Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Мем
97 О як законами Твоїми я втішаюсь,
роздумую над ними повсякчас!
98 Я мудрість черпаю із вказівок Твоїх,
їм завдяки мудріший я, ніж вороги мої.
99 Мудрішим вчителів моїх мене зробив Ти,
бо Заповіт Твій завжди в моїм серці.
100 Мудріший я, аніж старійшини поважні,
тому що підкоряюся Твоїм наказам.
101 Нога моя не ступить на гріховний шлях,
бо жити хочу за Твоїм Законом.
102 Я правил Твоїх не порушив,
бо Ти мені дав розуміння їх.
103 Яка то втіха промовлять Твої слова,
вони мені солодші, аніж мед.
104 Я намагаюсь осягнуть Твої накази,
тож неправдиве слово відмітаю!
15 Ось що Господь каже:
«У Рамі чути голос, голосіння й гіркі ридання.
Рахиль[a] ридає над дітьми своїми.
Їй не потрібна втіха, бо сини всі мертві».
16 Ось що Господь каже:
«Годі плакати, годі сльози лити,
винагорода за все, що ти пережила».
Так каже Господь.
«Повернуться вони з країни ворогів.
17 Тож є надія для майбутнього твого,—
Господь каже.—
Повернуться на власну землю твої діти».
18 Я справді чув тужіння Ефраїма:
«Ти покарав мене немов теля невчене,
та твій урок я зрозумів.
Дай повернутися мені до Тебе,
бо Ти, воістину Господь, мій Бог.
19 Всевишній мій Господь, я відвернувся від Тебе,
та зрозумівши всі гріхи свої, розкаявся,
змінивши серце і життя своє.
О Господи, спіткав я сором і приниження,
бо я носив наругу юності своєї».
20 Всевишній каже:
«Хіба ж бо Ефраїм не дорогий Мій син?
Хіба ж не люба він Моя дитина?
Хоч часто Я про нього говорив,
а все ж його Я пам’ятаю.
Тому ж Я щиро його люблю
і справді йому дуже співчуваю.
21 Діти Ізраїлю,
поставте собі дороговкази та стовпи,
які до дому приведуть.
Стежте за дорогою, якою йдете.
Вернись, Ізраїль цнотлива, до міст твоїх.
22 Як довго ти блукатимеш, зрадлива дочко?
Коли до дому ти прийдеш?
Коли Господь нове в цих землях створить:
як жінка піклуватися про чоловіка буде[b]».
23 Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Я знов робитиму добро Юдеї, та поверну народ Мій із полону. Та знов він промовлятиме слова ці в землі Юдеї та по містах її: „Нехай Господь тебе благословить, оселе праведна, Горо свята!” 24 Юдея і всі міста її там житимуть разом—хлібороби й ті, хто за отарою ходять, 25 бо освіжу Я їхню стомлену душу, кожну знесилену душу зміцню».
26 Тут я прокинувся і подивився навколо. То був солодкий сон.
Зцілення сліпого
(Мт. 20:29-34; Лк. 18:35-43)
46 Опісля прийшли вони до Єрихона, а коли Ісус виходив з того міста в супроводі Своїх учнів та великого натовпу, при дорозі сидів сліпий жебрак Вартимей, син Тимеїв. 47 Почувши, що Ісус із Назарета проходить повз, він загукав: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!» 48 Багато людей почали докоряти йому, щоб він замовк. Але він гукав ще голосніше: «Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
49 Тоді Ісус зупинився й сказав: «Підведіть його до Мене!» Люди покликали сліпого, кажучи: «Радій! Підведися, бо Ісус кличе тебе». 50 Сліпий, скинувши верхню одежину, швидко підвівся й підійшов до Ісуса. 51 Христос запитав його: «Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе?» Жебрак сказав: «Учителю, я знову хочу бачити». 52 Тоді Він промовив: «Іди! Твоя віра врятувала[a] тебе». І тієї ж миті жебрак прозрів і подався вслід за Ісусом по дорозі.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International