Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Гончар і глина
18 Ось пророче слово, що Господь послав його через Єремію: 2 «Підведися і йди до дому гончара[a], і там почуєш ти послання Моє».
3 Тож пішов я до гончара і спостерігав, як він робив щось на гончарському крузі. 4 І посудина, що він виготовляв, розпалася під руками гончара, тож він почав знов і зробив іншу посудину, таку, як хотів.
5 І слово Господа було мені таке: 6 «Доме Ізраїля, хіба не можу Я повестися з вами так само, як цей гончар?» Господь каже: «Доме Ізраїля, як та глина в руках у гончара, так само й ви в руках Моїх. 7 Можливо, прийде той час, коли Я проголосити можу, що викоріню народ чи царство, чи що збираюся зруйнувати, чи вигубити його. 8 Але якщо той народ припинить зло чинити, про яке Я сказав, що він чинить, тоді утримаюсь Я і не пошлю на нього кару, яку задумав послати. 9 Іншого разу Я можу проголосити, що збираюся збудувати й насадити народ чи царство. 10 Та якщо він зробить таке, що Я за зло вважаю, якщо не слухається Мене, тоді утримаюсь обіцяне добро для них творити.
11 Тож скажи народу Юдеї та мешканцям Єрусалима про те, що Господь каже: „Я плани маю покарати вас, тож відверніться від ваших звичок грішних, змініть лихі путі та вчинки ваші”.
1 Для диригента. Псалом Давида.
О Господи, випробування Ти мені послав
й довідався усе про мене.
2 Тобі відомо все, коли сідаю я й коли встаю,
думки мої читаєш ще до того, як вони мені відомі.
3 Ти дбаєш про те, куди вирушаю я,
Тобі відомі місця мого спочинку.
Як добре знаєш Ти мої уподобання!
4 До того, як із уст моїх слова злітають,
вони Тобі давно уже відомі.
5 Довкола мене Ти, і спереду, й позаду,
за мною стежиш, руку на плечі тримаєш.
6 Твої знання страшні для мене аж занадто,
вони занадто мудрі, щоб мені їх осягнуть.
13 Тому що Ти всі нутрощі[a] мої зліпив й у шкіру обгорнув,
коли в утробі материнській я лежав.
14 Я дякую, що так чудово Ти мене створив!
Мені відомі всі Твої захоплюючі справи.
15 Кістки мої, і ті не сховані від погляду Твого,
хоч я невидимий в утробі матері зростав,
хоч зітканий я по клітинці в таїні.
16 Ти бачив зародок, Ти стежив, як я формувався,
щодня записував мої всі члени,
так що нічого не сховалося і не пропало.
Привітання
1 Вітання від Павла, в’язня заради Ісуса Христа, і Тимофія, брата нашого, Филимонові, дорогому другові нашому і соратнику. 2 Також Апфії, сестрі нашій, та Архипові, сподвижнику нашому, і церкві, яка зустрічається в домі твоєму.
3 Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа.
Любов і віра Филимонова
4 Я завжди дякую Богові, згадуючи тебе в своїх молитвах, 5 бо я чую про твою віру в Господа Ісуса і любов до всіх святих людей Божих. 6 Я молюся, щоб віра, яку ти поділяєш з нами, привела тебе до розуміння всього того доброго[a], що ми маємо в Христі. 7 Брате мій, твоя любов і допомога людям Божим були їм великим надхненням, а для мене—радістю і втіхою.
Прийми Онисима, як брата свого
8 Отже, як брат твій у Христі[b] я можу наважитися вказати тобі, що мусиш робити. 9 Але ж я не наказую, а закликаю тебе в ім’я любові. Благаю тебе я, Павло, старий чоловік, а зараз ще й в’язень в ім’я Ісуса Христа. 10 Я прошу тебе заради сина свого, Онисима, батьком якого я став у в’язниці. 11 Колись він був непотрібний тобі, та зараз він став корисний[c] не лише тобі, а й мені.
12 Я посилаю його назад до тебе, але ж мені так важко це робити, ніби я віддаю тобі власне серце. 13 Мені б хотілося затримати його тут зі мною, щоб він послужив мені замість тебе, поки я у в’язниці за Добру Звістку. 14 Та я не хотів нічого робити без твоєї згоди, щоб будь-який добрий вчинок твій був не з примусу, а з твоєї доброї волі.
15 Можливо, він для того і був розлучений з тобою ненадовго, щоб ти назавжди прийняв його до себе, 16 вже не як раба, але вище за раба—як свого улюбленого брата. Я дуже люблю його, але ти полюбиш його ще дужче, і не просто як людину, а й як брата в Господі.
17 Якщо ти вважаєш мене другом своїм, то прийми Онисима, як ти прийняв би мене. 18 А якщо він чимось скривдив тебе або заборгував щось, то зарахуй це мені. 19 Я, Павло, пишу це власноручно: я поверну тобі цей борг, не кажучи вже про те, що ти зобов’язаний мені своїм життям. 20 Тож, будь ласка, як справжній учень Господній і брат мій у Христі, задовольни прохання моє[d]. Зробивши це, ти підбадьориш і підтримаєш серце моє. 21 Я пишу тобі, маючи впевненість, що ти послухаєшся, і знаю, що ти зробиш навіть більше, ніж я кажу.
Хто може бути Ісусовим учнем
(Мт. 10:37-38)
25 Сила-силенна людей ішла разом з Ісусом. Тож Він сказав їм: 26 «Якщо хтось приходить до Мене, але не любить Мене дужче, ніж своїх батька й матір, дружину й дітей, братів і сестер, і навіть дужче, ніж своє життя, той не може бути учнем Моїм. 27 Той, хто не несе хреста страждання свого і не йде за Мною, той не може бути учнем Моїм.
28 Якщо хтось із вас надумає звести башту, то чи не візьметься він спершу підрахувати, у що це йому стане,—чи має він достатньо грошей, аби довести справу до кінця? 29-30 Бо інакше може статися, що він закладе фундамент, але неспроможний буде закінчити. То люди сміятимуться з нього й казатимуть: „Це той, хто почав будувати, але не зміг добудувати!”
31 Або коли цар вирушає на війну проти іншого царя, чи не сяде він спершу й не поміркує, а чи зможе він зі своїми десятьма тисячами воїнів протистояти ворогові, який має двадцять тисяч бійців? 32 І якщо він не може протистояти йому, то поки ворог ще далеко, чи не вишле він до нього посла з проханням про перемир’я?
33 Так само й кожен із вас: якщо не може кинути все своє майно, то не зможе бути Моїм учнем».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International