай мене, о Господи, коли народу явиш милість,
    коли народ спасатимеш, про мене не забудь.
Дозволь мені побачити благополуччя обраних Твоїх,
    Твого народу радощі мене також хай тішать,
    дозволь радіти з того, що Тобі належу.

Ми, як і пращури, грішили, були неправедні,
    і це провина наша.
З твоїх чудес в Єгипті не навчилися нічого,
    не пам’ятали наші предки Твоєї щирої любові.
Там, де Червоне море розлилося,
    вони повстали проти Бога.

Але Господь їх врятував, щоб показати Свою велич,
    порятував заради імені Свого.
Він море посварив, і висохло воно,
    Він їх провів по дну морському, наче по пустелі.
10 Від ненависників Він врятував їх
    і викупив від ворогів.
11 А їхніх кривдників вода накрила,
    не врятувався жоден з них.

12 Тож слову Божому повірили вони
    і прославлять Його піснями почали.
13 Та швидко знов забули всі Його діяння,
    були занадто нетерплячі для Його порад.
14 В пустелі піддались спокусам
    і випробовувати Бога почали.
15 Тоді Він дав їм те, чого бажали:
    наслав на них Він згубну моровицю.

16 В святому таборі Господньому вони
    палко підтримали Мойсея та Аарона.
17 А щодо послідовників Датана й Авірама,
    то розверзлася, поглинула й зімкнулася земля.
18 Перед збіговиськом вогонь зметнувся
    й спалив зловмисників усіх.

19 А потім спорудили золоте теля в пустелі
    і долілиць попадали в покорі.
20 Преславного зміняли на боввана,
    подобу травоїдного вола.
21 Забули, Хто творив великі справи у Хамовій землі,
    чудесні дива на Червонім морі.
22 У Хамовій землі Він творив великі справи
    і неймовірні дива на Червонім морі.
23 Він знищив би усіх, якби не раб Його Мойсей,
    який вступився, гнів Господній пригасив
    і від загибелі порятував їх.

24 І знов вони Його відринули,
    й в жаданім краї відкинули Його веління.
25 Вони сиділи по наметах і на Бога нарікали,
    не прислухалися до голосу Господнього.
26 Тож Він поклявся знову їх пожбурити в пустелю,
27     нащадків їхніх вимести й розвіяти по світу.

28 У Ваал-Пеорі вони пристали до поклоніння Ваалу
    і поділяли жертви мертвих[a].
29 Тож вчинками своїми прогнівили Бога,
    і Він за те наслав на них хвороби.
30 Встав Фінегас, помолився й спинив моровицю[b].
31 Той вчинок праведним вважають,
    із роду в рід і навічно.

32 Та знову Бога прогнівили у Меріві
    і через те примусили Мойсея зле вчинити.
33 Мойсея гірко засмутили,
    він нерозсудливо заговорив.

34 Не знищили вони народів інших,
    як наказав Господь.
35 Натомість розбрелися між племенами,
    навчилися чинити, як народи інші.
36 І почали бовванам поклонятись,
    що стало пасткою для них.
37 Дітей приносити почали в жертву,
    то ж віддавати демонам дітей.
38 Невинну кров вони лили синів і дочок,
    принесених бовванам ханаанським в жертву,
    тією кров’ю землю осквернили[c].
39 Й себе неправедністю осквернили,
    немов розпустою повії.

40 Тож розлютивсь Господь на Свій народ,
    почав Свій спадок зневажати.
41 Господь віддав їх іншим племенам,
    тож їхні вороги вже ними керували.
42 Їх вороги нещадно гнобили й гнітили.
43 Він знову й знову рятував їх,
    Його ж не слухались вони, чинили що хотіли,
    тому й приймали кару за вину свою.

44 Але щоразу у біді, коли молились Богу,
    Він чув їх, дбав про них, не залишав в біді.
45 Він згадував Свій Заповіт
    і щирою любов’ю їх втішав.
46 Він змусив ворогів їм ласку виявляти.

47 Тож нині, Господи наш Боже,
    врятуй нас, збери нас із-поміж народів,
    щоб ми до храму повернулись прославляти Твоє ім’я
    й Тебе піснями величати.
48 Благословенний є Господь наш Бог на всі віки!
    І весь народ сказав: «Амінь!»

Славімо Господа!

Footnotes

  1. 106:28 жертви мертвих Значення гебрейського тексту тут неясне. Можливо, йдеться про поїдання пожертв між могилами, щоб вшанувати небіжчиків. Ймовірно також, що йдеться про пожертви, принесені неживим бовванам. У першому випадку людина, що перебувала серед могил, вважалася нечистою, отже, не могла поділяти священних пожертв. У другому—це було ідолопоклонством.
  2. 106:30 Встав Фінегас… моровицю Див.: Числ. 25:1-16.
  3. 106:38 тією… осквернили Згідно з Мойсеєвим Законом, кров диких тварин, оленів або антилоп, забитих для споживання в їжу, розбризкувалася на землю, що символізувало повернення їхнього життя землі. Але коли на землю проливали кров невинних дітей, це оскверняло землю, робило її нечистою. Див.: Бут. 4:10.

106 Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?

Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!

Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,

щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!

Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...

Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.

Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...

10 і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,

11 і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!

12 Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.

13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,

14 і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,

15 і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...

16 Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.

17 Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,

18 і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...

19 Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,

20 і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,

21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

22 у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...

23 і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!

24 Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,

25 і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.

26 і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,

27 і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!

28 і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,

29 і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!

30 і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,

31 і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.

32 і розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,

33 бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...

34 Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,

35 і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.

36 і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...

37 і приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,

38 і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. і через кривавий переступ земля посквернилась,

39 і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...

40 і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,

41 і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,

42 і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...

43 Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!

44 Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,

45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,

46 і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!

47 Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!

48 Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!

Psalm 106(A)

Praise the Lord.[a](B)

Give thanks to the Lord, for he is good;(C)
    his love endures forever.(D)

Who can proclaim the mighty acts(E) of the Lord
    or fully declare his praise?
Blessed are those who act justly,(F)
    who always do what is right.(G)

Remember me,(H) Lord, when you show favor(I) to your people,
    come to my aid(J) when you save them,
that I may enjoy the prosperity(K) of your chosen ones,(L)
    that I may share in the joy(M) of your nation
    and join your inheritance(N) in giving praise.

We have sinned,(O) even as our ancestors(P) did;
    we have done wrong and acted wickedly.(Q)
When our ancestors were in Egypt,
    they gave no thought(R) to your miracles;
they did not remember(S) your many kindnesses,
    and they rebelled by the sea,(T) the Red Sea.[b]
Yet he saved them(U) for his name’s sake,(V)
    to make his mighty power(W) known.
He rebuked(X) the Red Sea, and it dried up;(Y)
    he led them through(Z) the depths as through a desert.
10 He saved them(AA) from the hand of the foe;(AB)
    from the hand of the enemy he redeemed them.(AC)
11 The waters covered(AD) their adversaries;
    not one of them survived.
12 Then they believed his promises
    and sang his praise.(AE)

13 But they soon forgot(AF) what he had done
    and did not wait for his plan to unfold.(AG)
14 In the desert(AH) they gave in to their craving;
    in the wilderness(AI) they put God to the test.(AJ)
15 So he gave them(AK) what they asked for,
    but sent a wasting disease(AL) among them.

16 In the camp they grew envious(AM) of Moses
    and of Aaron, who was consecrated to the Lord.
17 The earth opened(AN) up and swallowed Dathan;(AO)
    it buried the company of Abiram.(AP)
18 Fire blazed(AQ) among their followers;
    a flame consumed the wicked.
19 At Horeb they made a calf(AR)
    and worshiped an idol cast from metal.
20 They exchanged their glorious God(AS)
    for an image of a bull, which eats grass.
21 They forgot the God(AT) who saved them,
    who had done great things(AU) in Egypt,
22 miracles in the land of Ham(AV)
    and awesome deeds(AW) by the Red Sea.
23 So he said he would destroy(AX) them—
    had not Moses, his chosen one,
stood in the breach(AY) before him
    to keep his wrath from destroying them.

24 Then they despised(AZ) the pleasant land;(BA)
    they did not believe(BB) his promise.
25 They grumbled(BC) in their tents
    and did not obey the Lord.
26 So he swore(BD) to them with uplifted hand
    that he would make them fall in the wilderness,(BE)
27 make their descendants fall among the nations
    and scatter(BF) them throughout the lands.

28 They yoked themselves to the Baal of Peor(BG)
    and ate sacrifices offered to lifeless gods;
29 they aroused the Lord’s anger(BH) by their wicked deeds,(BI)
    and a plague(BJ) broke out among them.
30 But Phinehas(BK) stood up and intervened,
    and the plague was checked.(BL)
31 This was credited to him(BM) as righteousness
    for endless generations(BN) to come.
32 By the waters of Meribah(BO) they angered the Lord,
    and trouble came to Moses because of them;
33 for they rebelled(BP) against the Spirit(BQ) of God,
    and rash words came from Moses’ lips.[c](BR)

34 They did not destroy(BS) the peoples
    as the Lord had commanded(BT) them,
35 but they mingled(BU) with the nations
    and adopted their customs.
36 They worshiped their idols,(BV)
    which became a snare(BW) to them.
37 They sacrificed their sons(BX)
    and their daughters to false gods.(BY)
38 They shed innocent blood,
    the blood of their sons(BZ) and daughters,
whom they sacrificed to the idols of Canaan,
    and the land was desecrated by their blood.
39 They defiled themselves(CA) by what they did;
    by their deeds they prostituted(CB) themselves.

40 Therefore the Lord was angry(CC) with his people
    and abhorred his inheritance.(CD)
41 He gave them into the hands(CE) of the nations,
    and their foes ruled over them.
42 Their enemies oppressed(CF) them
    and subjected them to their power.
43 Many times he delivered them,(CG)
    but they were bent on rebellion(CH)
    and they wasted away in their sin.
44 Yet he took note of their distress
    when he heard their cry;(CI)
45 for their sake he remembered his covenant(CJ)
    and out of his great love(CK) he relented.(CL)
46 He caused all who held them captive
    to show them mercy.(CM)

47 Save us,(CN) Lord our God,
    and gather us(CO) from the nations,
that we may give thanks(CP) to your holy name(CQ)
    and glory in your praise.

48 Praise be to the Lord, the God of Israel,
    from everlasting to everlasting.

Let all the people say, “Amen!”(CR)

Praise the Lord.

Footnotes

  1. Psalm 106:1 Hebrew Hallelu Yah; also in verse 48
  2. Psalm 106:7 Or the Sea of Reeds; also in verses 9 and 22
  3. Psalm 106:33 Or against his spirit, / and rash words came from his lips