Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

Хвальна пісня.

Господь обіцяє благословити Єрусалим

8 Слово Господа Всемогутнього було знову. ² Ось що Господь Всемогутній говорить: «Великою любов’ю кохаю Я Сіон, але ревно Я розгніваний на неї». ³ Ось що Господь говорить: «Я повертаюсь до Сіону й житиму серед Єрусалима. Єрусалим називатимуть „Вірне місто”, а гору Господа Всемогутнього—„Свята гора”».

⁴ Ось що Господь Всемогутній говорить: «Знову старі чоловіки й жінки сидітимуть вздовж вулиць Єрусалима. Кожен із ціпком у руці через глибоку старість. ⁵ Вулиці міста сповнені будуть хлопцями й дівчатами, що гратимуться там».

⁶ Ось що Господь Всемогутній говорить: «Хоча це може видаватися неможливим решткам цього народу в ті дні, хіба воно також неможливе для Мене?»

⁷ Ось що Господь Всемогутній говорить: «Я визволю народ Мій із країн сходу і з країн заходу. ⁸ Я приведу їх сюди, й вони житимуть у Єрусалимі. Вони будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом у правді та праведності».

⁹ Ось що Господь Всемогутній говорить: «Хай сильними будуть руки ваші, ви, хто чує тепер ці слова з уст пророків, що жили, коли закладено було підвалини дому Господа Всемогутнього, щоб збудувати храм. ¹⁰ Бо перед тим не було грошей найняти робітників і не орендувати худобу^[a]. Небезпечно було подорожувати, існувала постійна загроза, бо Я людей одне на одного підбурив. ¹¹ Нині не так, як колись, Я буду з рештками цього народу».

Так говорить Господь Всемогутній: ¹² «Справді, вони мирно сіятимуть, лоза даватиме плоди, земля даватиме врожай, а небо дасть росу. І це все Я дам у спадщину решткам Мого народу. ¹³ І буде так: як ви, доме Юди і доме Ізраїля, були прокляттям поміж народів, так само Я визволю вас, і ви будете благословенням. Не бійтеся, хай силою наповнитеся ви».

¹⁴ Бо ось що говорить Господь Всемогутній: «Як Я намислив заподіяти вам лихо, коли предки ваші Мене розгнівали». Так говорить Господь Всемогутній: «Я не змилостивився, ¹⁵ Я знову вирішив зробити добро в ці дні Єрусалиму й дому Юди. Та не бійтеся! ¹⁶ Ось що ви маєте робити: говоріть правду одне одному, провадьте правду й мирну справедливість у судах. ¹⁷ Ніхто хай не замислює в серці своєму лиха іншому, не беріть собі за звичку облудно присягатися, бо Я все це ненавиджу». Так говорить Господь.

Ісус—Син Божий

¹⁹ І мовив Ісус: «Істинно кажу вам: Син нічого не може вчинити зі Своєї волі. Він мусить побачити, що Отець Його робить. Отже, що робить Отець, те й Син Його робить. ²⁰ Отець любить Сина Свого і не приховує від Нього нічого з того, що робить, і покаже Він ще більші справи, ніж ті, що ви бачили, тож ви дивуватиметеся. ²¹ Так само, як Отець воскрешає померлих і дає їм життя, так і Син повертає життя тим, кому забажає.

^22-23 Отець нікого не судить. Він віддав право судити Сину Своєму, щоб усі люди шанували Сина, як вони шанують Отця. Людина, яка не шанує Сина, не шанує й Отця, Котрий послав Його. ²⁴ Істинно кажу вам: хто чує слово Моє і вірує в Того, Хто послав Мене, має вічне життя. Його не буде засуджено, бо він від смерті перейшов у життя.

²⁵ Істинно кажу вам: близький той час, він уже настав, коли померлі почують голос Сина Божого, і всі, хто почує, матимуть життя. ²⁶ Отець є джерелом життя, і Синові Своєму також дарував таку силу. ²⁷ Він дав Синові владу бути суддею над людьми, бо Він—Син Людський.

²⁸ Не треба дивуватися з того. Надходить час, коли всі, хто у могилах лежать, почують голос Сина Людського. ²⁹ Вони повстануть із могил. Всі ті, хто добро робили, воскреснуть для життя вічного, котрі ж чинили зло, встануть, щоб бути засудженими.