Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Книга Друга
(Псалми 42-72)
1 Для диригента. Повчання родини Кора[a].
2 Я так Тебе жадаю,[b] Боже,
так олень прохолодного струмка жадає.
3 Душа моя жадає Бога, Живого Господа!
Коли я зможу знов прийти у храм до Нього?
4 Замість їжі ковтав я сльози день і ніч,
коли вороги мене питали: «Де твій Бог?»
5 Душа терзається, як згадую, що сталось.
Лиш пам’ятаю, як ішов я через натовп,
коли я вів його до Божої оселі
і слухав я пісні хвали щасливі.
6 Навіщо сумувати моїй душі?
Ми ще хвалитимемо Бога за рятунок!
7 Мій Боже, як душа моя страждає,
бо мушу пам’ятати про Тебе на цій горі[c],
там, де гора Хермон стрічається з Йорданом.
8 Один за одним поклики безодні.
Так хвилі відчаю мене одна за одною вкривають,
отак накочуються й хвилі бід.
9 Нехай удень Господь проявить ласку щиру,
щоб я вночі співав Йому пісень,
молився Богу, Який дає мені життя[d].
10 Звернутись хочу я до Бога-Скелі:
«Чому забув мене? Чому я мушу
терпіти від жорстоких ворогів?»
11 Мене шпиняють невблаганно вороги,
мордують запитаннями мене:
«То де ж твій Бог?»
12 Навіщо побиватися душі моїй?
Довіритися Богу просто мушу,
ми ще хвалитимемо Бога за рятунок!
Наближаються кращі часи
17 Чи справді Ливан незабаром стане садом,
а Кармел[a] розростеться, наче ліс?
18 Тоді глухий почує слова книги.
Після мороку й темряви очі сліпого прозріють.
19 Бідні знову возрадуються Господу,
а найнужденніші знайдуть своє щастя у Святого Ізраїлю.
20 Це станеться тому, що зникнуть жорстокі,
пропадуть зарозумілі, не стане більше всіх тих,
хто тче лихі наміри.
21 Зникнуть ті, хто обмовляє людей,
хто розставляє пастки при розслідуванні в суді,
хто оббріхує невинного,
щоб несправедливо звинуватити його.
22 Тому Господь, який звільнив Авраама, ось що говорить роду Якова:
«Народ Якова не буде більше посоромлений,
ніколи не збліднуть їхні обличчя від сорому.
23 Коли вони побачать усіх своїх дітей, створених Мною,
вони шануватимуть[b] Моє святе ім’я.
Вони шануватимуть Якова Святого
й благоговітимуть перед Богом Ізраїлю.
24 А ті, хто вперто не корився,
зрозуміють гріхи свої й приймуть Мої настанови».
Громада віруючих зростає
12 Багато знамень і чудес були зроблені руками апостолів серед людей. Усі віруючі зібралися разом на Соломоновому ґанку, маючи спільну мету. 13 Ніхто інший не наважувався пристати до їхнього гурту, але люди прославляли їх. 14 І все більше й більше віруючих додавалося до Господа, як чоловіків, так і жінок. 15 Зрештою люди почали виносити своїх хворих просто на вулиці. Ті, які лежали на ліжках або на постелях сподівалися, що коли Петро йтиме вулицею, то бодай тінь його впаде на когось із них.
16 Цілі юрби людей приходили до Єрусалиму з довколишніх міст і сіл. Вони також приносили своїх хворих чи одержимих нечистими духами і всі зцілювалися.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International