Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Псалом Давидів. Хвальна пісня.
2 О Боже на Сіоні, Тебе я величаю,
Тобі я віддаю усе, що обіцяв.
3 Увесь народ пройде перед Тобою,
й молитви наші Ти почуєш.
4 Коли гріхи обтяжують нам душу,
Ти їх знімаєш з нас.
5 Щасливий той, кого обрав ти, Боже,
хто прославлятиме Тебе в Твоєму храмі.
Ми маємо усе в священному Твоєму храмі.
6 Ти Той, Хто нас рятує, Боже, відповідаєш нам,
приносиш перемогу величною Своєю міццю.
7 Він підперезаний Своєю владою,
Він гори нагромадив.
8 Він усмирив бурхливе море, заспокоїв хвилі грізні,
й народів грізне невдоволення спинив.
9 В усіх кінцях землі народи вражені всім тим,
що Ти здійснив.
Тобою приголомшені на заході й на сонцесході.
10 Про землю дбаєш, напуваєш Ти її,
і океан, і ріки Ти наповнюєш водою
і робиш життєдайною ту воду.
11 На зорані поля Ти направляєш дощ.
Вологою напоюєш лани, розпушуєш дощами землю
й благословляєш пагінці рости.
12 Ти рік новий стрічаєш щедрим урожаєм,
заповнюєш засіки свіжими дарунками ланів.
13 Рясними травами вкриваються пустелі,
і голі гори пасовиськами стають.
14 Куди не глянь, на пасовиськах вівці,
долини повняться зерном добірним.
Усі співають й веселяться в щасті.
Господь вимагає, щоб люди змінилися
12 «Але й тепер,—Господь говорить,—
до Мене поверніться серцем всім,
з постом, плачем і голосінням.
13 Серце роздеріть своє, а не вбрання[a]».
До Господа, до Бога вашого верніться,
бо Він благий, і милосердний Він,
терплячий і величний у любові,
готовий кару переглянути для вас.
14 Хто знає? Може Всевишній передумає,
і дасть Своє благословення вам
офіри й ливні жертви Йому принести.
Моліться Господу
15 Сурміть у сурму на Сіоні!
Призначте піст! Скликайте зібрання!
16 Людей зберіть! Призначте урочисте зібрання!
Зберіть старійшин, немовлят, дітей покличте!
Нехай вийде зі свого покою молодий,
хай молодиця вийде з-під запони.
17 Нехай священики, Господні слуги,
ридають між жертовником і ґанком[b].
Хай кажуть:
„Змилуйся Ти над Своїм народом.
Не дай над власністю Твоєю[c] глузувати
і збиткуватися народам іншим, говорячи:
„Де ж той їхній Бог?”»
Господь відбудує край
18 Тоді Господь розгнівався за край Свій,
і до свого народу співчуття відчув Господь.
19 Господь сказав тоді народу: «Ось посилаю Я вам
збіжжя, молоде вино й олію, і ви насититеся.
Більше не дозволю наругою вам бути серед народів.
20 Від вас далеко Я зашлю північне військо[d].
Зашлю його в сухі й спустошені краї,
передовий загін зашлю за Мертве море,
а задню охорону—за Середземне море.
І сморід їхній піднесеться вгору,
підніметься бридкий той дух,
бо так багато скоїли вони лихого.
Землю буде відновлено
21 Не бійся, земле! Радуйся і веселись,
адже Господь зробив великі справи!
22 Не бійтеся, тварини дикі,
бо зазеленіють пасовиська у пустелі,
дерева принесуть плоди,
смоква й лоза дадуть врожай добірний.
Марія славить Бога
46 І мовила Марія:
47 «Душа моя Господа звеличує,
і дух мій радіє у Бозі, Спасителі моєму,
48 бо зглянувся Він на смиренну свою рабу,
і віднині всі люди зватимуть мене благословенною,
49 бо Всесильний зробив для мене велике.
Ім’я Його—святе.
50 Із роду в рід дарує Він милість тим,
хто шанує Його.
51 Він явив могутність руки Своєї,
усіх хвальків пихатих думкою сердець своїх Він розвіяв.
52 Правителів могутніх Він скинув з їх престолів,
й людей смиренних натомість Він возніс.
53 Людей голодних Він обдарував добром,
і геть прогнав ні з чим людей багатих.
54 Він допоміг народу Ізраїля, слузі Своєму,
згадавши Свою милість,
55 як обіцяв Він нашим предкам:
Авраамові й його нащадкам назавжди».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International