Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
10 Хай бога іншого не буде поміж вас,
не поклоняйтеся божкам сусідів.
11 Я—Господь, ваш Бог, Який вивів вас з Єгипту;
уста розкрийте, і Я нагодую вас.
12 Та Мій народ не слухався мене,
Ізраїлю Я непотрібен був.
13 Тож відпущу їх впертості шляхом,
хай і робили все, що заманеться.
14 Коли б народ Мій слухався Мене,
коли б ходив Моїм шляхом Ізраїль,
15 тоді б Я знищив їхніх ворогів,
Я кривдників би їхніх покарав.
16 Ті, хто ненавидить Мене, тремтіли б,
та кара їхня—то уже навік.
Єремія скаржиться Богу
12 О Господи, Ти—завжди справедливий,
коли я сперечаюся з Тобою.
Та я спитаю про те,
що я вважаю є несправедливим.
Чому життя у нечестивців таке щасливе?
Чом змовникам вдаються їхні справи?
2 Ти насадив їх, розрослись вони
і навіть почали плодоносити.
Ти—на устах у них,
але далеко від сердець.
3 Та ж Господи, мене Ти знаєш,
бачив сам моє життя,
Ти серце моє випробував неодночасно.
Ти відбери їх, ніби тих овець,
що на заріз призначені.
4 Як довго ще землі тужити,
як довго сохнути траві на полі?
За лиходійства тих, хто населяє їх,
і звірі, і птахи пощезли.
Бо люди ці кажуть: «Єремія не зможе побачити,
що нас чекає в наших днях прийдешніх,
бо недовгі будуть дні його».
Господь відповідає Єремії
5 Якщо ти біг із пішими і виснажився,
то як же ти змагатимешся з кіньми?
Якщо ти сили втратив всі в мирній землі,
то як же житимеш в землі небезпечній.
Що ж робитимеш ти в чагарях Йордану?
6 Адже брати твої і батька твого дім,
і ті позмовлялись проти тебе.
Вони сварили голосно тебе,
не вір їм, хоч іноді вони й приємне кажуть.
Господь зрікається Юдеї
7 Покинув Я Свій дім,
відцуравшись спадщини Своєї[a].
Віддав щонайрідніше ворогам Своїм.
8 Народ Мій постав проти Мене,
ніби лев у лісі рик здійняв.
Тому Я їх відкинув від Себе.
9 Чи Спадщина Моя подібна вмираючій тварині,
що звідусіль летять на неї хижі птиці?
Сюди, збирайся, все живе, що є у полі,
сюди, бо ж тут пожива є.
10 Багато пастухів (лідерів)
спустошили мій виноградник.
Вони ретельно витоптали все,
і Спадщину улюблену Мою
перетворили на пустелю голу.
11 Вони її на пустку обернули,
вона безлюдна та спустошена.
Її спустошено, тому що жодної людини
не залишилося подбати за нею.
12 І через те прийшли руйнівники[b] із голих місць пустелі,
бо меч Господній карає всіх з кінця в кінець землі,
живій істоті жодній не спастися.
13 Вони посіяти пшеницю,
але збирати будуть будяки.
Так тяжко працювали, але марно,
тож їм буде соромно за свій врожай,
бо гнів Господній буде вилито на них.
Служіть одне одному
7 Наближається час, коли всьому настане кінець. Тож будьте розсудливі й стримані, це допоможе вам у молитвах ваших. 8 Але найголовніше за все—любіть одне одного палкою любов’ю, бо щира любов допомагає людям прощати багато гріхів. 9 Будьте гостинні одне до одного без нарікань. 10 Кожен із вас, залежно від того дару, що він отримав від Бога, має використати його для служіння ближньому як добрий розпорядник милості Господньої, виявленої вам у найрізноманітніших її проявах. 11 Хто має дар проповідування, має говорити словами Бога; хто отримав дар служіння, нехай служить з силою, яку дав Всевишній, щоб усім цим вознести хвалу Богу через Ісуса Христа. Слава і влада Йому на віки вічні! Амінь.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International