Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Хвала Господу
12 Ти скажеш того дня:
«Тобі я, Господи, подяку шлю.
Звичайно, Ти лютивсь на мене,
тож гнів Свій відверни
й любов’ю обласкай мене.
2 Мій Бог—рятунок мій, Я вірю в Нього,
і тому не побоюсь нікого.
Так, Господь[a]—у моїх піснях і гімнах[b],
Він став моїм спасінням.
3 Ви з радістю дістанете води
з джерел спасіння
4 і скажете тоді:
„Вславляйте Господа, Його ім’я промовте.
Народи хай про Його справи знають,
усім скажіть, який величний Він.
5 За все, що наш Господь звершив, співайте Йому славу,
нехай уся земля дізнається про це.
6 На голос весь вигукуйте і радісно співайте, мешканці Сіону,
Святий Ізраїлю, Величний,—поміж вами!”»
15 Немає правди, всіх,
хто не приймає зла, грабують.
Господь побачив це й засумував,
бо справедливості немає.
16 Помітив Він, що не лишилося нікого,
хто б кинувся допомогти. Він прогнівився.
Тоді здобув Він перемогу силою власною,
і власна доброта Йому підтримкою була.
17 Господь у лати доброти вдягнувся,
шолом спасіння укріпив на голові,
накинув шати справедливості,
ще й мантією великої любові[a] обгорнувся.
18 Він ворогам відплатить, як годиться:
своїм неприятелям—гнівом,
покаранням—ворогам,
відплатить тим, хто заслужив в краях далеких.
19 Тому на заході почнуть від страху шанувати ім’я Господнє,
на сході поважати стануть Його славу.
Він прийде, як ріка нестримна,
яку несе Господній вітер.
20 Так каже Господь: «Визволитель[b] прийде в Сіон,
до тих із роду Якова,
хто відвернувсь від лиходійства».
21 Господь каже: «Я укладу з ними Угоду. Мій Дух, що з вами живе, і Мої слова, які Я вклав у ваші уста, ніколи не залишать ні вас, ні ваших дітей, ні дітей ваших дітей відтепер і повіки». Так звелів Господь.
Царство Боже—серед вас
(Мт. 24:23-28, 37-41)
20 Одного разу фарисеї запитали Ісуса, коли прийде Царство Боже. І Він відповів: «Царство Боже не приходить так, щоб усі його помітили. 21 Ніхто не зможе сказати: „Воно тут!” або „Воно там!”—оскільки Царство Боже—з вами»[a].
22 А учням Своїм Він сказав: «Настане час, коли ви прагнутимете побачити хоча б один із днів Сина Людського, коли Він буде у всій Своїй славі, але не побачите. 23 І дехто казатиме вам: „Погляньте туди!” або „Погляньте сюди!” Не ходіть туди і не йдіть за ними. 24 Коли Син Людський прийде, кожний знатиме про Його пришестя. Він сяятиме, подібно спалаху блискавки, яка розтинає небо світлом із краю в край. 25 Але спершу Він мусить витерпіти багато і буде відкинутий цим поколінням.
26 Як це було за часів Ноя, так буде і в годину пришестя Сина Людського. 27 Тоді люди їли, пили, одружувалися, аж до того дня, доки Ной не ввійшов в свій ковчег[b]. Тоді настав потоп і їх усіх знищив.
28 Це буде так само, як було в часи Лота[c]. Тоді люди їли, пили, купували, продавали, саджали дерева і зводили будинки. 29 Але в день, коли Лот пішов з Содома, з небес пролився дощ із вогню та сірки і всіх їх знищив. 30 І станеться так само в час пришестя Сина Людського.
31 Хто сидітиме в той день на даху своєї оселі, а речі його будуть у домі, не повинен спускатися по свої пожитки. Так само, якщо хтось працюватиме в полі, хай не вертається додому. 32 Пам’ятайте про Лотову дружину[d].
33 Хто намагатиметься врятувати своє життя, втратить його, але ж той, хто віддасть життя за Мене, врятує його. 34 Повірте, в ту ніч двоє лежатимуть в одному ліжку: одного (або одну) з них буде взято, а другий (друга) залишиться. 35 Дві жінки разом молотимуть зерно на жорнах: одну з них буде взято, а друга залишиться. 36 [Двоє чоловіків працюватимуть у полі: одного з них буде взято, а другий залишиться»][e].
37 У відповідь учні запитали Його: «У якому місці це трапиться, Господи?» Ісус мовив: «Це місце легко розпізнати, бо туди, де є мертвечина, завжди стерв’ятники злітаються».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International