Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. На мелодію «Не знищуй». Міктам Давидів.
2 Чи завжди ви, правителі високі[a],
правдиві вироки даєте людям?
Чи справедливо судите людей?
3 Ні! В ваших серцях—ненависть,
а в справах—беззаконня,
злочинні ваші дії по всій землі.
4 Ті нечестивці з материнської утроби
вже оступилися, брехню плодити стали.
5 Гнів їхній, мов зміїна отрута.
Мов кобра, що оглухла і спів заклинача не чує.
6 Так нечестивці затикають вуха,
як чорні задуми свої плетуть.
7 Повибивай їм, Боже, зуби в роті!
Повиривай, о Господи, цим левам ікла.
8 Хай їхня сила зійде стічною водою,
нехай потопчуть їх, як ті пожухлі трави.
9 Нехай розтануть, сліду не лишивши,
як той слимак повзучий.
Хай сонця вік не бачать,
як викидень дочасний.
10 Нехай жене їх вітер, мов бур’ян колючий,
що полум’ям зайнятися не встиг,
та вже затух і горщик не нагрів.
23 Як можеш ти казати: «Я—чиста,
не поклоняюся Ваалу я?»
Поглянь на свої вчинки у долині,
про те подумай, що ти наробила.
Була ти, ніби спритна верблюдиця,
що бігає весь час туди сюди.
24 Немов ослиця, що до волі звикла,
яка живе за покликом душі,
в гарячому бажанні втягує повітря.
Хто зможе загнуздати хіть її?
І будь-який осел, який її запрагне,
завжди знайде її в належний час.
25 Юдея, полиш ганятися за іншими богами,
та спрагла, не бажай негідних ідолів.
«Дарма,—Мені відповіла ти.—
Адже я люблю чужих богів,
тому піду за ними».
26 Як знічується злодій у руках закону.
Так само й дім Ізраїля знітився,
його царі, його володарі,
пророки і священики його.
27 Вони кажуть дереву: «Батько ти мій».
Вони кажуть каменю: «Ти породив мене».
До Мене повернулися спиною, не обличчям,
але в лиху годину кажуть:
«Устань і порятуй нас, Боже.
28 А де ж твої боги поділись,
яких, народ Ізраїлю, ти сам зробив для себе?
Хай встануть, хай тебе врятують.
Адже богів у тебе стільки ж,
як міст в твоїй землі, Юдеє.
29 Чого ж ви зараз винуватите Мене?
Самі ж ви зло чинили проти Мене!»
Каже так Господь:
30 «Даремно Я карав синів твоїх,
вони нічого не навчились з покарання.
Ваш меч пожер усіх пророків,
яких послав Я вас застерегти,
він був, неначе лев скажений.
31 Ви, люди цього покоління,
до вас звертається Господь.
Чи був Я для Ізраїлю пустелею?
Чи був землею темряви для них?
Чому ж тоді народ мій каже:
„Ходім. До Господа не вернемося більш?”
32 Чи забуває наречена про свої прикраси?
Чи може про фату вона забути?
Але ж народ Мій забув Мене
нелічено вже скільки-то разів.
33 Яка ти вправна в пошуках любові у лжебогів,
бо добре вивчилась чинити зло.
34 Кров на руках твоїх—життя невинні,
це кров невинних бідаків,
яких ти не впіймала на крадіжках.
Але про все це ти казала так:
35 „Немає на мені вини.
І, звісно, на мене не впаде Господній гнів”.
Та Я судитиму тебе, бо ти брехала:
„Я не грішила”.
36 Але як же легко для тебе поміняти шлях.
Ти будеш розчарована в Єгипті,
як розчарована в Ассирії була.
37 З Єгипту вийдеш ти, в ганьбі закрив лице.
Господь відкинув тих, на кого покладалась,
і їхня підтримка тобі не допоможе».
7 Пам’ятайте наставників своїх, які навчили вас Слову Божому. Зважайте на те, як жили і померли вони, та наслідуйте віру їхню. 8 Ісус Христос—незмінний вчора, сьогодні й завжди.
9 Не дозволяйте збити себе з путі різним непевним ученням. Шукаючи духовні сили, покладайтеся тільки на Божу милість, а не на правила про їжу. Ніхто ніколи не мав вигоди, підтримуючи ті закони.
10 Ми маємо жертовник[a], з якого не мають права їсти ті, хто служить у святому наметі. 11 Юдейські первосвященики беруть кров забитих тварин до Святеє Святих[b]. Вони приносять її в жертву за гріхи, а туші спалюють за табором. 12 Так і Ісус страждав за міською брамою, щоб дати Своїм людям святість через Свою кров. 13 Ось чому ходімо до Нього за межі табору, й розділимо Його зганьблену долю. 14 Бо у нас тут немає вічного міста, ми тільки шукаємо прийдешнє місто.
15 Тож через Ісуса повинні постійно приносити пожертву Господу, тобто хвалу з уст наших, що визнають Його Ім’я. 16 І не забуваймо творити добро й ділитися тим, що маємо, з іншими, бо такі жертви милі Богу.
17 Слухайте наставників своїх, тому що вони відповідальні за ваш духовний ріст. Коріться їм, щоб вони могли виконувати свою справу з радістю й без гірких зітхань, бо це корисне для вас.
18 Продовжуйте молитися за нас. Ми впевнені у своєї праці, бо з чистим сумлінням робимо усе, що є найкращім. 19 Особливо ж благаю вас молитися, щоб Бог швидше повернув мене до вас.
20-21 Хай Бог миру, Який, через кров Нового Заповіту, воскресив з мертвих великого Пастиря стада Божого, нашого Господа Ісуса, знарядить вас усім добрим, щоб ви могли здійснити Його волю: зробити усе, що приємне для Нього, через Ісуса Христа, Якому нехай буде слава навічно. Амінь.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International