І це пси ненажери, що не знають насичення, і це пастирі ті, що не вміють уважати: усі вони ходять своєю дорогою, кожен з свого кінця до своєї здобичі...
Вони, мов пси голодні, яких нічим не можна вдовольнити, вони, мов пастирі без розуміння. Усі пішли своїм шляхом, всі розбрелися, шукає кожний щось своє, собі на користь.