Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Псалом Асафа[a].
Господь, Великий Бог заговорив,
озвавсь до всіх народів з заходу до сходу.
2 З Сіону Бог засяяв,
засяяв Він із міста незрівнянної краси.
3 Наш Бог іде, але нетихо,
вогонь пожадливий поперед нього мчить,
навкруг кидаючи завісу димну.
4 У свідки зве він небеса високі й землю,
коли збирається народ судить.
5 «Покличте вірних послідовників,
хто зв’язаний Угодою зі Мною,
жертвопринесеннями скріплена вона».
6 Тож небо свідок:
Бог наш—чесний. Він—наш суддя. Села
7 Народе мій, Ізраїлю! Послухай,
що мовлю Я, що свідчу: «Я твій Бог!»
8 Не дорікатиму, картати я не буду
за те, що пожертв і офір замало,
ви їх приносите щодня.
22 Усі, хто відійшли, забули геть про Бога,
подумайте над всім, що Я сказав,
поки не розтерзав Я вас[a].
Тоді вже вас ніхто не порятує.
23 Той, хто приносить жертви дяки,
той може шанувати Мене.
Хто ж Моє вчення втілює в життя,
тому явлю Я Свою силу рятувати».
Бог звинувачує людей
2 Почуйте, небеса, послухай, земле, бо Господь сказав:
«Підняв дітей на ноги Я і їх зростив,
повстали ж діти проти Мене.
3 Знає віл свого господаря, і знає віслюк, де має ясла,
та Ізраїль Мене не знає, не розуміє Мій народ».
4 Як то жахливо! Ізраїль—грішний народ,
це люд, придавлений виною.
Це покоління лиходіїв, це діти-руйнівники[a].
Вони зневажають Святого Ізраїлю,
вони відвернулися від Нього.
5 Навіщо вам, щоб вас били знову?
Ви й далі будете повставати?
Хворі всі ваші голови й недужі всі ваші серця!
6 Не маєте ви нічого здорового:
від стоп до маківки—самі лише синці,
виразки та свіжі рани, з яких сочиться кров.
Не промили й не перев’язали їх
і не змастили їх оливою, щоб загоїти.
7 Країну вашу сплюндровано, міста спалено.
Чужинці паплюжать вашу землю на ваших же очах.
Її спустошено, мов землю, захоплену ворогами.
8 Тільки дочка Сіону[b] лишилася,
мов курінь сторожа на винограднику,
мов хижа на огірковому полі,
мов місто, обложене ворогами.
9 Якби Всемогутній Господь
не дозволив кільком нашим людям вижити,
то нас би знищили вщент, як Содом і Ґоморру.
Невірність Єрусалима
21 Місто, яке було вірним,
перетворилося на розпусницю!
Єрусалим був справедливим містом,
жила там праведність, а тепер—убивці.
22 Твоє срібло перетворилося на шлак;
вино твоє розбавлене водою.
23 Твої правителі—заколотники,
які водяться зі злодіями.
Усі вони люблять хабарі
й полюють на подарунки.
Не захищають вони прав сирітських,
і ніколи вони не послухають справу вдовину.
Складайте скарби на Небі
(Лк. 12:33-34; 11:34-36; 16:13)
19 «Не складайте собі скарбів на Землі, де міль та іржа знищать їх, де злодії можуть вдертися й викрасти їх. 20 Краще збирайте скарби для себе на Небі, де ні міль, ні іржа не понівечать їх, де злодії не вдеруться й не викрадуть їх. 21 Бо де багатство ваше, там і серце ваше буде.
22 Око—єдине джерело світла для тіла. Отже, якщо ви бачите людину, та бажаєте допомогти їй, то й усе тіло ваше буде наповнене світлом. 23 Але якщо ви дивитеся на людину егоїстично, то й усе тіло ваше буде в темряві. Якщо єдине світло, яке маєте ви—темрява, тож темрява та—є найгірша з усіх!»[a]
24 «Ніхто не може служити двом господарям, бо зненавидить одного й полюбить іншого або буде відданий одному і зневажатиме іншого. Не можна водночас поклонятися Богові й грошам»[b].
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International