Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. На мелодію «Не знищуй». Міктам Давидів.
2 Чи завжди ви, правителі високі[a],
правдиві вироки даєте людям?
Чи справедливо судите людей?
3 Ні! В ваших серцях—ненависть,
а в справах—беззаконня,
злочинні ваші дії по всій землі.
4 Ті нечестивці з материнської утроби
вже оступилися, брехню плодити стали.
5 Гнів їхній, мов зміїна отрута.
Мов кобра, що оглухла і спів заклинача не чує.
6 Так нечестивці затикають вуха,
як чорні задуми свої плетуть.
7 Повибивай їм, Боже, зуби в роті!
Повиривай, о Господи, цим левам ікла.
8 Хай їхня сила зійде стічною водою,
нехай потопчуть їх, як ті пожухлі трави.
9 Нехай розтануть, сліду не лишивши,
як той слимак повзучий.
Хай сонця вік не бачать,
як викидень дочасний.
10 Нехай жене їх вітер, мов бур’ян колючий,
що полум’ям зайнятися не встиг,
та вже затух і горщик не нагрів.
3 «Як розлучаться чоловік і жінка,
і жінка та від чоловіка йде,
і скоро собі іншого знаходить,
чи ж зможе вернутися до неї чоловік? Ні!
Якби що трапилось таке,
тоді б спаганена була оця земля?
Юдея, ти з багатьма коханцями[a] злягалась, немов повія та,
а тепер ідеш до Мене знов?»—Господь сказав.
2 «Ти погляд підведи на пагорби кремнисті,
і місце там знайди, де б не блудила ти.
Чекаючи на них, сидиш ти край дороги,
неначе кочівник-аравієць в пустелі.
Зганьбила землю ти розпустою й гріхом.
3 Тож припинилися дощі рясні
і вчасно весняні дощі не впали.
Розпусниця на вигляд ти,
і сорому в тобі немає.
4 Тепер чи звернешся ти знов до Мене:
„Ти Батько мій, Друг юних днів моїх?”
5 „Чи гніватися буде вічно Він?
Чи гнів Його продовжиться назавжди?”—
говориш ти, але грішиш завжди, де тільки можеш».
Погані сестри: Ізраїль та Юдея
6 І Господь сказав мені за часів царювання Йосії: «Чи бачив ти, що зробила підступна Ізраїль[b]? Сходила вона на кожне узвишшя, й під кожним деревом рясним чинила розпусту, поклоняючись нікчемним ідолам. 7 І Я сказав собі: „Накоївши такого, вона повернеться до Мене”. Але вона не повернулась, а її брехлива сестра Юдея бачила все це. 8 І як Я побачив усю цю розпусту, якою займалася підступна Ізраїль, Я відштовхнув її. Я розлучився з нею, та її підступна сестра Юдея не злякалася. Вона також погрузла в розпусті. 9 І вона не вбачала в тому чогось нечестивого, що зганьбила своєю розпустою всю Мою землю, і перелюб чинила з камінням і деревами[c]. 10 І навіть по всьому цьому[d] підступна сестра її Юдея не повернулася до Мене всім своїм серцем. Вона тільки прикидалася». Так каже Господь.
11 І Господь сказав мені: «Підступна Ізраїль більш праведна, ніж зрадлива Юдея, тому що щиро визнала свою вину». 12 Іди й проголоси слова ці на півночі. Скажи так:
«Повернися, підступна Ізраїль,
—каже Господь.—
Я більш на тебе не гніваюся,
бо справді милосердний Я.
Не гніватимусь Я на тебе повік.
13 Тільки визнай провину свою, визнай,
що грішила проти Господа Бога твого.
І що поклонялася багатьом богам чужим
під південним деревом розкішним,
і не слухалася ти Мене».
Так каже Господь.
14 «Поверніться, діти бунтівні,—каже Господь,—бо Я володар ваш. Я візьму вас по одному з міст та по двоє з родів і приведу вас до Сіону.
Привітання
1 Вітання від Павла, слуги Божого й апостола Ісуса Христа. Мене було послано поширювати віру Богом обраних людей і сприяти повному пізнанню істини, що пов’язана з відданим служінням Богові, 2 і таким чином дати обраним Богом людям надію на вічне життя. Бог, Який не обманює, пообіцяв вічне життя ще до початку часів. 3 У належний час Він відкрив Слово Своє в проповіді, дорученій мені наказом Бога, нашого Спасителя.
4 Пишу я до Тита, мого істинного сина у нашій спільній вірі. Благодать і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Спасителя нашого.
Титова праця на Криті
5 Я залишив тебе на Криті ось для чого: щоб ти довів до пуття незакінчене і настановив старійшин у всіх містах, як я тобі наказував. 6 Треба поставити людей цілком бездоганних, які мають лиш одну жінку[a] і діти яких також повинні вірити[b], і не повинні бути звинуваченими в розпусті й непокорі. 7 Старійшина[c], як той, кому довірена Божа робота, мусить бути бездоганним, незухвалим, врівноваженим, не повинен бути п’яницею, запальним або корисливим. 8 Він повинен бути гостинним, розсудливим, має любити все добре, жити праведно, бути побожним, мусить володіти собою. 9 Він має твердо дотримуватися правдивого Послання, якого його навчали, щоб заохочувати людей істинним[d] Словом Божим і спростовувати хибні вчення.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International