Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Давидова молитва.
Мій Боже й Царю, возвеличую Твоє ім’я,
благословлятиму Твоє ім’я навіки.
2 Щодня вславлятиму Тебе,
Твоє ім’я хвалити буду вічно.
3 Господь—величний, гідний слави!
Не осягнуть нікому величі Його.
4 Із роду в рід Твої діяння будуть прославляти,
із покоління в покоління визнавати Твою велич.
5 Прекрасна Твоя слава неповторна,
тож оповім я про Твої діла чудесні.
17 Господь у кожній справі справедливий,
Він праведний у всьому, що Він робить.
18 Господь близький до всіх, хто зве по допомогу,
Він поруч з тими, хто Його жадає.
19 Чого попросять шанувальники Господні, те Він зробить.
Він чує їхній гук по допомогу і рятує їх.
20 Господь піклується про всіх, хто Його любить,
але лихих людців не стерпить й знищить.
21 Тому уста мої співають Господу осанну,
тому Його ім’я на віки-вічні люди славлять!
Час будувати храм
1 Другого року правління царя Дарія, першого дня шостого місяця Господь промовляв через Оґія, пророка, до Зерувавела[a], сина Шеалтієла, правителя Юдеї, та до Ісуса, сина Йозадака, первосвященика. Він сказав: 2 «Ось що Господь Всемогутній говорить: „Люди ці твердять, що не настав іще час відбудовувати храм Господа”».
3 Тож слово Господа було переказане пророком Оґією: 4 «Хіба то час сидіти вам у ваших завершених оселях з чудовими стелями та стінами, коли храм Господа ще лежить в руїнах? 5 Тож ось що Господь Всемогутній говорить: „Добре обміркуйте поведінку свою. 6 Засіяли ви багато, та зібрали мало, ви їсте, та не наїдаєтеся, ви п’єте, та не напиваєтеся, вбираєтеся, та не зігріваєтеся. Ви заробили небагато грошей, та не розумієте, куди ви витратили їх; неначе робітник покладає платню у діряву кишеню”».
7 Ось що Господь Всемогутній говорить: «Подумайте про поведінку свою. 8 Підіть у гори, принесіть ліс і збудуйте дім Господа[b]. Тоді Я буду втішений, цим буде звеличено й прославлено Мене». Так говорить Господь.
9 «Ви очікували на багатий врожай, а зійшло мало, ви принесли це додому, та Я його розвіяв. Чому?—Господь Всемогутній питає.—Тому, що дім Мій у руїнах, та кожен із вас порається у власній оселі. 10 Тож через вас небо затримало росу, а земля—врожай. 11 Тож Я навів посуху[c] на землю й гори, і на збіжжя, і на вино молоде, і на оливу—на все, що земля родить. Всі люди й тварини заслабнуть».
Відбудова храму почалася
12 Господь послав Оґія побалакати з Зерувавелом, сином Шеалтієла, та первосвящеником Ісусом, сином Йозадака. Тож ці чоловіки та увесь люд послухалися голосу Господа Бога свого, зі слів Оґія, пророка, якого Всевишній послав, бо народ боявся та шанував Господа.
13 Тоді Оґій, посланець Бога, переказав людям, що сказав Господь Всевишній: «Я з вами»!
14 Тоді Господь дав натхнення Зерувавелу, сину Шеалтієла, правителя Юдеї, та Ісусу, первосвященику, сину Йозадака, і всім іншим працювати в домі Божому. Тож пішли вони і виконали роботу в храмі Господа Всемогутнього, Бога їхнього. 15 То було двадцять четвертого дня шостого місяця, другого року правління царя Дарія.
Звідки влада в Ісуса
(Мт. 21:23-27; Мк. 11:27-33)
20 Одного дня, коли Ісус навчав людей у дворі храму, проповідуючи їм Благу Вість, до Нього підійшли головні священики, книжники й старійшини. 2 Вони запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?»
3-4 У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання. Скажіть Мені: Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей?»
5 Головні священики та книжники почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо, що від Господа, то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?” 6 А якщо скажемо, що від людей, то весь цей люд закидає нас камінням, адже вони вважають, що Іоан був справді пророком». 7 Тож вони відповіли: «Ми не знаємо, звідки прийшло Іоанове хрещення».
8 Тоді Ісус мовив до них: «Отож і Я вам не скажу, чиєю владою Я все це роблю».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International