Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Псалом Давида.
О Господи, випробування Ти мені послав
й довідався усе про мене.
2 Тобі відомо все, коли сідаю я й коли встаю,
думки мої читаєш ще до того, як вони мені відомі.
3 Ти дбаєш про те, куди вирушаю я,
Тобі відомі місця мого спочинку.
Як добре знаєш Ти мої уподобання!
4 До того, як із уст моїх слова злітають,
вони Тобі давно уже відомі.
5 Довкола мене Ти, і спереду, й позаду,
за мною стежиш, руку на плечі тримаєш.
6 Твої знання страшні для мене аж занадто,
вони занадто мудрі, щоб мені їх осягнуть.
13 Тому що Ти всі нутрощі[a] мої зліпив й у шкіру обгорнув,
коли в утробі материнській я лежав.
14 Я дякую, що так чудово Ти мене створив!
Мені відомі всі Твої захоплюючі справи.
15 Кістки мої, і ті не сховані від погляду Твого,
хоч я невидимий в утробі матері зростав,
хоч зітканий я по клітинці в таїні.
16 Ти бачив зародок, Ти стежив, як я формувався,
щодня записував мої всі члени,
так що нічого не сховалося і не пропало.
Друга скарга Єремії
10 Горе мені, моя мати, що народила ти мене,
таку прискіпливу людину,
що сперечається із цілим краєм.
Я ані позичав, ні в борг не брав ні в кого,
але вони ненавидять мене.
11 Господь сказав мені: «Це правда,
що Я звільнив тебе для доброї мети.
Я справді змусив ворогів твоїх
тебе благати у час страждання і нещастя».
Господь відповідає Єремії
12 Господь відповів: «Чи може хтось зламати крицю,
залізо з півночі[a] чи бронзу?
13 Зроблю Я всі твої скарби, твоє багатство
народам іншим здобиччю безплатною,
за всі гріхи в твоїх кордонах.
14 Примушу Я тебе служити ворогам твоїм
у тих краях, яких ти ще не знаєш,
бо гнів Мій запалив вогонь, який вас спопелить».
15 О Господи, Ти знаєш все!
Згадай раба Свого і зглянься наді мною,
помстися тим, хто переслідує мене.
Ти є терплячий з ними, та не губи мене.
Ти зваж, які знущання я для Тебе несу.
16 Твої слова знайшов і їх засвоїв.
Вони мені і щастя, й радість принесли,
бо Всемогутній Господь Бог
мене назвав своїм, Твоє ім’я ношу я.
17 Я не сидів у гурті і не святкував, я був один,
тому що Ти, Володар мій,
сповнив мене обуренням на них.
18 Чому мій біль без краю?
Чому тяжка і незцілима моя рана?
Чи будеш Ти оманою для мене,
немов пересихаюче джерело?
19 Тож ось що Господь каже:
«Якщо розкаєшся, то Я прийму тебе,
тоді тобі стоять переді Мною.
Якщо ти в змозі цінне довести, а не пусте,
то зможеш ти устами буть Моїми.
Нехай вони повернуться до тебе,
а не ти до них.
20 Я зроблю тебе сильнішим,
ніж фортеці бронзової мур,
що здатен витримати будь-яку навалу.
Люди Юдеї на тебе нападатимуть,
але здолати не зможуть, адже Я з тобою».
Так каже Господь: «Я визволю тебе і порятую,
21 спасу тебе від нечестивих рук,
від злих опрессорів врятую».
25 Я вважаю за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата в Христі, товариша в праці та соратника, і якого ви відправили допомогти мені у скруті моїй. 26 Я вирішив це зробити, бо він сумує за вами всіма, й дуже занепокоївся, коли ви дізналися, що він хворів. 27 Він і справді дуже хворів, мало не вмер. Та Бог змилувався над ним, і не лише над ним, а й наді мною, щоб я не мав ще більшого горя. 28 І тому я ще більш прагну послати його, щоб ви, побачивши його, зраділи знову, і щоб мені позбутися свого смутку.
29 Тож вітайте його в Господі з великою радістю, шануйте таких людей. 30 Його слід шанувати, бо він мало не вмер, працюючи в ім’я Христове. Він був готовий віддати своє життя, щоб служити мені так, як ви не могли.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International