Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Чому погани повстають?
І марні наміри задумують навіщо?
2 Гуртуються царі чужі,
правителі змовляються на Всевишнього
й Його обранця[a]:
3 «Порвімо пута ці, що в’яжуть нас,
і викиньмо їх геть!»
4 Господь воссідає на Небеснім престолі,
глузує і кепкує з них.
5 А потім, в гніві, Він їм скаже,
обурений, їх настрашить,
посіє в них сум’яття.
6 Господь промовить:
«Я на Сіоні, на Моїй Святій горі
ось вибрав Я царя для Свого народу».
7 І ось його слова: «Дозвольте
Господнє Слово сповістити вам.
Господь сказав мені: „Ти—Син Мій.
Я батьком став Тобі сьогодні”[b].
8 Лиш тільки попроси Мене, і Я
віддам Тобі народи інші в спадок,
усі кінці землі віддам Тобі у володіння.
9 Ти правитимеш ними залізною рукою.
Ти зможеш потрощити їх,
мов глечик глиняний»[c].
10 Тож помудрішайте, царі.
Володарі земні, послухайте мою пораду.
11 Служіть Господу з повагою і страхом,
і поклоняйтесь трепетно Йому!
12 Цілуйте Сина[d], щоб Його не прогнівити!
Бо як розлютиться—не жити вам.
Спішіть! От-от терпець Його урветься.
Благословенні ті, хто покладається на Нього.
12 Але вони скажуть: „Дарма. Ми йтимемо за власними намірами, і кожен із нас уперто чинитиме лихо те, яке душі його завгодно”».
13 Тож ось що Господь каже:
«Спитайте між народами,
чи хтось подібне чув?
Яку мерзоту діва-Ізраїль вчинила!
14 Чи може каміння рухатись само по собі?
Чи може сніг зійти ливанський
з піків горних[a]?
Чи зможуть пересохнути
холодні й бурхливі води?
15 Однак Мене забув народ Мій
і курить ладан ідолам нікчемним,
що змусили народ Мій спотикатись
на древньому його шляху.
Боввани повели їх манівцями,
а не праведним шляхом.
16 На пустку перетвориться їхня земля,
на посміховисько довічне.
Жахатимуться всі, хто йтиме нею,
хитатимуть у смутку головою.
17 І Я, немов той східний вітер,
розвію їх перед ворогами.
Спиною повернусь до них, а не обличчям
у лиху годину їхню».
Четверта скарга Єремії
18 Вороги сказали: «Ходімо, змовимося проти Єремії, бо Закон, якому навчають священики, дають поради мудреці, не втрачен, з нами буде. Ходімо, посміємося з нього й не слухатимемо більше ніяких його промов».
19 Будь ласка, Господи, зглянься наді мною,
почуй, як дорадники мої змовляються.
20 Чи слід комусь платити злом за добро?
А вони ж уже вирили яму, щоб мене впіймати.
Згадай, як я стояв перед Тобою,
як я заступався за них,
щоб гнів Твій відвернути від народу цього.
21 Тож віддай синів їхніх на голодування,
віддай їх мечу.
Бездітними й удовами
хай стануть жінки їхні.
Хай мужів убито буде,
хай їхні юнаки поляжуть у бою.
22 Хай із домівок їхніх лине лемент,
коли зненацька на них військо наведеш.
Адже вони вирили для мене яму,
наставили пастки для ніг моїх.
23 Але ж, Господи,
Ти знаєш усі їхні наміри заподіють смерть мені.
Не прощай беззаконь
і не змивай гріха їхнього з пам’яті Своєї.
Нехай перед Тобою кинуть їх,
обійдися з ними за гнівом Своїм.
Таємниця нашої віри
14 Пишу я вам про це, хоча маю надію незабаром прийти до вас, 15 щоб, якщо затримаюсь, ви знали, як слід поводитися в Божому домі[a], який є церквою Бога живого, стовпом і основою правди. 16 Безперечно, великою є таємна істина нашої віри:
Він[b] з’явився нам в тілі людському,
Духом довів[c] Він Свою правоту;
Його бачили Ангели.
Благовість про Нього рознеслась
поміж народами.
В Нього повірили люди всього світу,
і був Він взятий у славі на Небеса.
Попередження про лжевчителів
4 Дух ясно каже, що настануть часи, коли дехто зневіриться. Вони наслідуватимуть облудних духів і дотримуватимуться вчень, що приходять від демонів. 2 Ці вчення йтимуть від лицемірів—брехунів, які не в змозі розрізнити добре і зле, неначе їхнє сумління було зруйноване розжареним залізом. 3 Вони заборонятимуть людям одружуватися й навчатимуть їх відмовлятися від деякої їжі, створеної Богом на те, щоб і віруючі, й ті, хто пізнав істину, із вдячністю споживали її. 4 Бо все створене Богом—добре, і ніщо не повинно відкидатися, якщо воно прийняте з вдячністю. 5 Адже все освячується словом Божим і молитвою.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International